Посольство США стало не першою дипломатичною установою, яка на тлі тривожних новин про загрозу воєнного нападу вирішила змінити місце своєї дислокації на Львів. Де саме у Львові працюватимуть дипломати, поки що не говорять з метою безпеки. Прийом здійснюватиметься лише за попереднім записом.
Раніше до Львова вирішили переїхати представники посольств Австралії, Канади та Німеччини - останні до цього базувалися у Дніпрі.
Жителі Львова на переїзд посольств реагують спокійно – на тлі новин про підготовку до життя в умовах надзвичайної ситуації, які надходять із мерії, побут дипломатів по сусідству їх не турбує.
- Краще подумайте, скільки зараз, якщо щось трапиться, приїде нових переселенців, - зупиняються перехожі. - Львів не гумовий...
На словах може здатися, що деякі місцеві незадоволені збільшенням кількості сусідів, але насправді багато хто готовий впустити у свій будинок співгромадян, які опинилися у складній ситуації.
Першим допомогти з розміщенням сімей із північно-східних областей зголосився мер Львова Андрій Садовий – мовляв, готовий поселити родину на своїй житлоплощі. Про це він сказав у спілкуванні з журналістом видання BuzzFeed News. Таку ініціативу місцеві підтримують.
А от де проходитимуть робочі будні представників посольств – поки що незрозуміло. "КП в Україні" подивилася, де в місті можна розмістити дипломатів.
Історія дипломатії у Львові розпочинається у XVII столітті з появи першого представництва Венеціанської республіки. До початку XX століття у місті працювало вісім консульств. Сьогодні їх 20. Три з них – генеральні: консульство Росії, Польщі та Чехії.
Можна припустити, що, коли мер Львова готовий ділити житлову площу з жителями з інших областей, йому не буде шкода виділити частину кабінетів для дипломатів.
У Ратуші – чотири поверхи, 156 кабінетів та дев'ять залів для засідань. Курити можна бігати на оглядовий майданчик найвищої в країні вежі (цілих 65 метрів заввишки), подолавши 306 сходинок, а якщо рахувати від входу – 408. Зате можна заощадити на спортзалі. Ранкова сигаретка з мальовничим краєвидом на Львів додасть душевної рівноваги та допоможе включитись у складні робочі будні. До речі, нещодавно, всього якихось років 20 тому, потрапити у львівську Ратушу могли лише обрані – вона вважалася стратегічним об'єктом і була недоступна для простих громадян. Сьогодні вхід до міськради вільний, але за візит до вежі доведеться заплатити невелику суму.
У Львові працює шість районних адміністрацій – якщо чиновники погодяться потіснитися, можливо, вдасться знайти кілька столів чи приміщень для новоприбулих.
Найзручніше було б працювати у центрі міста в обласній адміністрації, яка розміщується у чотириповерховій будівлі. Приміщення чиновники ділять із колегами з обласної ради та представниками МЗС.
Під час Першої світової війни тут працював армійський штаб, а з 1940 року – обласний комітет Компартії. Після Другої світової – облрада, облвиконком та обком. До речі, тут у 1852 році відкрили перше телеграфне бюро, яке насамперед мало для міста військове значення.
На стадіоні, побудованому до чемпіонату Євро-2012, в оренду здаються приміщення найрізноманітнішого розміру - від маленьких, площею 28 квадратних метрів, до величезних. Невеликі приміщення можна використовувати для роботи дипломатів - в них можна розмістити 12-50 співробітників. У найбільшому вмістяться одночасно 1200 співробітників.
У цьому багатоповерховому будинку також може бути місце для співробітників посольств. Це одна з найвищих будівель у місті. Колись тут був стадіон польської футбольної команди, а після війни – стадіон «Динамо». На ньому у 1963 році пройшов перший офіційний матч львівського ФК «Карпати».
Висотку почали будувати в 1986 році для обкому КПРС. Будівництво розтяглося на десять років – його закінчили лише у 1996 році, після чого висотку зайняла податкова інспекція.
Цей шестиповерховий бізнес-центр біля пам'ятника Міцкевичу збудували в центрі Львова у 2005 році - на місці кам'яниці, що згоріла у 1991 році. Через невластиву для центру міста архітектуру, незвичайну форму і блиск плитки на фасаді будівлю почали порівнювати з унітазом - незабаром ця назва намертво приліпилася. Довгі роки тут працював банк. У 2017 році будівлю продали. Нові власники почали здавати відремонтовані приміщення, але більшість кабінетів порожні. Наразі будинок-унітаз виставлений на продаж – власники оцінюють його у 266 мільйонів гривень. Торги призначено на 19 квітня. Цілком ймовірно, що працювати в цій будівлі з видом на серце міста та сквер дипломатам сподобалося б.
Після того як невеликі містечка та села навколо Львова об'єднали в громади та приєднали до обласного центру, деякі з адміністративних будівель залишилися порожніми. Вони, порівняно з Ратушею, тіснуваті, але працювати можна - і до Львова недалеко.
Школярі та студенти, схоже, ще нескоро повернуться до старого графіку занять, тому поки замінивши парти письмовими та комп'ютерними столами, у цих будівлях можна розмістити дипломатів. Місця в навчальних закладах точно вистачить усім - тільки шкіл в області майже півтори тисячі.
У будь-якому випадку в місті існує багато пропозицій оренди офісних приміщень - якісь з них напевно підійдуть.
Якщо зросте попит на орендоване житло у Львові через приїзд жителів північно-східних областей, власники можуть скористатися ситуацією та підняти ціни. Поки ж зняти житло можна за колишніми розцінками – гарна "трьошка" у серці міста обійдеться у 20-30 тисяч гривень, невелика квартирка десь на околиці – у п'ять-вісім тисяч.
- Навряд чи всі поїдуть саме до Львова - як в області, так і на заході країни багато міст, де і життя, і житло набагато дешевші, - кажуть ріелтори. - Витрачати заощадження у цій ситуації тут на послуги та продукти за київськими цінами нелогічно. Але якщо вартість оренди не зросте – думаю, що у багатьох господарів не підніметься рука наживатися на переселенцях, регіон віруючий, наплив нових постояльців дозволить місцевим довше вибирати мешканців. І торгуватися за ціну буде складніше.
Влада вже готує приміщення у різних містечках та селищах для тих, хто вирішить переїхати до Львівської області. Пропозицій у самому місті також поки що достатньо - хвилюватися щодо кризи на ринку житла ще зарано.