Слідами затримання депутата Трубіцина: чому кришування ларьків - вигідний бізнес
«Кришування МАФів, вірніше, «тимчасових споруд» у Києві – дуже і дуже прибутковий бізнес! Ти навіть не уявляєш, наскільки прибутковий», – запевняв один мій знайомий Олександр – власник невеликої кав'ярні у Шевченківському районі столиці, коли ми обговорювали історію із затриманням депутата Київради Владислава Трубіцина за підозрою в отриманні хабара. Чиновник обіцяв зацікавленим особам перемогу їхніх компаній в електронних торгах на право розміщення МАФів у Києві.
- Чиновники такого рівня щомісяця одержують від МАФів десятки мільйонів гривень тіньового доходу, - запевняв мій знайомий.
Платити доведеться всім
Почнемо з того, що з МАФами у столиці активно борються понад десять років, але віз і нині там. Хоча задля справедливості зазначимо, кількість всіляких кіосків, ларьків, пересувних кав'ярень, булочних і т.д. з 2014-го до 2021 року знизилося практично вдвічі - офіційних тимчасових споруд (ТС, так перейменували МАФи. - Авт.) налічується близько 7 тисяч та приблизно 5-6 тисяч незаконно встановлених кіосків.
, – розповідає Олександр.
За його словами, простіший механізм придбати ларьок - купити діючу. Але тут є нюанс.
– Потрібно уважно вивчити термін дії паспорта прив'язки тимчасової споруди (видається на п'ять років). Адже коли він закінчиться, доведеться продовжувати його. А система влаштована так, що якщо одночасно до Комісії з питань розміщення ТС КП «Благоустрій» прийдуть дві заявки: від вас, як новачка, – на продовження та умовно від Іванова, який раніше мав кіоск у столиці, то перевагу віддадуть йому. І вам знову доведеться заплатити, щоб столичні чиновники були прихильними.
Наш співрозмовник нарікає, що навіть наявність повного пакету документів на кіоск не гарантує спокійну роботу. Олександр каже, що постійно знаходяться десятки причин, з яких чиновники можуть обнулити паспорт прив'язки або вимагати «штраф»: причепитися до розміру вікон, кольору споруди або почати ремонт каналізаційних труб під вашою торговою точкою.
– Для власників кіосків завжди головний біль, коли змінюється влада у департаменті з благоустрою. Вже традиція: «старе» керівництво перед звільненням шантажує ФОПів тим, що переглянуть законність права власності на МАФ, тому сплачуй, а приходить «нове» – знову виникають натяки: заплати, чи ми переглянемо ваші документи. У 2019-му ми закрили свій ларьок і три місяці не працювали - перечекали кадровий шторм, - розповідає Олександр.
Щодо так званих незаконних кіосків, то, за словами Олександра, вони насправді всі узгоджені як мінімум із чиновниками райдержадміністрації у місті.
– Схема проста: разовий платіж у конверті за те, щоб поставити кіоск (залежить від району, безпосереднього місця встановлення споруди, розмірів, форми бізнесу) + щомісячні бонуси (від 2 тисяч гривень), – каже наш співрозмовник. - Такі кіоски на олівці у владі, інспектори з благоустрою міста не виявляють до них підвищеної уваги. Розпорядження виписують переважно лише незговірливим підприємцям.
Звісно, «сірі» ТС не платять до міського бюджету гроші за пайову участь, та й оплата за електроенергію йде за напрацьованою схемою.
- Відкрию вам секрет: навіть не всі законні тимчасові споруди легально сплачують за електрику. Щоб офіційно підключити ларьок до мережі, потрібно заплатити 40 тисяч гривень. Дорого. Є варіант дешевший. Домовляєшся, наприклад, з керівником найближчого підприємства (ми взагалі приєдналися до стовпа, який живить підземний перехід), встановлюєш лічильник та платиш йому в кишеню за тарифом 6,5 грн / кВт. Щомісяця на це йде 4-5 тисяч гривень, – розповідає Олександр.
Торік у Києві було знесено 6,5 тисячі незаконних кіосків. Фото: Гонтар Володимир/УНІАН
«Цвинтар» кіосків
Минулого року в Києві демонтували 6500 незаконних тимчасових споруд.
– Це і МАФи, і купави, і альтанки, які були встановлені без дозволів та працювали нелегально, – відрапортували у профільному департаменті КМДА.
Зазначимо, що знести незаконний МАФ – не проблема, для цього навіть не потрібне рішення суду.
- З появою нової тимчасової споруди інспектор з благоустрою проводить перевірку та вносить розпорядження з вимогою надати документи на розміщення. Якщо дозвільних документів немає – наш департамент доручає провести демонтаж комунальному підприємству «Київблагоустрій», – кажуть у Департаменті міського благоустрою КМДА.
Демонтовані споруди звозять на «цвинтар» - спеціальні майданчики, таких у Києві 4. Власник такого кіоску може потім забрати своє майно, попередньо сплативши штраф за незаконне розміщення ТС, послуги демонтажу, евакуатора та перебування на штрафмайданчику. Якщо ж протягом пів року ніхто не заявляє своїх прав на демонтований ларьок, то він переходить у власність міста.
Нові правила для старої проблеми
- Масове знесення МАФів – не боротьба з незаконними тимчасовими спорудами, а лише переділ сфер впливу. Якщо раніше говорили, що все замикається на мері Віталії Кличку, що його люди курирують ринок МАФів у столиці, то нині нитки потягнулися ще вище. За моєю інформацією, у гучному скандалі, фігурантом якого став Трубіцин, міг бути ще один цікавий політик. Але його вчасно перевели на інше «хлібне місце», – на правах анонімності розповідає один із столичних депутатів.
Як же подолати корупцію у сфері МАФів? Відповідь проста і очевидна - без політичної волі та рішучих дій правоохоронців та судового корпусу ніяк. Потрібні демонстративні, але справедливі посадки. Також потрібні чесні правила гри.
, – каже депутат Київради Вадим Васильчук.
До речі, проект нових правил розміщення МАФів у Києві вже є. Документ треба лише ухвалити на засіданні Київради. Цей проект рішення передбачає, що всі кіоски мають бути приведені до єдиного зразка. Він також встановлює суворі обмеження, де не можна розміщувати такі споруди: на площах біля метро, вздовж основних транспортних магістралей біля зупинок. Мораторій на встановлення нових МАФів анулюється.
