Україна повернула собі статус космічної держави! 13 січня компанія Ілона Маска SpaceX здійснила запуск українського супутника "Січ-2-30" на орбіту Землі. Це перший вітчизняний супутник, який виведений у космос за останні 10 років.
За тим, що відбувається на пусковому майданчику на мисі Канаверал у штаті Флорида, спостерігали тисячі українців. Після восьмої години вечора апарат з'явився над територією України, з ним було встановлено зв'язок із Центру управління польотами, що знаходиться у Хмельницькій області. Час святкувати успіх, але співробітники КБ «Південне», які побудували «Січ», із головою занурені в роботу – вони ще не закінчили своєї важливої місії у цьому проекті.
Про те, що ще належить зробити, «КП в Україні» розповів начальник інформаційно-комунікаційного відділення КБ «Південне» Сергій Полуян.
- Сергію Миколайовичу, ви з колегами відзначили вчорашній запуск?
- Вчора насправді сталася найважливіша подія для України. Але для нас вона, як і раніше, залишається проміжною. Так, супутник виведений на орбіту, так, з ним встановлений зв'язок, і він підтримується. Але тепер розпочалася програма льотних випробувань.
- У чому її суть?
- Протягом найближчих 30 робочих днів нам потрібно відкалібрувати всю апаратуру, повністю переконатись у працездатності супутника та передати його в експлуатацію Національному центру випробувань та експлуатації космічних засобів.
Фактично ми інжинірингова компанія. Ми повинні передати замовнику повністю відкалібрований та функціонуючий пристрій. Грубо кажучи, зараз триває стадія пуско-налагоджувальних робіт.
І як тільки ми передамо його в експлуатацію, то місія виконана. Тоді ми можемо починати святкувати.
- Що відбувалося в момент встановлення зв'язку із Центром управління польотами?
- Якщо вас цікавлять перші знімки, а їх передача - основне завдання супутника, то приблизно на 9-10 добу ми починаємо в тестовому режимі експлуатувати сканер. Тоді ж і матимемо перші знімки. Ще якийсь час займе процес калібрування. Через кілька сеансів зв'язку можна буде очікувати кондиційний знімок, що відповідає заданим вимогам.
- Отримані дані передаватимуться до Хмельницької області до Центру управління польотами?
- Абсолютно вірно. Основні засоби зв'язку – це Дунаївці, Центр управління польотами.
– А там все готове для здійснення такої роботи?
- Звичайно. Як я вам розповідав, дистанційне зондування Землі – це завдання і для орбітального, і для наземного компонента. Тому льотні випробування проводяться для налагодження взаємної роботи наземної та орбітальної складових. З наземним компонентом зараз відбувається те саме, що з орбітальним.
Ось так виглядає проект розвідувального супутника високої роздільної здатності «ЮжСат». Фото: КБ «Південне»
- Чи можемо зазирнути у майбутнє, що відомо про запуск наступних супутників?
- У КБ «Південне» є ініціатива запустити ще два супутники - високої роздільної здатості і надвисокої. Висока – це роздільна здатність до метра. Надвисока – близько 30 сантиметрів.
За цими ініціативами ми маємо напрацювання. Припустимо, за супутником високої роздільної здатності у нас великий зачин зі створення орбітальної платформи «ЮжСат». Зараз ми пропонуємо її дооснастити сканером з високою роздільною здатністю і запустити. Пропозиція у «Південного» є, і ми готові запропонувати нашій державі як мінімум два типи космічних апаратів оптичного спостереження та один радіолокаційного (тобто незалежного від часу доби та погоди).
За практичною реалізацією, єдиний інструмент на сьогоднішній день, який держава може замовити у КБ «Південне», – це Державна космічна програма. Це документ, який має статус Закону, приймається Верховною Радою та фінансується у межах бюджету. Станом на сьогодні космічна програма розробляється та готується до внесення до зали Верховної Ради.
Але КБ "Південне" не займається розробкою цієї програми. Ми можемо лише виступати зі своїми пропозиціями для вирішення тих чи інших завдань, які відображаються в програмі. Тому з трепетом і хвилюванням чекаємо на прийняття цієї програми, її забезпечення та фінансування. А ми готові вирішувати будь-які поставлені перед нами завдання.
- Виходить, подальше майбутнє програми у руках держави...
- Абсолютно вірно. Адже запущений на орбіту супутник «Січ-2-30» ми почали робити з власної ініціативи за рахунок оборотних коштів, які ми залучили від комерційної діяльності.
Нагадаємо, спектр застосування супутника «Січ-2-30» дуже широкий, він здатний вирішувати завдання від оборонної до сільськогосподарської сфери.
Основні функції «Січ-2-30»:
отримання зображень поверхні Землі у видимому та ближньому інфрачервоному діапазоні електромагнітних хвиль; моніторинг параметрів нейтральних та заряджених частинок іоносфери Землі; Вимірювання дози накопичуваної радіації космічного випромінювання.Супутник оснащений багатозональним скануючим пристроєм, комплексом приладів для вимірювання параметрів компонентів іоносферної плазми, а також датчиком дози радіації, яка накопичується.
Отриману від нього інформацію можна застосувати у сфері оборони та безпеки (відстеження військової активності потенційного супротивника), для виявлення протиправної діяльності (визначення фактів нелегального використання земельних ділянок), у землекористуванні (складання земельного кадастру), у сільському господарстві (оцінка врожайності), лісовому господарстві (виявлення незаконного вирубування лісу), а також у картографуванні тощо.