Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
4 травня
Завантажити ще

Розмова Байдена з Путіним: хто кого налякав

Розмова Байдена з Путіним: хто кого налякав
Фото: Sputnik/Aleksey Nikolskyi/Kremlin via REUTERS, REUTERS/Leah Millis

Вдруге за місяць президенти США та Росії поспілкувалися між собою у телефонному форматі. Як і вперше, темою розмови Джо Байдена та Володимира Путіна була Україна та її вступ до НАТО. І хоча цього разу спілкування двох лідерів тривало всього 50 хвилин, тон їх, судячи з офіційних повідомлень з обох боків, був набагато жорсткішим, ніж у попередній розмові.

Президент США поставив питання руба

Джо Байден пригрозив Путіну "рішучою відповіддю" у разі вторгнення до України. "Він чітко дав зрозуміти, що Сполучені Штати та їхні союзники і партнери дадуть відповідь, якщо Росія вторгнеться до України", - йдеться у повідомленні Білого дому.

Президент США у розмові з російським колегою виклав два підходи, які готові застосувати США залежно від дій Росії. «Один – це шлях дипломатії, що веде до деескалації ситуації, а інший – шлях, який більше зосереджений на стримуванні, передбачає серйозні витрати та наслідки, якщо Росія вирішить розпочати подальше вторгнення до України», – сказав чиновник з адміністрації Джо Байдена.

Байден нагадав, що у разі продовження ескалації вздовж українського кордону західні країни здійснять масштабні санкції по лінії економічної, фінансової та військової сфер,

повідомив помічник російського президента Юрій Ушаков.

Також другий шлях передбачає посилення позиції сил НАТО у країнах-членах Альянсу, а також додаткову допомогу Україні, щоб вона могла надалі захищати себе та свою територію.

Президент Росії пригрозив повним розривом відносин

У відповідь Володимир Путін сказав у розмові з президентом США Джо Байденом, що санкції проти Росії можуть призвести до розриву відносин між країнами. «Якщо все ж таки Захід наважиться в тих чи інших умовах запровадити згадані безпрецедентні санкції, то все це може призвести до повного розриву відносин між нашими країнами. І буде завдано серйозної шкоди відносинам Росії із Заходом взагалі", - прокоментував розмову помічник російського президента Юрій Ушаков. І він же визнав, що такі санкції призведуть до серйозних наслідків. 

А міністр закордонних справ Сергій Лавров опісля розмови двох президентів заявив, що Росія вживе заходів, якщо США та НАТО не нададуть їй так званих "гарантій безпеки", за якими Москва вимагає подальшого непоширення НАТО на схід і відмови у вступі до нього України.

Байден все ж таки сподівається на діалог

Президент США також висловив підтримку дипломатичним переговорам у двосторонньому та багатосторонньому форматах, включаючи переговори щодо стратегічної стабільності США - Росія, у Раді НАТО - Росія, а також ОБСЄ, які відбудуться 10-13 січня у Женеві. Байден повторив, що суттєвий прогрес у цих діалогах може статися лише за умови деескалації на українському напрямі.

"Обидва лідери визнали, що, ймовірно, будуть сфери, де ми можемо досягти значного прогресу, а також сфери, де домовленості можуть бути неможливими, і що майбутні перемовини точніше визначать контури кожної з цих категорій", - розповів чиновник американської адміністрації.

Крім того, помічник російського президента Юрій Ушаков повідомив, що Байден не має наміру розміщувати ядерну зброю в Україні. "Байден чітко заявив про те, що США не мають наміру розміщувати в Україні ударні наступальні озброєння", - сказав експерт.

Що це означає для України

Які ж висновки випливають із розмови Байдена та Путіна? З одного боку, Байден погрожує, але одночасно сподівається на конструктив у відносинах з Росією. А Путін тільки погрожує. Хто кого злякав зрештою?

Експерт-міжнародник Ілля Куса вважає, що Україна була лише частиною широкого кола питань, які обговорювали два президенти. «Вони, швидше за все, у цій розмові погоджували тему майбутньої російсько-американської зустрічі 10-12 січня у Женеві. Щодо чого вони можуть домовитися, а щодо чого – ні. І це видно навіть із прес-релізів Кремля та Білого дому. У Росії навіть натякнули, що вони можуть домовитися зі США з питань стратегічних наступальних озброєнь», - вважає експерт.

Він же припускає, що головний висновок, який випливає з цієї розмови, полягає у тому, що дипломатія навколо України триває. Що ж стосується того, чи Байден Путіна переконав відмовитися від нападу на Україну, то це залежатиме від того, чи зможуть про щось домовитися між собою в Женеві Росія та США. І від очікуваної розмови Володимира Путіна із новим канцлером ФРН Олафом Шольцем.

А політолог Олексій Якубін вбачає великий позитив для України з цієї розмови президентів США та Росії, причому з кількох причин. На його думку, з цієї розмови видно, що Україна наразі перемістилася до центру дискусії з безпеки в Європі. Другий позитивний момент – це те, що США насправді активізували свою участь у переговорах не просто в американсько-російських питаннях, але й по Україні конкретно.

«На користь цього свідчить колосальна активність контактів у трикутнику США, Росії та України. Це друга розмова Байдена з Путіним, держсекретар США Ентоні Блінкен контактує з Андрієм Єрмаком, очікується телефонна розмова Байдена із Зеленським та інше. Тобто це те, чого й добивався Київ», - вважає експерт. Ну і ця телефонна розмова Байдена з Путіним, на його думку, трохи знизила ймовірність російського вторгнення до України.

А ось політолог Олег Саакян вважає, що ймовірність російського вторгнення, як і раніше, залишається високою. Вона залежатиме від результативності російсько-американських зустрічей 10-12 січня. Що ж до самого спілкування двох президентів, то воно, на думку експерт, саме і потрібно було Володимиру Путіну для того, щоб висловити свої вимоги Джо Байдену.

«Зустріч у Женеві у середині січня не передбачає контактів двох президентів. Тому Путін нині намагається підняти свою вагу у майбутніх двосторонніх перемовинах. В них найбільше зацікавлена сама Росія. Що ж до США, то Джо Байден порушив ті теми, які найважливіші для нього, – України та питання безпеки в Європі. За великим рахунком, нічого нового не було сказано», - вважає політолог.