Саміт «Східного партнерства»: у ЄС нас не візьмуть, але морально та фінансово підтримують
Сьогодні у Брюсселі розпочав свою роботу дводенний шостий саміт « Східного партнерства ». У ньому окрім глав країн цього формату – Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови та України – також беруть участь президент Європейської ради Шарль Мішель, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, лідери держав – членів Євросоюзу та країн Східного партнерства.
Україна намагається заручитися підтримкою Євросоюзу
Президент Володимир Зеленський у Брюсселі проводить двосторонні зустрічі з лідерами держав - членів ЄС та країн-партнерів, керівництвом Євросоюзу та генеральним секретарем НАТО.
Одне з головних питань, які розглядає саміт «Східного партнерства», – тема безпеки України через можливу агресію з боку Росії. І українська делегація намагатиметься заручитися підтримкою Євросоюзу.
написав український президент у Твіттері у середу.
Перед самітом президент України зустрівся з головами Франції та Німеччини – президентом Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Олафом Шульцом. Три лідери обговорювали, як повернути за стіл переговорів "нормандського формату" Росію, яка протягом двох років блокує його.
«Будь-яке порушення територіальної цілісності матиме високу ціну, і ми виступатимемо тут єдиним фронтом з нашими європейськими партнерами та нашими трансатлантичними союзниками», - зазначив Олаф Шольц.
Також українська сторона на саміті «Східного партнерства» має намір порушити тему розблокування постачання Києву летальної зброї, яку заблокувала Німеччина. За інформацією німецького таблоїду "Більд", саме Меркель блокувала постачання зброї в Україну з країн НАТО.
Очікується, що саміт «Східного партнерства» звинуватить Росію у «дестабілізуючій політиці» у країнах програми. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила на саміті, що ЄС готовий посилити санкції за нову агресію РФ проти України. «Будь-які подальші агресивні дії проти України коштуватимуть Росії дуже дорого. Ми можемо збільшити та розширити вже існуючі санкції або схвалити нові, якщо це буде потрібно», - зазначила вона.
Але водночас агентство Bloomberg з посиланням на високопоставлених європейських дипломатів та чиновників повідомляє, що провідні країни Європейського союзу опираються планам швидкої розробки конкретних санкцій та інших покарань для Росії, якщо вона вторгнеться в Україну.
За даними агентства, Німеччина, Франція, Італія та Іспанія хочуть зараз зосередитися на діалозі з Москвою, перш ніж розробляти хворобливі економічні заходи, які вони вживуть.
У Євросоюз Україну, Грузію та Молдову не пустять…
Під час саміту Україна також ще раз заявить про свої європейські амбіції, які з нею поділяють Грузія та Молдова. Ці три країни більш ніж близькі до ЄС – мають чинні угоди про асоціацію, які громадяни користуються безвізом.
Перед самітом «Східного партнерства» делегації комітетів закордонних справ парламентів Грузії, Литви, Польщі та України ухвалили спільну декларацію. У ній йдеться про те, що «Східне партнерство» залишається провідною платформою для поглиблення відносин між Євросоюзом та країнами Східної Європи. Однак перед країнами постають нові виклики, з якими необхідно впоратися, щоб формат продовжував ефективно виконувати свої завдання.
заявив Володимир Зеленський.
Але, як повідомляє «Радіо Свобода», у підсумковій декларації саміту Євросоюз нічого не обіцятиме. Бо у Брюсселі ще не готові до визнання європейської перспективи України, Грузії та Молдови. Як повідомляє Deutsche Welle, «у логіці Брюсселя «Східне партнерство» є частиною політики сусідства, а не політики розширення – ця ініціатива не передбачає перспектив членства в ЄС. У Євросоюзі немає консенсусу, необхідного для надання цим країнам перспектив членства. Тому Євросоюз обмежиться програмою-мінімумом щодо європейської перспективи цих країн і лише підтвердить «європейські устремління» та «європейський вибір» України, Грузії та Молдови, що записано в їхніх угодах про асоціацію з ЄС.
…але гроші дадуть
Не бажаючи приймати ці країни до своїх лав, Євросоюз готовий фінансувати «Східне партнерство». Deutsche Welle нагадує, що у липні цього року Єврокомісія запропонувала економічне фінансування та інвестиційні плани для країн цього формату у розмірі 2,3 млрд євро. Це будуть грантові кошти, розраховані на період до 2027 року. З їхньою допомогою в Брюсселі хочуть залучити до 17 млрд євро інвестицій. Ідея полягає в тому, що європейська підтримка та гарантії стануть достатньою підставою для приватних інвесторів брати участь у проектах.
Ці 2,3 млрд євро буде поділено на дві частини. У рамках першої кожної країни будуть передбачені чіткі обсяги фінансування. За іншу частину країнам ВП доведеться позмагатися, адже гроші виділятимуть насамперед на найбільш підготовлені та якісні проекти.
Думка експертів
Ілля Куса, експерт-міжнародник:
- Незрозуміло, що просить Київ, бо більше, що ЄС уже дав, він запропонувати не може. Вони й так надають нам максимум, який можуть. Це фінансова допомога, технічна та військова у вигляді інструкторів. Що ж до нових санкцій, то без підстав вони цього не робитимуть. У Європі чітко сказали: санкції тільки після настання Росії. Що ж до вступу України до ЄС, то Європа вже давно нам сказала «ні». І в цьому питанні нічого не змінилося. Отже, саміт «Східне партнерство» вже давно перетворився на протокольний політичний ритуал, де європейці кажуть правильні слова, але нічого не роблять.
Олексій Якубін, політолог:
- Україна намагається прагматизувати стосунки з Євросоюзом, який зараз не готовий посилювати партнерство із нашою країною. Північну Македонію та Албанію Євросоюз готовий прийняти до своїх лав, а нас – ні. Хоча цей саміт може мати і практичні наслідки. Хоча б у тому, що Володимир Зеленський уперше та особисто поспілкувався з новим канцлером ФРН Олафом Шольцом. Адже Німеччина – локомотив переговорів щодо Донбасу. Також він поспілкувався з Макроном з приводу реанімації «нормандського формату». Щодо перспектив вступу України до ЄС, то навіть сподіватися на це означає просто будувати замки на піску.
Програма «Східне партнерство» існує з 2009 року, її мета – розвиток відносин 27 країн Європейського союзу із шістьма пострадянськими країнами (Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією, Молдовою та Україною).
З шести держав-членів цього об'єднання три – Україна, Грузія та Молдова – оголосили вступ до Євросоюзу метою своєї зовнішньої політики та підписали угоду про асоціацію з ЄС. Україна, Грузія та Молдова також користуються безвізовим режимом із ЄС.
