Заплатити доведеться навіть за батьківську квартиру. Як влада лякає податковою амністією
Днями міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що після закінчення терміну, відведеного на податкову амністію, держава запровадить непрямі методи оцінки доходів та витрат і стягуватиме податки навіть із житла, яке було куплено ще у минулому столітті. Під оподаткування може потрапити навіть житло, яке батьки подарували дітям. Щоправда, законопроекту ніхто не бачив, і зрозуміти, як держава збирається оцінювати доходи та сплачені громадянами податки, до ладу ніхто не може. Більше того, юристи кажуть, що ідеї чиновників порушують чинне податкове законодавство. "КП в Україні" розбиралася, що може загрожувати громадянам, які не скористаються податковою амністією.
Страшилки від міністра
Поки що широко розрекламована владою податкова амністія провалюється. Як повідомив голова податкового комітету ВР Данило Гетьманцев, за три місяці громадяни задекларували близько 250 млн грн неврахованих доходів, з яких до скарбниці надійшло лише 10,4 млн грн додаткових податків та зборів.
Якщо врахувати, що, за словами Гетьманцева, влада планувала вивести з тіні близько 20 млрд доларів (більше 540 млрд грн), а у бюджет одержати близько 1 млрд доларів (27-28 млрд грн), то неважко порахувати, що за чверть терміну, який відведено на податкову амністію, громадяни задекларували лише 0,05% від плану.
Якщо декларування йтиме такими ж темпами, то до кінця періоду податкової амністії буде задекларовано близько 1 млрд грн, або в 500 разів менше від того, що планувала влада. Зрозуміло, що темпи декларування заощаджень громадян можуть прискоритися, але навряд чи навіть найзапекліший оптиміст повірить у те, що вдасться вивести з тіні 20 мільярдів доларів.
У зв'язку з цим влада почала працювати у двох напрямках – шукати винних та стимулювати громадян таки декларувати нажите без сплати податків майно. Так, НБУ відправив до банків листа з вимогою швидше відкривати спеціальні рахунки, куди громадяни могли б перераховувати незадекларовані кошти. Нібито українці не можуть декларувати свої кревні через погану роботу банків.
Але експерти кажуть, що банки лише виконують законодавство про протидію відмиванню коштів.
- Меморандум з МВФ зобов'язав НБУ перевірити комерційні банки, які беруть участь у процедурах спеціального декларування, відносно дотримання законодавства щодо боротьби з відмиванням брудних грошей, - каже аналітик «Центру розумних рішень» В'ячеслав Черкашин. - Погодьтеся, безглуздо втрачати ліцензію або бути оштрафованим на велику суму через погано прописані гарантії та процедури податкової амністії. Банкам безпечніше та простіше відмовляти і надалі. Тож пошук винних продовжиться.
У свою чергу міністр фінансів Сергій Марченко вирішив трохи налякати громадян та в інтерв'ю розповів, що влада планує після закінчення терміну податкової амністії перевірити всі офіційні доходи громадян починаючи з 1995 року. І якщо ви щось приховали, то з цієї суми доведеться сплатити податок – 18% ПДФО та 1,5% військового збору, тобто 19,5%.
Як заявив міністр, у законопроекті, який, щоправда, ще ніхто не бачив, буде закладено механізм щодо операцій з нерухомістю. У момент, коли людина продаватиме квартиру, куплену багато років тому, податкова вимагатиме показати, звідки у людини з'явилися гроші на первісну покупку житла. За його словами, навіть якщо його купили дитині за рахунок батьків, то за такий подарунок також потрібно було сплатити податок.
- Умовно кажучи, якщо існує факт купівлі великого об'єкта нерухомості, а при цьому задекларованих доходів немає і амністію людина не проходила, тобто вона не показала своїх реальних доходів, з яких чомусь не були сплачені податки… Наслідком цього буде те, що податкова буде мати право донарахувати суму несплачених податків, - заявив Сергій Марченко.
Експерти проти
Юристи вважають, що подібну ініціативу не можна буде реалізувати. Адже міністр, по суті, переписує законодавство та пропонує застосовувати закони заднім числом.
- Відповідно до законодавства не можна вводити нові законодавчі правила і вже за ними карати людей заднім числом, - каже юрист Марина Коваль. - Відповідно до чинного Податкового кодексу, термін донарахування податків – 1095 днів, тобто три роки. Термін давності щодо податкових злочинів становить 10 років. Про які перевірки з 1995 року каже міністр, зрозуміти складно. Ми не маємо закону, згідно з яким людина зобов'язана звітувати за доходи з 1995 року. Запровадити таку вимогу заднім числом – це суперечить усім юридичним нормам та правилам. Крім того, виникає ще низка питань, наприклад, на яку суму донараховувати податки? Якщо квартиру купили в умовному 1996 році, коли в обіг ввели гривню, наприклад, за 10 тисяч доларів, то при перерахунку за курсом 1,8 грн за долар у договорі буде вказана сума аж… 18 тисяч гривень. Якщо з неї намагатись взяти 19,5% податків, то це буде 3,5 тисячі гривень. Плюс не зовсім коректно нараховувати податок за нинішніми ставками. Потрібно дивитися, яка податкова ставка діяла у той період, плюс треба враховувати, що на той час з угоди вже було сплачено якісь податки. Скажу чесно, важко коментувати такі ідеї, коли не бачиш сам текст законопроекту. Тому я сприймаю заяву міністра виключно як спробу залякати чи простимулювати, називайте це як хочете, громадян декларувати хоч якесь своє майно.
Згодні з цим і економісти. Так, експерт Олег Пендзін вважає, що влада зможе контролювати лише ті доходи та витрати громадян, які потраплять під моніторинг після набуття чинності відповідного закону.
Причому контроль стосуватиметься лише нових придбань, а не вже нажитого майна.
- Ніхто не зможе вимагати у вас звітувати за квартиру, куплену умовно 20 років тому, - каже експерт. - Не можна вимагати сплатити податки за те майно, яке було придбано раніше і нині належить громадянам. Але після набуття чинності закону про непрямий метод контролю доходів у вас можуть попросити показати свої доходи, якщо ви робите покупку на суму понад 400 тисяч гривень. Тобто показати походження коштів на нові придбання.
Хто постраждає насамперед
Експерти кажуть, що нинішня податкова амністія швидше за все провалиться. І причина проста: влада намагається забратися у кишеню до простих громадян, але не чіпає олігархів чи можновладців.
– Найбільші вітчизняні фінансово-промислові групи (ФПГ) застосовують розгалужену систему контрольованих іноземних компаній, що акумулюють до 30% експортної виручки на офшорних рахунках, яка не враховується офіційною статистикою, – каже економіст Олексій Кущ. - Йдеться про 20 млрд доларів щороку. Але нинішня влада починає боротися з тінню не в особі великих ФПГ і олігархів, а з простими людьми.
Надалі від нового механізму постраждають насамперед заробітчани, які нині працюють у Європі, збираючи гроші на житло дітям.
– Якщо, працюючи в Польщі «на полуниці», людині за п'ять років вдасться зібрати для дітей гроші на однокімнатну квартиру в Києві, то у разі відсутності офіційних доходів в Україні йому доведеться заплатити 19,5% від суми купленої нерухомості, – резюмує Олексій Кущ. – Тобто нинішня податкова амністія де-факто встановлює у майбутньому податок для трудових мігрантів та самозайнятих.
