Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

Чи нападе Москва: загроза військового вторгнення зберігається

Чи нападе Москва: загроза військового вторгнення зберігається
Фото: REUTERS/Віталій Невар

Незважаючи на численні попередження із боку Заходу, загроза нападу Росії на Україну все ще залишається досить високою.

Рєзніков: «Напад може бути наприкінці січня»

Міністр оборони України Олексій Резніков під час свого виступу на «годині запитань до уряду» у парламенті розповів про чисельність російських військ, які, на його думку, зараз можуть бути задіяні для нападу.

«Зараз навколо України та у тимчасово окупованому Криму у постійній готовності перебуває 41 батальйонно-тактична група, з них – 33 на постійній основі, 8 – додатково перекинуто до Криму. Сумарна кількість військ на території РФ, а також на тимчасово окупованих територіях, які можуть бути задіяні для ескалації сьогодні оцінюється в 94,3 тис. осіб», - розповів глава оборонного відомства.

Він також навів дані української розвідки про можливі терміни загострення ситуації. «Наша розвідка аналізує всі сценарії, включно із найгіршими. Вона зазначає, що можливість масштабної ескалації з боку Росії існує. Найімовірнішим часом досягнення готовності до ескалації буде кінець січня. Наголошую, ескалація є ймовірним сценарієм, але не обов'язковим, і наше завдання – запобігти йому», - сказав міністр оборони України.

Глава військової розвідки України Кирило Буданов окреслив потенційні напрямки ударів російських військ: авіаудари, артилерійські та бронетанкові атаки з подальшим десантом в Одесі та Маріуполі, а також вторгнення невеликих сил через Білорусь. Для цих цілей, за словами Буданова, Росія також збільшує кількість військ та озброєння в окупованому Криму та розміщує системи балістичних ракет малої дальності «Іскандер» вздовж кордону.

«Радіо Свобода» наводить дані розслідувальної групи Conflict Intelligence Team, яка спеціалізується на відслідковуванні та аналізі відкритих даних про дислокацію та переміщення російських військ. За ними сумарна чисельність військового угруповання біля українських кордонів на початок наступного року може вчетверо перевищити показники 2014-2015 років. Тоді у нападі на Україну брали участь близько 10 батальйонних тактичних груп.

Кулеба: «Це буде бійня»

Але це не означає, що Україна не готова до такого розвитку подій. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба спрогнозував, що війна між Росією та Україною закінчиться бійнею, а з країни почне надходити «нескінченний потік трун російських солдатів».

«Зараз наші збройні сили незрівнянно сильніші. Якщо Росія все одно зважиться на війну, то доведеться розраховувати на велику кількість загиблих російських солдатів, що незрівнянно з 2014 роком. Це буде бійня»,

заявив глава українського МЗС.

Також Кулеба зазначив, що напад на Україну може бути загрозою для самої Росії. "Кремль ще не зрозумів, як відреагує російське суспільство, якщо з України почне надходити нескінченний потік трун російських солдатів", - сказав міністр.

На Росію чекають небувалі санкції

Запобігти такому розвитку подій насамперед може позиція Заходу. Ключові союзники Києва вже заявили, що у разі російського наступу на Україну Москва зіткнеться з найжорсткішими наслідками.

Міністр оборони Резніков також раніше розповідав, що під час його візиту до США йшлося про те, що пряме втручання та агресія з боку Росії «буде їй дуже дорого коштувати у всіх сенсах цього слова».

«Мене запевнили у безумовній підтримці України. Мене запевнили, що відбуваються дуже серйозні консультації між іншими партнерами - країнами Альянсу та ЄС щодо готовності робити дуже рішучі кроки, причому на випередження, наголошую. Це стосується і політичних кроків, і економічних, і допомоги Україні», - сказав Резніков.

Держсекретар США Ентоні Блінкен вже заявив, що Сполучені Штати готові запровадити проти Росії масштабні економічні санкції у разі її агресії у бік України.

«Ми ясно дали зрозуміти Кремлю, що реагуватимемо рішуче, у тому числі шляхом вжиття низки надзвичайно дієвих заходів у сфері економіки, від яких ми у минулому утримувалися», - сказав він у Ризі на пресконференції за підсумками зустрічі глав МЗС країн НАТО.

Путін може підвищувати ставки перед переговорами з Байденом

З іншого боку, концентрація військ РФ на кордоні з Україною може бути лише підвищенням ставок перед можливою зустріччю Володимира Путіна і Джо Байдена, якою посилено добивається Москва. Росія хоче домогтися від США певного пакету домовленостей щодо поділу сфер впливу. І Україна, звісно, має бути в орбіті РФ. Російська сторона вже намагалася нав'язати Вашингтону свою позицію щодо України. І концентрація військ на кордоні – черговий крок у цьому напрямі.

«Україна хоче інтегруватися в НАТО та ЄС, але Путін зробив повернення колишньої васальної держави під контроль Москви центральною метою свого 20-річного правління. Путін заявив, що вступ України до НАТО стане червоною лінією Росії. В останні тижні російські офіційні особи активізували скарги на те, що союзники НАТО надають Україні системи озброєнь і проводять навчання», - повідомляло з цього приводу американське видання The Wall Street Journal.

Втім, Білий дім неохоче говорить про можливу зустріч Байдена та Путіна. «У мене поки що немає інформації про заплановану зустріч чи контакти», - заявила прессекретар Білого дому Джен Псакі. А щоб примусити президента США до такої зустрічі, Володимир Путін і може створювати загрозу нової ескалації на кордоні з Україною.

Думки експертів

Ілля Куса, експерт-міжнародник:

- Це створення ескалації, щоб потім досягти деескалації на переговорах із Байденом. Володимир Путін добиватиметься двох цілей від США: тактичної та стратегічної. Тактична - це принципова згода Вашингтона виконувати Мінські угоди за сценарієм, який вигідний Москві. Щоб Америка теж почала тиснути на Київ. Стратегічна мета Путіна – домогтися від Байдена визнання Росії центром сили у світі, визнання її червоних ліній та інтересів і сфер впливу. В обмін Путін може запропонувати Байдену деякі поступки щодо Китаю. Наприклад, нейтральну позицію невтручання у американо-китайське протистояння. А натомість попросить Україну.

Тарас Загородній, політолог:

- Президент Росії вже неодноразово використовував тактику нагнітання обстановки перед якимись важливими зустрічами. Але тут ми бачимо досить осудну реакцію Заходу на прикладі Білорусі. Незважаючи на шантаж Європи мігрантами, проти Лукашенка запровадили серйозні санкції, які дуже боляче б'ють по білоруській економіці.

І у разі російського нападу на Україну це ж чекає й на Москву. Не чергове «занепокоєння», а дуже болючі секторальні санкції проти російської економіки. А крім цього реальну війну, на відміну від «гібридної», можна і програти. Це у «гібридній» можна сказати, що «нас там не було». А у разі реального наступу все стає очевидним, і воювати проти всього цивілізованого світу Росія просто не зможе.