• Головна
• Політика

Фото: Фролов Михайло

Коли Володимир Зеленський прийшов до влади, він сказав фразу типу "Кожен із нас тепер президент". Нині, коли у парламенті у другому читанні ухвалили так званий антиолігархічний законопроект 5600, можна перефразувати главу держави і сказати, що кожен із нас тепер олігарх. Адже цей законопроект має підвищити податки не лише для великого бізнесу, але й для простих громадян, які… вирощують та продають овочі зі своїх городів. «КП" в Україні» розбиралася, хто заплатить більше податку після ухвалення цього законопроекту – народ чи великий бізнес.

«Гроза» олігархів

В останній день осені провладні депутати ухвалили у другому читанні багатостраждальний законопроект 5600, який влада називає ресурсним чи антиолігархічним. Спочатку він замислювався як документ, який обмежить надприбутки великих експортерів. Інформаційна підтримка законопроекту депутатами від «Слуги народу» будувалася, наприклад, на справді нелогічних випадках. Так, у першій половині цього року ціни на залізну руду злетіли зі 100 до 220 доларів за тонну, при цьому податки, які сплачує великий бізнес за видобуток корисних копалин, ніяк не змінювалися.

– Ми знаємо, яке питання є його (законопроектом № 5600. – Авт.) наріжним каменем, – заявив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. - Це насамперед оподаткування надвеликого бізнесу, надр, знищення політично корупційних пільг, які накопичувалися у Податковому кодексі протягом десятиліть. Голосування за цей законопроект покаже, на чиєму боці народні депутати в антиолігархічній війні, яку ми ведемо сьогодні.

Паралельно з цим у Facebook-сторінці «Слуги народу» з'явилася ще одна цитата нардепа:

«Етап «дикого» накопичення капіталів минув – 30 листопада парламент розгляне законопроект №5600 про наповнення бюджету, який усуває прогалини в оподаткуванні та прибирає неправомірні пільги для деяких галузей, – каже Гетьманцев. - Ухвалення закону відкриє нову сторінку, де бізнес отримує доходи від бізнесу, а не від експлуатації державної власності».

Загалом, якщо не знати, що, крім податків для олігархів, до цього документа «паровозом» додали податки і для простих українців, то можна було б подумати, що це справді антиолігархічний законопроект. Але це не зовсім так, податки піднімуть і для власників земельних паїв, і навіть для тих селян, які продають овочі та зелень зі свого городу на ринку.

Не пощастило селянам та фермерам

В один список із олігархами автори законопроекту внесли тих, хто живе та працює «на землі». Закон запроваджує так зване мінімальне податкове зобов'язання щодо земельної ділянки. У рік доведеться платити 5% від його оціночної вартості навіть у тому випадку, якщо земля простоює під паром. Наприклад, якщо оцінка землі становитиме 30 тисяч гривень за гектар, то мінімальне зобов'язання становитиме 1,5 тисячі гривень за гектар на рік.

Також законом встановлюються 18% податку на доходи та 1,5% військового збору, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції на суму, що перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати (з 1 грудня – 6500 гривень) на рік. Тобто якщо людина продаватиме на ринку картоплю, яблука чи зелень зі свого городу на суму трохи більше 200 грн на день, вона має сплачувати з цієї суми податок. Щоправда, як його контролювати чи адмініструвати, ніхто не знає.

Є ще кілька змін для фермерів. Документом передбачено зменшення мінімальної площі землі фермерського господарства, що надає право переходу на спрощену систему оподаткування з 2 га до 0,5 га.

Логічно припустити, що запровадження податку на володіння землею призведе до бажання (чи підштовхування) власників позбутися її.

- Ми бачимо лобіювання інтересів великих землевласників, яким ще простіше стане скуповуватиме земельні наділи в оренду, - каже Данило Монін. – Адже ті, хто не захоче продати свій пай за низьку ціну, будуть змушені платити 5% податку. Отже, цей законопроект створює стимули щодо закріплення землі за великими агрохолдингами.

Є в законі і норма щодо додаткових податків під час продажу нерухомості. Згідно з документом, дохід, отриманий від продажу протягом року другого об'єкта нерухомості (квартира, будинок, земельна ділянка), оподатковується за ставкою 5%, третього та наступних об'єктів нерухомості – за ставкою 18%.

Що зміниться для бізнесу

Для великого бізнесу ставка рентного податку – податок на видобуток корисних копалин – диференціюється залежно від рівня ціни: якщо тонна руди коштує менше $100/т, то доведеться платити 3,5%, від 100 до 200 дол./т – 5%, якщо ціна перевищує 200 доларів за тонну – 10%. За різними оцінками, експортерам доведеться заплатити від 230 до 600 млн доларів додаткових податків. І це, напевно, одна із небагатьох норм, яку підтримують експерти. Адже чим більше одержують виручки експортери, тим більше податків вони сплачуватимуть в Україні, а не виводитимуть до офшорів.

– До позитивних моментів цього проекту можна віднести хіба що збільшення рентних платежів з видобутку залізної руди, – каже економіст Олексій Кущ. - За останні роки ціна на цю сировину зростала з 50 доларів за тонну до більш ніж 200 доларів за тонну. Якщо врахувати, що Україна може експортувати до 40 млн тонн залізорудної сировини, то за нинішніх цін йдеться про суми від 6 до 8 млрд доларів, які осідають на рахунках кількох фінансово-промислових груп. При цьому ренту за користування ресурсами вони платили копійчану.

Щоправда, останнім часом ціни на залізну руду серйозно знизилися. Останнім часом вони коливаються близько позначки 90 доларів за тонну, що більш ніж удвічі нижче, ніж півроку тому. Тож про суттєві суми від додаткових податків від олігархів поки не йдеться.

ДО РЕЧІ

Дошка ганьби для боржників

З інших цікавих моментів можна відзначити спробу влади створити аналог дошки ганьби для боржників зі сплати податків. Так, Данило Гетьманцев вніс поправку до законопроекту 5600, згідно з якою персональні дані фізичних осіб-боржників будуть у відкритому доступі.

Причому передбачається, що дані боржників юросіб публікуватимуться на офіційному веб-порталі Державної податкової служби щодня. Там буде інформація про суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників цих юросіб та сум податкового боргу у розрізі платежів.

Крім того, щомісяця вивішуватимуть списки боржників-фізособ, які мають податковий борг, із зазначенням прізвища, імені, по-батькові, дати народження фізичної особи та сум податкового боргу. Все це нагадує стару радянську комедію «Діамантова рука», де представники домкому вивісили плакат «Ганьба п'яниці та бешкетнику Горбункову С.С.».

А для тих, хто не боїться такої публічної ганьби, законом передбачається обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку.