Наскільки готовий Байден допомагати Україні у разі загострення з Росією
Американське видання The New York Times задалося питанням: «Як далеко готовий піти Байден, щоб захистити Україну від Росії?». І однозначної відповіді, виходячи з дій адміністрації президента США, так і не знайшло.
Адміністрація Байдена зациклена на Китаї, а не на Росії
Кілька днів тому на пресконференції держсекретаря США Ентоні Блінкена запитали, чи має адміністрація Байдена "червону лінію", точку, за межами якої російська агресія щодо України викличе серйозну відповідь Америки. І як повідомляє The New York Times, голова Держдепу не відповів на це запитання. «Жодної червоної лінії проведено не було», - пише видання.
Більше того, офіційні особи США часто уникають питань про червоні лінії щодо Москви. "Адміністрація Байдена була дуже розпливчаста щодо того, коли і як вона може прийти на захист України", - робить висновок американська газета.
The New York Times згадує, що це схоже на те, як попередник Байдена від демократів на посту президента США Барак Обама рішуче чинив опір посиленню прихильності Америки до України.
Незважаючи на свій особистий внесок у долю України, не зрозуміло, наскільки Байден може бути готовий ризикувати від імені країни, коли він зациклений на конкуренції з Китаєм. Його високопосадовці неодноразово заявляли, що їхня мета щодо Росії - розвивати відносини стабільності та передбачуваності. Наразі адміністрація Байдена зосереджується на дипломатичних каналах, аби лише стримувати, відмовляти та переконувати Путіна.
Лише санкції, але серйозні
У Байдена вважають, що продовження діалогу з Путіним важливе для того, щоб завадити йому робити дії проти України. Водночас американські чиновники разом із країнами-партнерами виробляють покарання за будь-які російські провокації, включаючи нові економічні санкції.
На думку експерта з Росії з Центру нової американської безпеки, яка консультувала команду Байдена, Андреа Кендолл-Тейлор, це можуть бути санкції щодо російських банків та виробників енергії, а також суверенного боргу країни.
"Розглянуті заходи включають заборону російським олігархам використовувати кредитні картки Visa і Mastercard та обмеження того, де вони та їхні сім'ї можуть подорожувати у Великій Британії та Європі, а також інші види санкцій, які можуть швидко привернути увагу Путіна, але й завдати шкоди деяким частинам американської або європейської економіки", - зазначає американська газета.
При цьому, на думку Андреа Кендол-Тейлор, Путін може сумніватися в готовності Заходу виконати свої обіцянки.
"Я думаю, з боку Путіна є розрахунок на відсутність рішучості на Заході", - сказала вона, додавши, що російський лідер розраховує на те, що США мають намір зосередити свою увагу лише на Китаї.
Американці не воюватимуть за Україну...
Що ж до військової допомоги Україні, то США розглядають можливість її збільшення. "Однак американські чиновники не поспішають обговорювати підтримку Вашингтона (Україні - Ред.), побоюючись загострити ситуацію ще більше", - пише The New York Times.
А про військовий захист України взагалі не йдеться.
"Навіть за найгірших сценаріїв, наголошують більшість аналітиків, Києву не слід очікувати, що американські військові прийдуть йому на допомогу. Росіяни чудово знають, бо вони вторгаються в Україну вже сім років, що ми не збираємося відправляти туди свою повітряно-десантну авіацію, - заявив колишній співробітник Держдепартаменту Семюел Черєп.
І хоча до загрози російського вторгнення в Україну в США ставляться серйозно, Америка та їхні союзники мають час, щоб спробувати підготувати Київ і переконати Москву, що такий крок буде жахливою помилкою.
"Яке б не було мислення Путіна, нарощування ним військ, ймовірно, стане випробуванням готовності США, НАТО та Європи до дій", - вважає The New York Times.
… а себе та союзників захищатимуть
Військовим шляхом західні союзники захищатимуть Україну не будуть, але мають намір убезпечити себе самі. Видання Financial Times повідомляє, що Британія розмістить сотні броньованих транспортних засобів у Німеччині, лише через рік після офіційного виведення військ із країни.
Відповідно до планів, названих "радикальною" реструктуризацією британських сухопутних військ, уряд Великобританії оголосив у четвер, що база НАТО в Сеннелагері, неподалік німецького міста Падерборн, стане одним із трьох нових "регіональних сухопутних вузлів" для британської армії, поряд з Оманом і Кенією.
"Цей крок є розворотом на 180 градусів через трохи більше року після того, як Великобританія завершила постійну військову присутність на німецькій землі, що зберігалася з кінця Другої світової війни. Плани передбачають базування "сотень" танків і бронетехніки в Сеннелагері". Це рішення пов'язане з тим, що союзники з НАТО дедалі більше стурбовані тим, що Москва планує вторгнення в Україну", - пише FT.
Видання також нагадує, що раніше з цієї причини президент США Джо Байден призупинив плани свого попередника Дональда Трампа щодо виведення тисяч американських солдатів з Німеччини.
