20 сiчня
Завантажити ще

Україна знову продовжує особливий статус Донбасу

Україна знову продовжує особливий статус Донбасу
Фото: Ірина Рибакова/Прес-служба Сухопутних військ України/Роздатковий матеріал через REUTERS

Закон про особливий статус закінчує діяти 31 грудня 2021 року. Його продовження необхідне подальшого переговорного процесу.

Прийняли ще за Порошенка

Насправді цей закон, поки триває стрілянина і не досягнуто остаточних домовленостей про мирне врегулювання конфлікту, не діє. Це швидше протокол про наміри. Український парламент вперше ухвалив його ще 2014 року з ініціативи президента Петра Порошенка після початку бойових дій на Донбасі. Однак він так і не був введений у дію через невиконання умов про припинення вогню з боку ЛДНР.

Чинність закону Верховна Рада неодноразово продовжувала. Його прийняття дозволяє Києву залишатися в переговорному процесі, він потрібен для продовження роботи у «мінському» та «нормандському» форматах.

Закон передбачає особливий порядок місцевого самоврядування "в окремих районах Донецької та Луганської областей". У документі прописується, що їх наділять особливим статусом лише після проведення місцевих виборів за законами України та під контролем міжнародних спостерігачів.

Закон набуде чинності у день голосування на позачергових виборах в окремих районах Донецької та Луганської областей. Вибори мають бути призначені та проведені відповідно до Конституції України та спеціального закону України, що регулює позачергові місцеві вибори у вищезгаданих районах.

Закон про особливий статус діятиме на тимчасовій основі до дня опублікування місією спостерігачів ОБСЄ підсумкової доповіді про вибори. Якщо ОБСЄ визнає вибори такими, що відповідають усім стандартам, закон почне діяти на постійній основі. До проведення виборів Верховна Рада України також має ухвалити закон про амністію.

Ключові норми закону

  • Україна гарантує амністію учасникам «подій на території Донецької та Луганської областей». (Яких саме обставин, у які тимчасові рамки і з яких саме злочинам дається амністія, закон не встановлює. – Авт.).
  • Україна гарантує цим територіям мовну свободу. Гарантії надаються російською та іншими мовами. (Немає жодного слова про українську. – Авт).
  • Судді та прокурори на цих територіях призначатимуться місцевою обраною владою.
  • Вибрана місцева влада підписуватиме з урядом України договори про економічне, соціальне та культурне співробітництво.
  • Відновлення інфраструктури регіону оплачуватиме Україна.
  • Місцева влада співпрацюватиме з прикордонними регіонами Росії без погодження та схвалення Києва.
  • Місцева влада може створювати народну міліцію, непідконтрольну Києву.
  • Місцеві вибори фінансує Україна.

Закон не вигідний Києву

Він писався і приймався на початку російської агресії та під тиском Москви у рамках «нормандського» формату, українське керівництво змушене було піти на це.

Але в законі є і запобіжник від надмірних поступок Москві - це 10-та стаття, або перехідні положення. За ними особливий статус окремих районів Донбасу набуде чинності лише після виведення всіх незаконних збройних формувань, військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України, допуску на вибори українських партій, гарантій вільного волевиявлення, допуску міжнародних організацій та інше.

Камінь спотикання – «формула Штайнмайєра»

Але вибори так і не відбулися, а особливий статус залишився на папері, оскільки Росія систематично наполягає, що цей порядок має почати діяти саме до деокупації за так званою формулою Штайнмайєра.

Київ неодноразово заявляв, що не розглядає такої можливості. Згідно з українською точкою зору, спочатку Києву має бути передано контроль над кордоном за участю міжнародних посередників, а вже після цього проведено вибори, тобто вибори на Донбасі «можуть пройти виключно після отримання Україною контролю над кордоном». Коли немає кулеметів, танків, іншої зброї, бо все це не дозволяє їх провести. Коли буде досягнуто безпеки, тоді за українським законодавством слід провести вибори на поки що тимчасово окупованій території. Коли буде контроль над кордоном, коли ОБСЄ визнає ці вибори, тоді почне працювати новий закон про особливий статус Донбасу.

Нинішнє продовження дії цього закону не дозволить ключових протиріч між сторонами конфлікту. Росія наполягає, що насамперед мають бути виконані політичні норми Мінських угод, а Україна – на тому, щоб спочатку вирішити питання безпеки. Зокрема, Москва наполягає на проведенні місцевих виборів та необхідності закріплення особливого статусу Донбасу у Конституції України.

Щодо того, що «формула Штайнмайєра» має бути інтегрована і до Конституції України, Володимир Зеленський заявляв, що ніколи не піде на зміну Основного закону країни.