21 листопада
Завантажити ще

Зеленський ветував закон про держфінансування партій та повернув його в Раду на доопрацювання

Зеленський ветував закон про держфінансування партій та повернув його в Раду на доопрацювання
Фото: President.gov.ua

Президент України Володимир Зеленський повернув зі своїми пропозиціями до Верховної Ради на доопрацювання закон, який вносить зміни до регулювання фінансування діяльності політичних партій, прийнятий депутатами 2 листопада 2021 року. Про це свідчить інформація на сайті парламенту.

Документ повернуто із пропозиціями президента 18 листопада і цього ж дня направлено на розгляд профільного Комітету з питань правової політики. Тепер Верховна Рада протягом місяця має знову розглянути законопроект із урахуванням пропозицій президента.

У русі "Чесно" зазначають, що пропозиції президента враховують усі три пункти звернення від громадськості.

"Це означає, що у разі оперативної реакції парламентарів до 28 лютого 2022 року політичні партії будуть зобов'язані надати до НАЗК усі фінансові звіти, які не подавали ще з березня 2020 року, тобто майже за два роки. Надалі звітність повернеться у звичне русло – і подальші звіти політсили подаватимуть щокварталу", - сказано в повідомленні організації.

Також Зеленський пропонує виключити з тексту законопроекту пропозицію щодо виділення з бюджету додаткових коштів на фінансування партій (раніше нардепи пропонували виділити гроші, які партії недоотримали за 2019 рік. – Прим.  авт.).

Крім того, Зеленський пропонує повернутися до ідеї, що рішення про прийняття чи відмову від державного фінансування може приймати і з'їзд партії, і парламентська фракція шляхом збору підписів більшості членів. Під час розгляду закону у другому читанні депутати таку пропозицію не підтримали.

"УП" зазначає, що у 2020-2021-х роках парламентські партії отримали з держбюджету майже 1,5 мільярда гривень як фінансування статутної діяльності та компенсацію за витрати на виборчу кампанію. Куди саме витрачаються ці кошти, платники податків не знають, оскільки партії мають право не подавати фінзвіти до НАЗК. Ще близько 1,4 мільярда гривень минулого року партії залучили від приватних донорів. Хто надав ці кошти, стане відомо лише після повноцінного поновлення фінзвітності.

Що було раніше

2 листопада Верховна Рада ухвалила закон про зміну процедури припинення фінансування партій. Документ передбачає удосконалення процедур зупинення та припинення державного фінансування статутної діяльності політичних партій.

Законопроект залишає за Національним агентством з питань запобігання корупції ( НАЗК ) повноваження щодо контролю за партійними фінансами і водночас пропонує уточнити окремі підстави для зупинення та припинення державного фінансування статутної діяльності політсил.

9 листопада голова Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков закликав президента України Володимира Зеленського накласти вето і повернути на доопрацювання Верховній Раді закон, який вносить зміни до регулювання фінансування діяльності політичних партій. В агентстві наголосили, що у відповідний законопроект №5253-1 під час голосування депутати внесли зміни, які можуть дозволити партіям приховувати свої справжні витрати.

Зокрема, закон містить окремі норми, які продовжують створювати передумови для непрозорої діяльності політичних партій, оскільки він не поновлює звіту партій, який було припинено на початку 2020 року через карантинні обмеження, викликані пандемією COVID-19.

У серпні 2019 року, після парламентських виборів, держфінансування отримали 11 партій: "Слуга народу", "Опозиційна платформа - За життя", "Батьківщина", "Європейська солідарність", "Голос", "Радикальна партія Олега Ляшка", "Сила та честь", "Опозиційний блок", "Українська стратегія Гройсмана", "Партія Шарія" та ВО "Свобода". Ці партії набрали на виборах понад 2% голосів виборців. Для отримання коштів вони відкрили окремі гривневі рахунки у банку.

Вже у жовтні 2019-го Верховна Рада підвищила поріг до 5% – стільки ж необхідно для потрапляння до парламенту. Згідно із законом, щороку партії отримують держфінансування за схемою: сота частина від мінімальної заробітної плати, помножена на загальну кількість виборців у багатомандатному виборчому окрузі на останніх виборах.