Засідання українського парламенту 4 листопада розпочалося з хвилини мовчання. Депутати на пропозицію спікера Руслана Стефанчука вшанували пам'ять активістки Катерини Гандзюк.
Херсонська громадська активістка та співробітниця міськради Херсона померла у лікарні три роки тому, 4 листопада 2018 року. На неї напали 31 липня того ж року - на виході з будинку дівчину облили кислотою. Гандзюк, яка отримала опіки 35% тіла, перенесла понад 10 операцій та провела місяці після замаху у лікарняних стінах, але врятувати її лікарі не змогли.
У квітні 2020 року СБУ завершила досудове розслідування у справі про напад на херсонську активістку. За даними слідства, до нападу на Гандзюк причетний херсонський кримінальний авторитет Олексій Левін. Також поліція підозрювала у посередництві між замовником та виконавцем убивства Ігоря Павловського. Пізніше підозру вручили голові Херсонської облради Владиславу Мангеру, який є передбачуваним замовником злочину. Обидва вони перебувають під вартою.
18 серпня 2020 року Дніпровський районний суд Києва почав розглядати кримінальну справу щодо вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. Прокуратура просить для Левіна і Мангера покарання у вигляді 12 років позбавлення волі. Рідні Каті Гандзюк вимагають від обвинувачених 23 мільйони гривень моральної шкоди.
Ще один фігурант справи Ігор Павловський у жовтні 2020 року отримав умовний термін за приховування злочину. 3 грудня 2020 року стало відомо, що Павловського звільнили з-під варти.
Раніше у справі Гандзюк винесли вирок п'ятьом виконавцям: безпосередньому організатору замаху Сергію Торбіну та його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В'ячеславу Вишневському та Віктору Горбунову. Вони отримали строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі.