90 мільярдів євро від ЄС: за яких умов Україна отримає ці гроші і на що вони підуть
Саміт Європейського Союзу ухвалив рішення про виділення Україні позики на 90 млрд євро. Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанта "репараційної позики", яку довгий час обговорювали до цього. Журналіст Коротко про розбирався у питаннях щодо цієї фіндопомоги.
На яку допомогу чекала Україна і що в результаті отримала?
Україна очікувала отримати кошти із заморожених російських активів, основна частина яких, а це приблизно 260-290 млрд євро, зосереджена в Європі, переважно у бельгійському депозитарії міжнародної фінансової організації зі зберігання, розрахунку та обслуговування цінних паперів (акцій, облігацій, фондів) для фінансових інститутів у всьому світі - Euroclear.
Ці активи були заморожені після початку повномасштабного вторгнення, і більшість належить Банку Росії, який зберігав там свої золотовалютні резерви.
Але саміт ЄС зайшов у глухий кут щодо репараційної позики, оскільки проти виділення Україні заморожених російських активів, крім проросійської Угорщини, виступила Бельгія. Своє небажання вона мотивує тим, що Росія подасть до суду на країни, які вилучили її активи, і навіть може його виграти. Друга відмовка Брюсселя схожа на риторику Дональда Трампа і зводиться до того, що вилучення російських активів нібито зашкодить переговорам про мир.
Тому довелося перейти до "плану Б". Він полягає в тому, що Євросоюз залучає 90 мільярдів євро через позики на фінансових ринках під гарантії власного бюджету, не чекаючи вирішення складних юридичних суперечок щодо російських активів. Це дозволяє ЄС забезпечити стабільне фінансування України на 2026–2027 роки, оминаючи політичні розбіжності всередині союзу та не залежачи від зовнішніх чинників.
На яких умовах дається ця позика?
Як підкреслила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, цей кредит, який надається на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України. І Київ повинен буде погасити його лише тоді, коли отримає репарації від Росії за завдану нею шкоду Україні.
"Україна має погасити цю позику лише тоді, коли отримає репарації", - заявила вона, пояснивши, що це рішення стало виходом зі складних дискусій щодо шляхів допомоги Україні. Прем'єр Данії Метте Фредеріксен, яка головує у Раді ЄС у цьому півріччі, підтвердила це. "Україна не повинна платити, доки Росія не заплатить їй військові репарації", - зазначили Фредеріксен.
На що він піде?
Це довгостроковий безвідсотковий кредит із пільговим періодом, згідно з яким Україна почне повертати основну суму боргу не раніше ніж через 10 років. При цьому виділення коштів суворо прив'язане до виконання програми реформ, спрямованих на боротьбу з корупцією, зміцнення верховенства права та прозорість економіки.
Він має конкретне цільове призначення. В основному він піде на бюджетну підтримку та соціальні потреби. Сюди входить виплата зарплат вчителям, лікарям, держслужбовцям та забезпечення пенсій. Це дозволяє державі працювати, а економіці залишатись стабільною. Крім того, він розрахований і на військові потреби та оборонку.
Лідери ЄС (включно з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем) підтвердили, що частина ресурсів може бути спрямована на виробництво та закупівлю зброї як всередині України, так і в країнах ЄС.
Головна особливість цього кредиту: покриваючи громадянські витрати України, Європа дозволяє Києву спрямовувати практично всі власні податки на фінансування фронту.
Які країни не братимуть участі у цій позиці?
Не матимуть фінансових зобов'язань у рамках рішення про 90 млрд євро фінансової підтримки ЄС Україні у 2026-2027 роках три країни – Угорщина, Словаччина та Чехія. У висновках зазначено, що завдяки посиленій співпраці з інструменту, заснованому на статті 212 Договору про функціонування Європейського Союзу, "будь-яка мобілізація ресурсів бюджету Союзу як гарантія для цього кредиту не вплине на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини". Завдяки такому рішенню вдалося уникнути вето на допомогу України з боку Угорщини, прем'єр якої проросійський Віктор Орбан усіма силами намагається нашкодити Києву.
Чи є позика сигналом стратегічної підтримки України від ЄС?
Так, виділення 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки – це потужний геополітичний сигнал. Його можна охарактеризувати такими ключовими факторами. По-перше, з'явився довгостроковий обрій планування. Європа переходить від екстреної допомоги «місяць на місяць» до тривалого та планованого забезпечення тилу України.
По-друге, забезпечується фінансова автономія для фронту. ЄС забезпечує виплати зарплат, пенсій та роботу інфраструктури. Це дозволяє Україні спрямовувати 100% внутрішніх податкових надходжень на оборону та закупівлю озброєння. По-третє, перехід до «Плану Б» (позики під гарантії бюджету ЄС) довів, що Брюссель готовий брати на себе прямі фінансові ризики та знаходити складні юридичні шляхи, щоб оминути внутрішні розбіжності та вето окремих країн. І цим виявив політичну волю.
"Україна отримала гарантію фінансової безпеки. Незважаючи на надії Росії, підтримка Європи для України не похитнеться. Російські активи залишаються замороженими. Європа залишається єдиною та сильною", - заявив з приводу виділення 90 мільярдів євро міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
За його словами, ухвалене рішення гарантує Україні фінансову безпеку та демонструє стійкість європейської підтримки всупереч очікуванням Росії.
