ВНЗ дорожчають: за рік ціна на контракт в Україні може зрости ще на третину
Більшість закладів вищої освіти України поки що не оприлюднили вартість навчання на контракті у 2026/2027 навчальному році, проте в очікуванні цифр можна побачити кілька тенденцій: по-перше, вища освіта дорожчатиме, по-друге, намітився серйозний розрив між «елітними» та масовими вищими навчальними закладами (ВНЗ). Коротко про – про ситуацію у сфері української «вишки» до початку приймальної кампанії та скільки доведеться відкласти на навчання абітурієнтам та їхнім батькам.
Вища освіта не може бути дешевою
За даними Міністерства освіти і науки України, минулого року вартість навчання зросла майже на 30%, і 2026-го зростання продовжиться. При цьому йдеться про подорожчання до 30–50% вартості навчання. У МОН це пояснюють підвищенням зарплат викладачам (на 30% у 2025-му та на 20% цього року), зростанням витрат на електроенергію та утримання інфраструктури, а також переходом ВНЗ до моделі «індикативної собівартості» (коли контракт не може коштувати дешевше, ніж держава витрачає на підготовку бюджетника аналогічної спеціальності).
В освітньому відомстві наголосили: дешева вища освіта не буває якісною.
– За вищу освіту мають платити дорого: за бюджетників – держава, за контрактників – їхні родини. Разом з цим наша освіта в рази дешевша за європейську. Вже зовсім копійчане навчання ми не можемо зробити, бо тоді наші науковці просто поїдуть за кордон, – заявив директор директорату вищої освіти Олег Шаров.
Айтівці зрівнялися з міжнародниками
Цифри вартості навчання ВНЗ оприлюднять у процесі вступної кампанії у червні-липні. Поки ж можна заглянути до торішніх тарифів для порівняння. А щоб мати уявлення про вартість навчання цього року, додати до них 30-50%.
Отже, найвищі розцінки на навчання – традиційно у медичних та міжнародних програм. До найдорожчих спеціальностей КНУ ім. Шевченка входили медицина англійською мовою (149 800 грн на рік), англійська філологія (95 600 грн), міжнародна комерція (95 600 грн), міжнародне право (95 600 грн). При цьому природничо-наукові напрямки залишалися помітно дешевше: коштували близько 43–45 000 грн на рік.
У Національному технічному університеті України «КПІ імені Ігоря Сікорського» ціни на ІТ-спеціальності торік наблизилися до гуманітарних «преміальних» програм. Програмна інженерія коштувала 64 900 грн на рік. На рівні 60–68 000 грн залишалися комп'ютерні науки, штучний інтелект, маркетинг та міжнародні відносини.
У Національному університеті « Запорізька політехніка » розміщено окремі сторінки з вартістю навчання на 2026/2027 навчальний рік. Найдешевший бакалаврат за спеціальностями електроінженерії, електроніки, авіоніки, промавтоматики, машинобудування, соціальна робота, тренерська діяльність (від 22 300 грн на рік). Найдорожчі спеціальності тут: економіка, облік та аудит, менеджмент, маркетинг, право (від 36 000 на рік).
Загалом саме IT виявилося одним із головних драйверів зростання вартості, і ситуація, схоже, лише розвиватиметься в цей бік. Ще кілька років тому технічна освіта в Україні вважалася порівняно доступною, проте попит з боку абітурієнтів та бізнесу змінив ситуацію. Зараз багато IT-програм коштують майже стільки ж, скільки право чи міжнародна економіка.
У столиці традиційно дорожче
Окремою категорією є приватні університети. Тут зростання цін виявилося ще помітнішим. За даними освітніх агрегаторів, до найдорожчих вузів країни входили (і явно входитимуть) Київська школа економіки (близько 110 000 грн на рік), Український католицький університет (близько 110 000 грн) та приватні філії мережі STEP (до 137 000 грн на рік). Тобто фактично український ринок вищої освіти почав ділитися на два сегменти: масову державну освіту з тарифами 40–70 000 грн та «преміальний» сектор вартістю понад 100 000 грн на рік.
Водночас найдешевше, як і раніше, можна навчатися у регіональних педагогічних, будівельних та технічних ВНЗ. Наприклад, вартість контракту у «Львівській політехніці» на деякі спеціальності стартує від 25 000 грн на рік, у Криворізькому державному педагогічному університеті – від 25 500 грн, в Одеській державній академії будівництва та архітектури – від 26 000 грн.
Таким чином, різниця між найдорожчим та найдешевшим контрактом в українській вищій освіті, як мінімум, шестиразова.
Державі потрібні інженери
Головна очевидна зміна 2026/2027 навчального року – перехід закладів вищої освіти до більш ринкової моделі ціноутворення. Якщо раніше університети могли демпінгувати задля набору студентів, то тепер МОН фактично обмежує надто низькі ціни на популярні напрямки. Особливо це стосується таких спеціальностей, як право, менеджмент, економіка, журналістика, IT, міжнародні відносини. Саме ці спеціальності у 2025 році подорожчали найсильніше. У низці ВНЗ зростання склало 20–35% за один рік. 2026-го зростання не припиниться і навряд менше ніж на третину.
Одночасно деякі інженерні та природничо-наукові програми дорожчають повільніше. Причина проста: держава зацікавлена у збереженні набору на технічні спеціальності, де попит серед абітурієнтів нижчий, ніж на право чи міжнародний бізнес.
Хоча в Міністерстві освіти припускають, що подальше подорожчання буде помірним, університети вже впевнені, що через інфляцію, зростання комунальних витрат та дефіцит кадрів ціни продовжать зростати і в наступних вступних кампаніях. І зовсім не «помірковано».
Проте не слід забувати, що продовжують діяти державні гранти для контрактників із високими балами НМТ, і за їх допомогою можна компенсувати від 17 000 до 25 000 грн за навчання на рік.
Ще одна тенденція: вартість української вищої освіти поступово зрівнюється із цінами університетів Центральної Європи. Контракт у топовому українському ВНЗ вже можна порівняти з навчанням у Польщі, Чехії чи Словаччині, якщо враховувати проживання та додаткові витрати. Минулого року до топ українських вишів, які найчастіше обирали абітурієнти, увійшли «Львівська політехніка», ЛНУ ім. Франка та КНУ ім. Шевченка. За словами Олега Шарова, раніше серед лідерів були університети Харкова, але зараз їх обирають рідше – з міркувань безпеки.
