На Чернігівщині етнографи задокументували давній обряд "Виряджання русалок"
Співробітники Музею Івана Гончара вирушили в етнографічну експедицію до села Морівськ на Чернігівщині, де задокументували рідкісний архаїчний обряд "Виряджання русалок", який традиційно завершує цикл Зелених свят. Про це повідомляє департамент культури Чернігівської ОДА.
- Традиція, яку місцеві жителі зберігали протягом багатьох поколінь, побутувала в селі до початку повномасштабного вторгнення. Останніми роками її проведення підтримує київська спільнота етномузикологів і фольклористів. Однією з головних ініціаторок відродження обряду є дослідниця пісенної та обрядової культури Чернігівщини Ірина Данилейко — співробітниця Музею Івана Гончара та керівниця гурту «Михайлове чудо», - йдеться у повідомленні.
Згідно з місцевими уявленнями, русалки - душі людей, які померли під час Русального, або Троїцького, тижня. Вважалося, що в цей період вони ненадовго повертаються до світу живих. Саме тому мешканці дотримувалися низки особливих звичаїв: влаштовували поминальні трапези, уникали використання ножів і виделок, а також особливо пильнували дітей.
На 50-й день після Великодня відбувався обряд виряджання русалок у потойбіччя. Дівчата та жінки, прикрашені вінками з польових квітів і зеленого гілля, співали обрядових пісень і проходили селом до кладовища. Там вони залишали на могилах квіти та зелені гілки як символічний дар.
Жителі Морівська також передали музею елементи традиційного вбрання та побуту: вишиті сорочки, керсетки, спідниці, фартухи, прикраси й рушники.
- У липні 2025 року стало відомо, що весільний обряд "Заплітання долі" та різдвяні пряники внесли до списку нематеріальної спадщини.
- У червні 2025 року Міністерство культури внесло до Нацреєстру елементів нематеріальної культурної спадщини два нові об’єкти - обряд "Дівування" і мосяжництво.
