• Головна
• Суспільство

Фото: Benjamin Fanjoy/Getty Images

Нещодавні заяви мільярдера та власника ШІ-компанії Ілона Маска про те, що, на його думку, вже до кінця цього року програмування може стати непотрібним – мовляв, все напише та зробить ШІ – сколихнули світ. Особливо напружилися програмісти: виходить, їхня професія зникне? Коротко про - про те, що насправді відбувається з ШІ і чому боятися не варто.

Що він сказав насправді

Під час свого виступу перед співробітниками компанії xAI, запис якого пізніше широко розійшовся соцмережами, Маск сказав буквально таке:

– До кінця цього року ви навіть не займатиметеся програмуванням. ШІ просто створюватиме бінарний код безпосередньо. Він зможе робити це ефективніше за будь-який компілятор.

Говорячи простою мовою, Маск передрік, що звичний ланцюжок «Ідея – програмний код – компілятор – машинний код» стане іншим: «Ідея – ШІ – готовий машинний код».

Заява, безумовно, науково-популярно-фантастична, але нічого критично страшного для програмістів у ній немає. Вже зараз такі ШІ-моделі, як Claude, GitHub Copilot, Cursor, Windsurf та інші, пишуть значну частину робочого коду, та й багато розробників програмного забезпечення використовують у роботі штучний інтелект щодня. Компанія Anthropic раніше спокійно повідомляла, що більшість нового коду всередині компанії вже створюється за допомогою ШІ, а інженери в основному перевіряють і коригують його.

Ось тут і криється ключик до розуміння ситуації. І до "смерті професії", як уже поспішили заявити деякі коментатори, він не підходить.

Сам Маск уже став героєм інтерактивної арт-інсталяції «Звичайні тварини». Фото: John MACDOUGALL/AFP via Getty Images

Це ще не весь код

Так, тренд на використання ШІ є і триватиме не лише у програмуванні. Але професійні розробники, які публічно прокоментували заяву Маска, вважають, що він перебільшує, оскільки написання коду – далеко не головна частина роботи програміста. Це лише частина процесу, а основна робота - зрозуміти завдання системи, продумати її архітектуру, передбачити помилки, забезпечити безпеку, інтегрувати систему з десятками інших сервісів, протестувати продукт… Жодний штучний інтелект не може це зробити повністю.

Практично всі сучасні моделі чудово справляються із шаблонним кодом, текстами та документацією. Ми це бачимо, спілкуючись, наприклад, із віртуальними помічниками в банківських застосунках. Але скільки разів ми просимо їх переключити на живого оператора, бо ШІ не завжди розуміє, що треба користувачеві, або завдання не з шаблонів і вимагає креативного рішення. На яке здатна лише людина.

– Штучний інтелект відмінно працює за шаблонами, але набагато гірше там, де потрібно розуміти реальні процеси компанії чи складні вимоги замовника, – кажуть інженери.

І найголовніше

Незважаючи на десятки законів та правил регулювання роботи штучного інтелекту в різних країнах, незважаючи на прогнози Ілона Маска, футурологів та експертів, у всьому цьому є одне головне питання, на яке поки що ніхто не може відповісти однозначно: хто несе відповідальність за роботу та результат роботи штучного інтелекту?

Якщо ШІ написав програму, яка спричинила мільйонні збитки підприємства чи організації, хто за це відповідає? Поки що відповідальність лежить на людях, і саме тому компанії не готові повністю прибрати інженерів із процесу.

Розробників-початківців, так званих «джуніорів», які займаються не найскладнішою частиною написання коду, ШІ замінює дуже непогано. Погано те, що через це багатьом молодим програмістам значно важче знайти першу роботу. А ось попит на сильних архітекторів та сеньйор-розробників залишається високим.

Але і із заміною «джуніорів» все не так просто: на 100% довіряти коду, створеному штучними мізками, поки не виходить, все одно потрібна присутність людини, яка вкаже на помилки та пропуски. І на кінцевому етапі створення програми без людської перевірки не обійтись. Хто як не люди повинні оцінювати якість кінцевого продукту?

Першими, за версією експертів, утратять роботу касири. Фото: pexels.com

Ми запитали у ШІ

Автори матеріалу запитали одного з чат-ботів, що він сам «думає» з приводу фрази Маска зокрема і про ситуацію в цілому. Чи погоджується він з тим, що професія програміста піде в минуле, поступившись штучному інтелекту?

«Якщо оцінювати ситуацію максимально об'єктивно – скоріше ні, – відповів ChatGPT. – Він має рацію, що програмування змінюється швидше, ніж більшість професій, і що обсяг ручного написання коду справді швидко скорочуватиметься. Але малоймовірно, що вже до кінця цього року зникне потреба у програмістах. Навіть якщо ШІ зможе генерувати ідеальний машинний код, хтось має сформулювати вимоги, перевірити результат, забезпечити безпеку, відповідати за помилки, розуміти роботу всієї системи. Швидше змінюється сама професія. Розробник поступово перетворюється з «людини, яка пише код» на «людину, яка керує створенням програм».

Спокійно, тільки спокійно

Але, як уже неодноразово говорилося, частина професій вже якщо не під ударом, то під сильним пресингом з боку ШІ. Найбільш швидко автоматизуються професії, де робота будується на інтелектуальних операціях, що повторюються. Вже нам відповідають ШІ-моделі операторів кол-центрів та служб підтримки. У соцмережах ШІ створюють масовий контент та роблять дизайн простих рекламних матеріалів. Штучний інтелект працює на великих масивах даних, що вводяться, шукає юридичні та бухгалтерські документи і навіть робить легку аналітику. Тобто бере на себе монотонну, нудну пошукову і довідкову роботу.

Професіям, де потрібне особисте спілкування чи фізична присутність, творчість чи прийняття складних рішень, відповідальність чи лідерство, схоже, штучний інтелект не загрожує. Ні до кінця року, ні до кінця століття. Поки що машинна «творчість» надто далека від людської, та й вирішувати серйозні завдання з бездушною машиною, а не з розумною людиною, ми не звикли.

До речі

Які професії зникнуть раніше за інших

Наймасштабніший прогноз про те, як переформатується ринок праці, міститься у Future of Jobs Report 2025, заснованому на опитуванні понад тисячу найбільших роботодавців світу. Головний висновок: до 2030 року зникнуть до 92 млн робочих місць, але одночасно з'являться 170 млн нових. Тобто чистий приріст становитиме приблизно 78 млн робочих місць.

При цьому найшвидше скорочуватимуться професії, де робота будується на повторюваних адміністративних операціях:

• касири,
• квиткові касири,
• адміністративні помічники,
• секретарі,
• працівники з нарахування заробітної плати,
• бухгалтери, які виконують стандартні операції,
• працівники друкарень,
• оператори введення даних.

Основні причини - розвиток генеративного ШІ, автоматизація документообігу, цифровізація послуг та роботизація. Тобто варто говорити не про зникнення професій, а про глибоку їх трансформацію.

А які професії, навпаки, будуть потрібні?

Експерти Світового економічного форуму вже спрогнозували бурхливе зростання попиту на:

• фахівців зі штучного інтелекту,
• інженерів машинного навчання,
• фахівців у сфері з великими даними,
• експертів з кібербезпеки,
• розробників програмного забезпечення,
• фахівців із цифрової трансформації,
• інженерів у галузі відновлюваної енергетики,
• спеціалістів з електромобілів,
• аналітиків інформаційної безпеки.