Ми вже не раз писали про цю цілеспрямовану юну рекордсменку-гімнастку зі Львова Регіну Абрамову, яка мріяла здивувати Дмитра Комарова, і її мрія збулася - телеведучий вирішив сам здивувати дівчинку.
Вони потоваришували, і відразу після зустрічі, ще взимку, Регіна вирішила, що знову хоче здивувати Дмитра Комарова, тепер на його день народження.
Вже у червні Регіна не лише встановила світовий рекорд – 430 підйомів переворотом на перекладині за один безперервний підхід (число відповідало віку телеведучого 43 роки, помножене на 10), але й майже вдвічі побила свій попередній результат – 223 підйоми. Вона відмовилася зупинитися, навіть коли представники Реєстру рекордів пропонували зафіксувати спробу достроково.
Про те, як готувалися, з якими труднощами зіткнулися в останній момент і що тепер у планах, Коротко про розповіла мама Регіни - Дарина Абрамова.
- Дарино, новий рекорд Регіни виглядає на диво вражаюче. Як зважилися?
- Взимку Регіна запитала, коли у Діми день народження. Дізнавшись, що 17 червня, сказала: "Хочу подарувати йому щось таке, чого ніхто не зможе. Придумай щось". Я відповіла, що Дмитра важко здивувати – він багато бачив і талановитих людей, і рекордсменів. Тоді жартома запропонувала: "Хіба що ти сама встановиш рекорд". Вона сприйняла це абсолютно серйозно і сказала: "Я вирішила. Робитиму підйоми з переворотом". Це був найважчий варіант. А кількість підйомів вона визначила за місяць до дня народження Діми.
Я запитала, чи впевнена вона, та Регіна була налаштована рішуче: "Так. Я зроблю 430 разів". 43 роки Дмитру – звідси 430 повторень.
Весь цей місяць вона тренувалася додатково після звичайних занять виключно за власним бажанням. Щиро кажучи, я до останнього не вірила, що вийде.
За добу нам повідомили: у Львові зафіксувати спробу на звичній перекладині не вийде – треба їхати до Києва. Ми в останній момент сіли в поїзд, не знаючи, куди саме і яка там буде зала.
Будь-який спортсмен скаже: звичний снаряд дуже важливий. Коли приїхали, виявилося, що перекладина там значно товща, ніж та, на якій готувалася Регіна. А чим товстіший гриф, тим слабше хват і важче виконувати вправу.
- Регіну це не налякало?
– За годину до рекорду Регіна спробувала позайматися. Я одразу по очах зрозуміла: буде тяжко. Вона сказала: "Це зовсім не та перекладина". На той момент вже зібралося багато людей. Я запитала: "Може, відмовишся?" Вона відповіла: "Ні. Я не відмовлюся".
Перші сто підйомів дали відносно легко. Далі стало важче. Після двохсот повторень руки вже були сильно натерті. Представники Реєстру рекордів двічі пропонували зупинитись – спочатку на 300, потім на 350. Ніхто не вірив, що вона зможе закінчити. Але вона відповіла: "Ні. Я не здамся". На цифрі 400 я сказала: "Все", а вона: "Ні. Мені потрібно ще 30 разів".
Єдиним, хто спокійно підтримував її від початку до кінця, був олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики Олег Верняєв. Він підходив і казав: "Ти зможеш, лишилося зовсім небагато". Рекорд проходив на базі його школи – він сам запросив, допоміг організувати усе.
- Три з половиною години вона не спускалася?
- Так. За правилами це має бути один безперервний підхід. Вона жодного разу не стрибнула на підлогу. Експерти потім сказали, що у шість років повторити таке навряд чи хтось зможе.
Після 350 повторень шкіра на долонях була стерта до ран. Їй перебинтували руки прямо в повітрі – вона не зістрибувала. Після цього зробила ще майже сто разів. Сама зізналася: фізично бинти допомогли мало, але психологічно полегшало.
Усі глядачі були шоковані. Більшість умовляли зупинитися: "Ти й так молодець". Але вона закінчила всі 430 підйомів. Потім зізналася: важче було не тілу, а голові. "Я постійно думала, заради кого це роблю. Тільки це мене тримало, тому що я дала обіцянку". Якщо вона щось пообіцяла – обов'язково виконує.
Емоції пройшли не одразу. Спершу була на адреналіні. А за кілька днів – усвідомила, наскільки це було складно.
- Як відреагував на рекорд іменинник?
- Сам Дмитро у Києві не був – ми не попереджали, хотіли зробити сюрприз. Пізніше він сказав: "Якби знав, що це для мене, прийшов би обов'язково".
Він постійно підтримує Регіну: "Ти наша гордість, ти найкраща". Для неї це дуже важливо. Коло спілкування у неї невелике - тренер, я, ще кілька людей. Суть рекорду, за її словами, була не в цифрах, а в тому, наскільки одна людина здатна мотивувати іншу. Особливо у спорті, коли працюєш на межі.
Представник Реєстру рекордів Віталій Зорін сказав: "За своє життя я бачив багато чого, але ніколи не думав, що шестирічна дитина може мати таку мотивацію".
- Як зараз почувається Регіна та її руки?
- Руки зажили за чотири-п'ять днів. Вже наступного дня після рекорду, незважаючи на крепатуру, вона пішла на розтяжку. Я запитала: "Навіщо?" Вона відповіла: "У мене режим. Я спортсменка. Мені буде спокійніше".
- Що плануєте далі?
- Регіна тренується у звичайному режимі, розучує гімнастичну програму. Найбільша мрія – потрапити на чемпіонат України. За віком поки що не підходить - там наймолодшими бачила дев'ятирічних, а їй майже сім. Але вона живе цією мрією, готується та чекає.
Я запитала: якби треба було зробити 500, чи змогла б? Вона відповіла: "Якби шкіра відновилася - зробила б. Мені не тяжкі самі повторення. Тяжко психологічно".