Останнім часом на слуху раптом все частіше з'являється словосполучення "Мала Токмачка", яка при цьому "ще не взята". Виявляється, це не зовсім новий, але все ще актуальний мем про потуги російської армії – «другої» армії світу! – упродовж року і навіть більше захопити крихітне село на Запоріжжі. Коротко про – про те, як Мала Токмачка стала не просто укріпрайоном, а й приводом для жартів у соцмережі.
Село Мала Токмачка було засноване 1783 року вихідцями з Чернігівської, Полтавської та Київської областей, що не заважає росіянам верещати про «російські землі» на Запоріжжі. На території села є кілька курганів доби бронзи та сарматських часів, серед яких найбільший – "Червона Могила".
Основні галузі економіки Малої Токмачки, які колись давали роботу місцевим мешканцям, – цегельня та виправна колонія №88 для неодноразово судимих. 2022 року її було евакуйовано. Цегельному заводу кінець прийшов ще раніше. Населення Малої Токмачки до вторгнення 2022 року становило трохи більше 3000 осіб, 2024-го – до 100 чоловік.
Звичайнісіньке село, яких в Україні тисячі. Але воно вже стало в один ряд з іншими символами непокори, наприклад, із селом Чорнобаївка на Херсонщині. Російська армія неабияк обламала зуби, намагаючись «звільнити» ці села.
У листопаді минулого року на повному серйозі (хоча доречніше було б у даній ситуації сказати більш їдко – «на серйозних щах») міністр оборони Російської Федерації Білоусов привітав особовий склад 42-ї гвардійської мотострілецької дивізії із «визволенням» Малої Токмачки в Запорізькій області.
«Вами зроблено серйозний крок до перемоги, – з кам'яним обличчям заявив міністр оборони. – Немає сумніву, що далі будуть нові успіхи».
Для тих, хто далекий від військової справи, повідомляємо: мотострілецька дивізія російської армії – це від 7000 до 14 000 осіб в ідеалі та трохи менше – насправді. Мала Токмачка – майже повністю зруйноване на той момент село. І мотострілецька дивізія намагалася взяти це село майже рік.
Власне кажучи, і тоді не взяла, а лише розвалила всі будинки та корівники, стерши Малу Токмачку з лиця землі. Говорити про повне «визволення» було дуже передчасно, оскільки ЗСУ закріпилися там всерйоз. І тепер, у травні 2026 року, Мала Токмачка ну ніяк не перебуває під контролем росіян. Та вони і самі про це сумно говорять у соцмережах.
У середині квітня цього року в телеграмі з'явився відеоролик, в якому російський «військовий експерт» Борис Рожин протягом цілого року в ефірах передач «Час покаже» та «Велика гра» на Першому каналі висвітлює бої за якесь село Мала Токмачка в Запорізькій області, при цьому стверджуючи, що село перейшло під контроль Росії. Відеонарізка зі спробами "взяття" Малої Токмачки росіянами в руках користувачів соцмережі перетворилася на мем про взяття «другою армією світу» крихітного шматочка землі та викликала сміх усього світу.
Можна було б порівняти Малу Токмачку з атакою ворога в 2022 році на Чорнобаївку, але від таких мемів уже не так щоб весело.
«Мала Токмачка – це щось на кшталт Трої чи, якщо брати часи ближче, Вердена» - пише один із z-авторів Лев Вершинін. Йому в коментарях зловтішно відповідають, що «Мала Токмачка крутіша за тричі звільненого Куп'янська», а основний доказ опонентів – «напевно, село просто незручно розташоване або взагалі не потрібне, що його взяти не можуть – воно того не варте».
Оптимізм навіює колишній «міністр оборони ДНР» Ігор Стрєлков, що томиться за ґратами в РФ, який заявив, що «у Малій Токмачці – передмісті Орєхова – вже йдуть бої». Мовляв, ось-ось – і переможемо. Але через один рядок визнає: «успіхи» ці тактичні і не призводять до розгрому української армії.
У листопаді 2025-го про бої під Малою Токмачкою росіяни писали з погано прихованим жахом: усі піхотинці, які намагалися зайти в село, масово «задвохсотилися». Бойовики повідомили про справжню «м'ясорубку», яка не дозволяє «вибити ЗСУ звідси». Щоб закинути піхоту в село, були задіяні танки та БМП – та до меж села дісталася лише їх частина, бо українські БпЛА не дрімали.
І раптом за тиждень – Мала Токмачка «звільнена» росіянами…
Схоже, саме це село розплющило очі навіть недалеким «військово-польовим експертам»: перемоги малюються авансом, головне – доповісти Верховному головнокомандувачу, а остаточно «звільнити» можна і потім. Якщо вийде.
І друге: страшні втрати живої сили нівелюються. Головне - Мала Токмачка "наша"! А те, що тисячі полягли за право розвалити сарай чи корівник – ну так це звірячий оскал війни і «мы за ценой не постоим», так співалося?
До війни у скромній Малій Токмачці було близько 3000 мешканців, зараз їх не лишилося. Фото: vidbudova.zp.ua
«У Малій Токмачці знаходиться в'язниця – одне з найбільших укріплень супротивника. Частково ми її звільняли, при цьому деякі будинки повністю зруйновані, об'єкт переходив з рук в руки тривалий час, після чого нам довелося відтягнути свої війська з території колонії», – зітхають російські «експерти». Наразі територію колонії намагаються зруйнувати ударами БпЛА та авіації, але, судячи з нескінченного потоку мемів, успіху ця операція не має.
Чому ж така важлива Мала Токмачка? Опускаючи подробиці – тому що траса, що йде через село, це єдиний шлях до Оріхова з боку скупчення російських військ. А Оріхів – важливе для росіян місто, яке за умови захоплення відкриє їм шлях до самого Запоріжжя. Який уже авансом вписали у конституцію Росії як новий регіон РФ. Залишилася дрібниця – взяти місто… Або хоча б пройти Малу Токмачку.