Щороку навесні Україна переходить на літній час, змінюючи звичний ритм життя. Попри те що дискусії про скасування переведення годинників тривають уже не перший рік, у 2026 році українці знову житимуть за сезонною зміною часу разом із більшістю європейських країн.
Традиційно перехід відбувається в останню неділю березня і означає зміну з зимового часу (UTC+2) на літній (UTC+3).
У 2026 році перехід на літній час відбудеться в ніч із 28-го на 29 березня. О 3:00 стрілки годинника потрібно перевести на одну годину вперед — до 4:00. Через це ніч стане коротшою, а вечори — світлішими.
Більшість сучасних гаджетів налаштовані на автоматичну зміну часових поясів і зроблять це самостійно. Тим же, хто має механічні годинники, варто перевести вручну перед сном або зранку 29 березня, щоб уникнути плутанини з розкладом.
Хоча для когось переведення годинника проходить майже непомітно, для інших це справжній стрес для організму. Особливо складним вважається саме весняний перехід, коли ми фактично “втрачаємо” годину сну.
Лікарка-терапевтка та ендокринологиня Наталія Буренькова пояснює, що це пов’язано з нашими біологічними ритмами:
- Перехід на зимовий час восени більш фізіологічний для людини, ніж перехід на літній час. Коли ми переводимо годинник вперед, відбувається збій — людині доводиться прокидатися раніше, ніж звик організм, — зазначає вона.
За словами лікарки, кожна людина живе за так званими циркадними ритмами — внутрішнім “біологічним годинником”. У нормі організм налаштовується на сон близько 22:00 і пробудження приблизно о 6:00. Саме в цей період активно виробляється мелатонін — гормон сну, який відповідає за глибокий і якісний відпочинок.
Коли ж годинник переводять уперед, ці процеси порушуються.
- Людина звикла вставати, наприклад, о 6-й, але після переведення часу це вже фактично 5-та ранку для організму. І не завжди це фізіологічно комфортно, — пояснює Буренькова.
Саме тому медики радять не ігнорувати підготовку до переходу. Найкраще — поступово змінювати режим ще за кілька днів до переведення годинника: лягати спати на 10–15 хвилин раніше, трохи раніше прокидатися, більше бувати на свіжому повітрі.
Важливу роль відіграє і вечірній режим. Легка вечеря за 2–3 години до сну, прогулянки, відмова від гаджетів перед сном — усе це допомагає організму швидше адаптуватися.
-Якщо ми лягаємо спати вчасно, вимикаємо світло, не користуємося смартфонами, то вже до 23-ї години організм входить у фазу сну завдяки мелатоніну, — додає лікарка.
Окрему увагу варто приділити ранку після переходу. Навіть якщо є відчуття втоми, допоможуть прості речі: контрастний душ, легка зарядка, ранкове світло та звична чашка кави (але бажано — лише до обіду).
Також навесні актуально підтримати організм харчуванням — додати більше овочів, фруктів, горіхів. За словами лікарки, продукти, що містять триптофан (зокрема горіхи, насіння, деякі сири), сприяють виробленню мелатоніну і можуть покращити сон.
При цьому не всі однаково реагують на зміну часу. Найбільш чутливими є люди старшого віку та ті, хто звик до чіткого режиму дня. Діти та здорові дорослі зазвичай адаптуються швидше.
Більшість країн Європи досі синхронно переходять на літній час — так само, як і Україна. Проте не всі дотримуються цієї практики.
Наприклад, Ісландія вже давно відмовилася від сезонного переведення годинників і живе за постійним часом. У різні роки питання скасування переходу обговорювали і в Європейському Союзі, однак остаточного рішення поки що немає, тому країни продовжують змінювати час двічі на рік.
В Україні також періодично порушують це питання, але станом на 2026 рік чинною залишається традиційна система переходу на зимовий і літній час.
Попри певний дискомфорт, лікарі наголошують: організм здатен адаптуватися до змін. Головне — дати йому трохи часу, не перевантажувати себе і дотримуватися базових правил здорового режиму