Кавунова корона переходить на Полтавщину: як «Багачка» перехопила славу херсонського бренду
На прилавках вже з'явилися перші кавуни. Ціна – приблизно 60 гривень за кілограм. Але купувати їх на початку липня мало хто поспішає: дорого, та й смаку ніякого - так, хіба що збити оскомину перед початком повноцінного сезону.
Імпортні кавуни дозрівають у дорозі
Це ще не наш, вітчизняний, кавун – українські баштанні дозріють не раніше середини або кінця липня. Поки, як зазначають фермери, везуть їх із Туреччини, Азербайджану, Греції, трохи – з Молдови.
Григорій Хан вирощує кавуни на Полтавщині вже 40 років. Фото: suspilne.media
- За смаковими якостями вони гірші за українські, - зазначає Коротко про фермер із Полтавської області Григорій Хан. – Їх збирають до терміну, дозрівають вони штучно, доки сюди довезуть… Це ж не цегла, довго не зберігається. Я не рекомендував би. Неякісні.
В Україні до війни звикли, якщо хороший кавун – то обов'язково «херсонський». Він вважався найкращим, і не лише за смаковими якостями, а й за користю. Якщо кавуни з решти областей – це, за словами херсонських фермерів, лише смачний десерт, то херсонський у народі вважали і зовсім цілющим – завдяки умовам вирощування, яких більше ніде, окрім кількох районів на лівобережжі Дніпра в цьому регіоні, не знайти. Особливо рекомендували вирощену тут ягоду тим, хто страждає на хвороби нирок: кажуть, після «курсу лікування» херсонським кавуном такі люди навіть до лікарів рідше зверталися.
Як за 40 років прохолодна Полтавщина перетворилася на кавуновий рай
Херсонські кавуни давно стали брендом. Але ця візитна картка з півдня пішла у небуття разом із селищем Гола Пристань на лівому березі Дніпра, основним баштанним центром Херсонщини.
Після початку війни кавунами посилено почали займатися в інших областях. Звичайно, це не той херсонський кавун, але все ж таки. Вирощують десертну ягоду і у Львівській області, і у Хмельницькій чи Вінницькій областях. Але лідерство в Україні дедалі впевненіше займає Полтавська область. Минулого року тут засіяли п'ять тисяч гектарів баштанними культурами. На Херсонщині до війни, за деякими даними, вирощували стільки ж. Журналістка Коротко про дізналася у Григорія Хана, фермера одного кавунового села Полтавщини, Устивиці, на який урожай він розраховує цього року і скільки коштуватиме ягода покупцям.
Григорій Хан займається баштаном рівно 40 років - з 1986 року. Вже тоді навіть у прохолодній, порівняно з півднем, Полтавській області збагнули: кавун і тут чудово почуватиметься. Не північ адже. Каже, що як тільки посадили, баштанні відразу пішли в ріст. Наразі фермер засіває лише кавунами 50 гектарів. У сезон на баштані працює до 30 осіб.
– У 1986 році, коли починали, цей регіон вважався холодним, – зазначає Коротко про головау місцевого фермерського господарства Григорій Хан. – Але сьогодні клімат вже помінявся, тож виростити південну ягоду легше.
Полтавські фермери зізнаються: у 1980-1990-х і пізніше, коли місцеві баштанні йшли лише на базар на ящиках із баштанними під час продажу писали, що кавун – херсонський. Щоб швидше та вигідніше продати.
– А тепер бачимо, що ті ягоди, що везуть із Херсонської області, підписують «Кавун Велика Багачка», – сміються фермери Полтавщини.
Велика Багачка – це селище за 10-12 км від Устивиці, яке дало народну назву сортам кавуна, що тут вирощують.
- Наш кавун так і називають – «Багачка» чи «Багачанський кавун», і він уже став таким же брендом, як херсонський, – зазначають місцеві фермери. – Соковитий, солодкий – він у нас не залежується.
Здебільшого це кавун сорту «Вогник». Відомий ранній український сорт із невеликими плодами, високоврожайний, солодкий та соковитий. На вигляд можна відрізнити по темно-зеленій, майже чорній шкірці без яскравих смуг. Але вирощують й інші сорти – теж смачні та ароматні, але величезні і смугасті.
Полтавські фермери одержують по 40-50 тонн кавунів з гектара. Фото: seeds.org.ua
Дефіциту не буде, а ціни приємно здивують
У сезон знайти полтавські кавуни можна не лише на ринках чи біля трас, а й у супермаркетах – постачання давно налагоджене.
– Ягода йде на захід України, Київ багато забирає. До війни експортували до Польщі, у країни Балтії, – перераховує Григорій Хан. – Після початку вторгнення – лише в Україні. Відпускаємо оптом.
Холодна весна цього року хоч і вплинула на баштанні, але не дуже. Тож в Устивиці та інших населених пунктах Полтавщини розраховують на добрий урожай. Масовий збір розпочнеться у липні, ближче до кінця місяця. Цей кавун розходиться по всій Україні.
- У середньому отримуємо 40-50 тонн з гектара, - ділиться Григорій Хан. – Цього року розраховуємо на саме такий урожай.
За прогнозами фермерів, кавун цього року доступним – може навіть дешевше, ніж минулого літа. У сезон 2025 року відпускали приблизно 20 гривень за кіло.
До речі
«Багачка» пішла в ріст через глобальне потепління
Полтавський кавун зробив ривок на ринку не лише через зміну логістики під час війни. Втрутився клімат. Як зазначають у Полтавському обласному центрі з гідрометеорології, за останні десятиліття середньорічні температури в регіоні зросли майже на градус, а літо стало сухим та екстремально спекотним. Те, що 1986 року вважалося для баштанних культур «холодним регіоном», сьогодні перетворилося на ідеальну південну зону. Наприкінці століття Полтаві прогнозують клімат Одеси. Але для баштанників це плюс: полтавське сонце тепер палить не гірше за херсонське, дозволяючи місцевому «Вогнику» набирати рекордну цукристість просто на баштані.
В тему
Кавуновий мед по-полтавськи: як зварити нардек із баштанних
Разом із добрими врожаями на Полтавщині зберігаються і старі способи переробки кавунів. Один із них - приготування нардека, або кавунового меду.
Нардек, або бекмез, здавна варили в степових районах півдня України, Нижнього Подніпров'я та Приазов'я. Була відома ця традиція і на Полтавщині, де в урожайні роки частину кавунів переробляли на густий солодкий сироп для тривалого зберігання.
Готують нардек без додавання цукру. Стиглий кавун очищають від насіння, м'якоть подрібнюють і віджимають сік. Потім його проціджують і уварюють на повільному вогні доти, доки обсяг не зменшиться в кілька разів. У результаті виходить густий бурштиновий сироп із насиченим кавуновим смаком та ароматом.
Для приготування підходять будь-які солодкі сорти кавунів. Чим вище їхня цукристість, тим густіше і ароматніше виходить готовий продукт.
