Як поживає луцький Панч: історія порятунку маленького капуцина
Поки весь світ слідкує за дитинчам макаки з японського зоопарку, якому маму замінила іграшка-орангутан з Ікеа, у Луцькому зоопарку вже кілька років живе свій герой – Демік, якого жартома називають луцьким Панчем.
Чотири роки тому у пари капуцинів-плакс народилося дитинча. Після народження маля 3 години лежало у вольєрі - мама до нього не підходила. На жаль, материнський інстинкт у самки так і не прокинувся. Таке буває і в природі, і в неволі, коли матір народжує вперше або переживає сильний стрес. Тоді працівниці відділу приматів зоопарку взяли маля під свою опіку.
- Годували кожні три години з пляшечки сумішшю для новонароджених, - розповідає Коротко про директорка Луцького зоопарку Людмила Денисенко. - Після кожного прийому їжі робили масаж животика. Постійно спостерігали за станом маляти, за температурним режимом.
Чотири роки тому у пари капуцинів-плакс народилося дитинча. Фото: ФБ Луцький зоопарк
Окрім базового догляду, потрібно було подбати і про розвиток природних інстинктів. У природі новонароджене мавпеня тримається за спину матері, відчуває її тепло і рух. То ж працівниці зоопарку зробили луцькому Панчу імітацію такого контакту: на пляшку з теплою водою натягнули махрову шкарпетку. Вона повторювала вигин тіла самиці, і малюк часто спав, обійнявши цю «спину».
А коли маля підросло, таку конструкцію замінили на м’які іграшки.
- Малюка (а це самець) назвали Деміком, - розповідає Лариса Денисенко. – Зараз він вже дорослий. Мешкає разом зі своїми братами і сестрами, які прекрасно його прийняли.
Хоча історія порятунку луцького Панча чотирирічної давнини, нині про нього знову згадали. Після резонансу довкола японського мавпеняти все частіше відвідувачі Луцького зоопарку просять показати того самого Деміка-Панча, малюка, якому люди фактично замінили матір.
Сьогодні Демік активний, соціалізований, нічим не відрізняється від інших капуцинів.
В дитинстві Демік полюбляв м’які іграшки. Фото: ФБ Луцький зоопарк
Довідка
Капуцин-плакса - мавпа з Південної Америки, що отримала назву за характерні протяжні крики, що нагадують плач дитини. Живуть групами до 30 особин. Мають розвинений інтелект: використовують знаряддя праці, миють їжу. Харчуються фруктами, комахами та яйцями. У неволі можуть жити понад 40 років.
