Арутюнянц і Тимощук: стало відомо, хто “курує” канали-медіакілери з аудиторією 9 млн підписників
Після серії терактів в Україні у Міністерство внутрішніх справ України та Служба безпеки України заявили про необхідність врегулювання роботи Telegram — саме цей месенджер часто використовують для вербування виконавців. Але питання диверсій — лише одна сторона проблеми. Інша — це мережі анонімних каналів-“медіакілерів”, які роками працюють на стику політики, бізнесу й чорного піару. Як стало відомо, стояти за ними можуть засновник агенції ТОВА Олег Арутюнянц і Богдан Тимощук.
Як з’ясували журналісти “УП” у розслідуванні про Telegram як інструмент політичного впливу, такі ублікації часто поєднують факти з маніпуляціями або відвертими вигадками. Схема проста: спершу — дискредитаційний “злив”, далі — пропозиція “вирішити питання”. Фактично йдеться про класичний медіарекет, замаскований під інсайдерство. За даними нардепа Железняка, замовні пости в таких каналах можуть коштувати у діапазоні $2-4 тисяі.
30 мільйонів аудиторії — без редакції і відповідальності
“Залізний нардеп” днями оприлюднив масштабне розслідування, в якому деанонімізував імовірних власників топових анонімних каналів із сумарною аудиторією в десятки мільйонів підписників. За його даними, саме ці ресурси синхронно атакували Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, водночас просуваючи інтереси Банкової.
До топ-2 таких каналів він відніс, зокрема, Times of Ukraine та Україна онлайн, які пов’язують із Олегом Арутюнянцом та Богданом Тимощуком — засновниками агенції TOBA.
На сайті агенції Богдана Тимощука називають “одним із перших, хто запустив Telegram-рекламу в Україні як системний інструмент для бізнесу” та “співвласником мережі Telegram-каналів із 7 млн підписників в Україні та 70 млн у світі”. Олег Арутюнянц, за даними сайту, є “партнером і стратегом розвитку Telegram-екосистеми”, а також “співвласником мережі Telegram-каналів із 6 млн підписників в Україні та 70 млн у світі”.
За інформацією, яку цитує Громадське радіо, дані особи начебто перебувають у запасі СБУ та отримали бронювання у 2024 році. Служба безпеки, зі слів Железняка, підтвердила цю інформацію.
“Чорна скриня” видаленого контенту: хто “кришує” і як працює схема
Дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) показало: мільйонники в середньому видаляють 13% опублікованого контенту. Рекорд — у Times of Ukraine: 58% постів було видалено протягом моніторингового періоду. Така тактика дозволяє запускати хвилю дискредитації, досягати потрібного ефекту, а потім прибирати докази маніпуляцій.
Типова схема виглядає наступним чином:
- інформаційна атака або “злив”;
- репутаційні втрати для бізнесу чи посадовця;
- пропозиція платного “зняття” або публікація контрматеріалу;
- повторення циклу.
У результаті страждають не лише окремі компанії. Падає довіра до інституцій, інвестори отримують сигнал про токсичність ринку, а антикорупційні органи — хвилі дискредитації. В умовах війни це вже питання не лише медіаетики, а й національної безпеки.
За даними джерел Ярослава Железняка у правоохоронних органах та ОП, напрям телеграму зараз, імовірно, курує Департамент захисту національної державності (ДЗНД) СБУ. Співробітники цього департаменту брали участь у стеженні за журналістами Bihus.Info у 2024 році. За словами Железняка, саме цей департамент “засвітився” в дотичності атаках на НАБУ й САП.
Нардеп також повідомив, що спрямував офіційні запити до правоохоронних органів з проханням перевірити викладену інформацію та надати роз’яснення.
Ризики для економіки і держави
Тіньова Telegram-екосистема генерує мільйони доларів без сплати податків. Вона формує порядок денний для мільйонів громадян, не маючи редакційної політики чи юридичної відповідальності. Коли такі канали стають інструментом політичних ігор або спецоперацій — це створює пряму загрозу демократичним процесам.
Врегулювання діяльності Telegram в Україні потребує балансу між свободою слова та безпекою. Але очевидно одне: анонімна медіаімперія з мільйонними аудиторіями більше не може залишатися “сірою зоною”.
