Завантажити ще

Альтернатива мостам через Дніпро: від катерів та парому вже відмовились

Альтернатива мостам через Дніпро: від катерів та парому вже відмовились
Фото: Danylo Dubchak/Frontliner/Getty Image

Після того як ворог почав цілити дронами та ракетами по мостах Києва, гостро постало питання альтернативної переправи через Дніпро. Могутня річка ділить столицю на два береги, між якими немає природного сухопутного сполучення.

Журналістка Коротко про зібрала всі пропозиції і варіанти перебратись з берега на берег, які розглядаються чи розглядались.

Підводний тунель зацікавив американців

Прокладання потужного шляхопроводу під Дніпром багатьом здається фантастикою, хоча насправді задум цілком реалістичний. У різних країнах світу функціонують близько сотні підводних тунелів для залізничного або автомобільного сполучення. Про те, що такий проєкт обговорюється, сказав у середині жовтня в одному із інтерв’ю міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Микола Калашник.

Більшість експертів поставилися до заяви скептично, оскільки навіть найпростіший тунель, за словами того ж міністра, коштуватиме 400 – 500 мільйонів доларів. Навіть якщо уявити, що гроші знайдуться, від ідеї до задуму має минути якнайменше шість - сім, а то й більше років. Як розповів Коротко про голова ГО "Рада з урбаністики Києва" Віталій Селик, тільки пошукові та проєктні роботи займуть близько одного-двох років. Для будівельних робіт потрібно буде замовити спеціальний тунелепрохідницький механізований комплекс, бо кожна водойма та кожні ґрунти мають свої унікальні особливості.

Однак останні новини свідчать, що, попри дороговизну і складність, від задуму не відмовилися. Днями в Мінінфраструктури відбулася робоча нарада з цього питання. До підготовки проєкту, за попередніми даними, має долучитися американська тунелепрохідницька компанія Robbins, яка готова надати обладнання, навчати українських фахівців та забезпечити технічний супровід робіт. За оптимістичними прогнозами народного депутата Олександра Качури, який виступив комунікатором між нашим міністерством та американцями, тунель може бути збудований навіть швидше, ніж за п’ять років. Проте це точно станеться не завтра.

Річковий трамвайчик як ретроспогади

З подачі народного депутата Володимира Крейденка, заступника голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, кияни жваво обговорюють ідею пустити між лівим та правим берегами суденця місткістю у 100-150 чоловік. Ідея також не нова, широко розповсюджена в Європі. Наприклад, у Стокгольмі, Копенгагені та Лондоні річкові транспортні лінії давно інтегровані в загальну систему міських пасажироперевезень і на них поширюється єдиний транспортний квиток.

Літні люди згадують, як до 1992 року Дніпром бігали невеличкі катерки та снували швидкісні "метеори" - теплоходи на підводних крилах. Систему таких перевезень називали "річковим трамвайчиком". Вона мала 24 зупинки з центральним хабом на Поштовій площі та охоплювала три основні напрямки: північний - вздовж Оболоні до гирла Десни, південний - до дачного масиву на Осокорках та лівобережний - до Труханова острова, Гідропарку і Русанівки. Деякі з таких маршрутів у дещо зміненому вигляді періодично намагалися відродити у 2009 - 2019 роках, але закривали через нерентабельність.

До влади Києва вже надійшло кілька пропозицій про відновлення річкового транспорту, зокрема, від компанії "Нібулон", яка займається, окрім агробізнесу, організацією судноплавства. Однак експерти ставляться до таких пропозицій скептично.

- Це ніяк не полегшить ситуацію, - каже транспортний аналітик, співзасновник ГО "Пасажири Києва" Олександр Гречко. - "Трамвайчик" на воді - це як один автобус, тільки він може доїхати з правого берега до Березняків чи Русанівки, а автобус прямуватиме аж до Троєщини. Тому не треба повертатися до того, від чого колись відмовилися, а треба забезпечувати швидкий ремонт мостів і відновлювати рух громадського транспорту по них. Щоб говорити про річкові пасажироперевезення, треба провести насамперед розрахунки: яка буде місткість катерів, звідки вони візьмуться, скільки коштуватиме обслуговування, хто фінансуватиме кампанію, яку суму з цього матимуть заплатити пасажири. В європейських містах це все давно прораховано і працює. А нам починати справу з "нуля" немає сенсу, бо неефективно.

До цього варто додати, що режим воєнного стану дозволяє навігацію тільки спеціального та критично важливого флоту. Для цивільних і спортивних плавзасобів навігація заборонена.

Раніше від річкового вокзалу в Києві здійснювались регулярні перевезення пасажирів по Дніпру – в тому числі й міжміські. Фото: kiev-foto.info

Раніше від річкового вокзалу в Києві здійснювались регулярні перевезення пасажирів по Дніпру – в тому числі й міжміські. Фото: kiev-foto.info

Пороми - нема і не буде

Навіть якщо військові знімуть заборону на цивільні перевезення Дніпром, для автомобілістів питання залишиться відкритим. Деякі експерти побачили вихід у поромних переправах, які можуть перевозити одночасно як людей, так і техніку, а в Європі є повноцінною частиною транспортної мережі.

Однак від такого плану також довелося відмовитися у його зародку. На порталі Центру транспортних стратегій засновник судноплавної компанії ПоліссяONE Дмитро Власов звернув увагу на кілька причин. По-перше, наявні в Україні морські пороми зосереджені в Криму, один річковий є у Нікополі, де зараз замість Каховського водосховища вже Великий Луг, по-друге, таку техніку нікому обслуговувати, по-третє, для неї немає пристосованих причалів.

- Це абсолютно нереальний варіант, - згоджується експерт з урбаністики Віталій Селик. - Навіть якщо буде ухвалено рішення купити для Києва пороми, швидко укласти угоди і довезти їх в Україну просто неможливо. Тим паче, що взимку Дніпро закриває лід, як мінімум біля берегів, і всі річкові перевезення припиняються .

Мости-поплавки уже будуть

Єдиним варіантом, який видається реалістичним, є понтонні переправи. Це плавуче дорожнє полотно, яке тримається на металевих, пластикових або дерев’яних блоках. В Києві планується сконструювати вісім таких "мостів на воді", два з них уже в процесі будівництва.

За офіційною інформацією, на проєкт передбачено 1,2 мільярда гривень із державного бюджету, ще 1 мільярд виділяє столична влада. Допомогти фінансово обіцяють США та Японія, ведуться переговори із Францією.

На роботи знадобиться кілька місяців, переправи запрацюють орієнтовно до весни. Кожна буде розрахована на рух до 130 автомобілів на добу (зауважимо, що за звичайного режиму через мости Києва сумарно в середньому проїжджає близько 500–600 тисяч автомобілів).

- Спецтранспорт та екстрені служби такі переправи зможуть використовувати, - каже Віталій Селик. - Щодо руху громадського транспорту, то є сумніви. Пропускна здатність понтонних мостів невисока, дозволена швидкість руху на них від 5 до 10 кілометрів на годину. Навіть якщо запустити автобуси по одній смузі, вони рухатимуться дуже повільно, за умови частих тривог цього однозначно не можна буде допустити.

Як і транспортний експерт, експерт з урбаністики бачить єдиний вихід - ремонтувати мости після обстрілів, щоб забезпечити перевезення пасажирів з берега на берег.

- Наші мости мають досить високу міцність. Після останніх влучань по Північному мосту, як ми бачимо, досить швидко вдалося відновити рух громадського транспорту по одній смузі в один бік.

А от до чого киянам треба бути готовими, відмічає Віталій Селик, так це до можливих обмежень користуванням приватним транспортом при переїзді через мости.