День Незалежності України — одне з головних державних свят, яке щороку відзначають 24 серпня. У 2026 році ця дата припадає на понеділок. Свято пов'язане з ухваленням Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
Втім, українська державність не виникла в один день. Її історичне коріння сягає часів Русі, продовжується в добу Великого князівства Литовського та Руського королівства, козацької держави, Української революції 1917–1921 років і визвольних змагань ХХ століття. Саме тому сучасна незалежна Україна є результатом тривалого історичного процесу, а 24 серпня 1991 року стало ключовим моментом відновлення української державності.
День Незалежності України відзначають 24 серпня. Саме цього дня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. За відповідну постанову проголосував 321 депутат, тобто конституційна більшість. Після цього в сесійній залі парламенту з'явився синьо-жовтий прапор.
Однак проголошення незалежності стало не початком української державності, а її відновленням після десятиліть перебування України у складі СРСР. Як пояснив кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Альберт Венгер, витоки сучасної української державності варто шукати значно раніше.
- Якщо говорити про витоки, про коріння сучасної державності, то, озираючись назад на тисячолітню історію, сучасні історики говорять власне про княжу добу. Це символічне коріння сучасної Української держави. Історики знаходять його в часи Київської Русі, а потім — у періодах, коли частина руських земель перебувала у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, - зазначив він.
Окремою важливою сходинкою історик називає козацьку добу та державу, яка постала внаслідок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. На його думку, поява козацької держави була важливим етапом розвитку української політичної традиції.
- Війна Богдана Хмельницького і поява в ментальному, географічному та політичному просторі де-факто цієї козацької держави — це теж була важлива сходинка до процесу державотворення. Для нас, для сьогоднішніх поколінь, усі ці етапи надзвичайно важливі. Вони мають і сакральний, і символічний зміст, - додав історик.
У 2026 році День Незалежності припадає на 24 серпня — понеділок. Дату свята офіційно закріплено в календарі державних свят України.
Шлях України до незалежності був тривалим. Після ліквідації Запорозької Січі у XVIII столітті ідея окремішності українських земель не зникла. Вона продовжувала існувати в культурних, політичних та інтелектуальних рухах. У XIX столітті розвивалися автономістські настрої, а наприкінці століття виникли українські політичні партії, які вже відкрито формулювали програми національного розвитку.
Потужним каталізатором українського державотворення стала Перша світова війна. На початку ХХ століття українські землі були розділені між Російською та Австро-Угорською імперіями. Розпад імперій після війни створив умови для активізації національних рухів.
У 1917 році постала Українська Центральна Рада, а згодом було проголошено Українську Народну Республіку. У січні 1918 року IV Універсалом Центральної Ради було проголошено повну незалежність УНР. У 1919 році відбувся Акт Злуки УНР і ЗУНР — символічне проголошення єдності українських земель.
За словами історика, значення Акта Злуки полягає не лише в його політичному вимірі.
- Це надзвичайно важливий не стільки навіть політичний на той час, скільки символічний жест. Для нас сьогоднішніх він має велику роль. Це про прагнення Наддніпрянської України і прагнення Західної України бути в одній державі. Причому це прагнення не було нав'язане кимось — це було внутрішнє бажання, і це надзвичайно важливо, - розповів Венгер. .
У 1920-х роках більша частина українських земель опинилася під владою більшовиків, а згодом Україна понад сім десятиліть перебувала у складі Радянського Союзу. Водночас ідея української незалежності продовжувала існувати в дисидентському русі, культурі та суспільному житті.
Новий етап розпочався у другій половині 1980-х років. Політика перебудови, демократизація та поступове послаблення радянської системи дали можливість відкритіше говорити про українську історію, мову, культуру та майбутнє держави. Важливим чинником стала й Чорнобильська катастрофа 1986 року, яка посилила недовіру суспільства до радянської влади.
У 1990 році Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Вона проголосила верховенство, самостійність і неподільність влади республіки на її території, а також незалежність і рівноправність України у зовнішніх відносинах.
Наступного року відбулися події, які безпосередньо передували проголошенню незалежності. У серпні 1991 року після спроби державного перевороту в СРСР український парламент ухвалив рішення про незалежність.
24 серпня Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України. Цей документ став юридичною основою нової держави.
Але остаточне підтвердження рішення відбулося 1 грудня 1991 року. Того дня українці взяли участь у всеукраїнському референдумі, на якому понад 90% учасників голосування підтримали незалежність. У референдумі взяли участь понад 31,8 млн громадян, а 28 804 071 особа проголосувала «за».
- Референдум був конче потрібен із точки зору легітимації. Це коли те чи інше політичне рішення підтримує більша частина суспільства. І цим самим накладається така печатка суспільного благословення на те рішення, яке приймають вищі органи влади. Оскільки рішення було надзвичайно серйозним, референдум був потрібен- пояснив Венгер.
Саме цього дня Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України. За постанову проголосував 321 депутат.
1 грудня 1991 року 90,32% громадян, які взяли участь у голосуванні, підтримали незалежність України.
Голосування пройшло у 24 областях, Автономній Республіці Крим, Києві та Севастополі.
24 серпня Радянський Союз ще формально продовжував існувати. Остаточний розпад СРСР відбувся пізніше, у грудні 1991 року.
Ще 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила постанову про День проголошення незалежності України. Тоді датою такого свята вважалося 16 липня — річниця ухвалення Декларації про державний суверенітет України.
Після ухвалення Акта незалежності дата 24 серпня стала головною датою державного свята.
Після голосування за незалежність прапор внесли до сесійної зали парламенту. Офіційне урочисте підняття прапора над будівлею Верховної Ради відбулося 4 вересня 1991 року.
Один із найвідоміших українських дисидентів і багаторічний політв'язень став автором тексту документа, який проголосив незалежність України.
Історики наголошують, що українська державницька традиція не почалася у 1991 році. Сучасна Україна продовжує багатовікову історію українського державотворення.
В умовах повномасштабної війни 24 серпня сприймається не лише як державне свято, а і як символ боротьби українців за свободу, суверенітет та право самостійно визначати майбутнє своєї країни.
Важливо, що незалежність для України — не лише юридичний статус. Це також результат тривалого формування національної ідентичності, політичної культури та усвідомлення власної державності. Саме тому історія 24 серпня 1991 року нерозривно пов'язана з попередніми поколіннями українців, які боролися за право мати власну державу.
У День Незалежності українців можна привітати теплими словами, подякувати захисникам і захисницям України та побажати миру, сили й перемоги. У сучасних умовах особливого значення набувають не лише урочисті заходи, а й особисті слова підтримки, допомога військовим, волонтерство та збереження пам'яті про тих, хто віддав життя за свободу України.
Привітання може бути простим і щирим: побажати Україні миру та перемоги, а кожній родині — безпеки, добробуту й можливості жити у вільній державі. День Незалежності — це привід не лише згадати історичну дату, а й усвідомити ціну свободи та відповідальність за майбутнє країни.