Для містян, які в морози залишилися без тепла, води та світла, тимчасовий притулок готові надати екопоселення мережі Global Ecovillage Network. Ukraine. Для розуміння, це не шелтери і не готелі з пансіоном. Щоб жити поруч з такими родинами, доведеться вкладатися фізично, трохи фінансово, дотримуватися певних умов і терпіти властиві сільському побуту незручності. Зате буде можливість відігрітися не тільки тілом, а й душею, знайти нових друзів, а може, і змінити щось у власному світогляді.
Що таке екопоселення, куди можна звертатися і які умови - в огляді Коротко про.
До села Верхній Бишкин сім’я Бориса Шестопалова з Харкова переїхала у 2021 році. В обласному центрі мали квартиру, бізнес, але захотілося бути ближче до природи.
- Ми вже зібрали велику команду, налагоджували зв’язки з сільським головою, планували розвиток села. Але сталася війна, і люди, які планували приєднатися до нас, роз’їхалися по всьому світу. Довелося заново шукати однодумців, - розповідає Борис.
Спільноту у Верхньому Бишкині назвали «Щасливі люди».
- Ми підтримуємо одне одного, робимо спільні толоки, маємо спільне дозвілля і спільні плани. Займаємося активностями для розвитку села. Влітку це спортивні змагання, художні пленери, майстер-класи з різних ремесел, - продовжує Борис.
Дехто вважає, що екопоселенці - це люди, які геть відмовилися від благ цивілізації.
- Може, є і такі, - відмічає наш співрозмовник. - Наша ж спільнота - це не відмова від зручностей, а облаштування побуту з урахуванням інтересів землі. Наприклад, у нас в каналізацію вбудована система, яка очищає стічні води. Це трішки дорожче, ніж просто в річку вивести трубу, але вкладення окупаються. Очищена вода іде на полив дерев у нашому садку.
«Щасливі люди» і всі екопоселення мережі Global Ecovillage Network. Ukraine займаються розвитком пермакультури (перманентної аграрної культури). Це стале сільське господарство, яке базується на природоохоронних технологіях.
Збір дощової води, сортування сміття, «їстівні ліси», де поміж диких ростуть плодові дерева та ягідники, засадження земельних ділянок так, щоб продукція не виснажувала, а на довгу перспективу підтримувала грунт - і всього кілька параметрів пермакультури, яка має на меті гармонізувати діяльність людини з довкіллям. Здобутки цивілізації в поміч.
- Мобільний зв’язок, інтернет - це все присутнє. Дистанційно працюємо, беремо участь в екопроєктах, написанні грантових робіт, тож потрібні інструменти. Діти навчаються онлайн, бо регіон близько до фронту. Єдине, що через 8 годин після вимкнення світла зникає стільникова мережа, і тоді ми відрізані від світу. Але всі інші побутові питання в такі години закриті, і це дозволяє почуватися доволі комфортно, - розповідає Борис.
На постійній основі в екоспільноті цієї зими живуть дві сім’ї. У двох будинках є змога розмістити кількох людей.
- Один чоловік уже дзвонив, домовилися, що приїде подивитися. Усіх, хто зараз мерзне, ми не можемо зігріти, але комусь раді допомогти, - завершує Борис Шестопалов. - Запрошуємо і просто на перепочинок від проблем великого міста, і на довшу перспективу з можливістю приєднання до спільноти.
Пропонований побут:
Умови:
Контактна особа: 067- 595-34-13 (Борис Шестопалов).
Нещодавно екопоселенню у Верхньому Бишкині від мережі Global Ecovillage Network. Ukraine подарували сонячну електростанцію. Фото: facebook.com/groups/happypeopleua
Поселення родових помість "Омелянівка", що на Житомирщині, веде свою історію з 2006 року і стало порятунком для села, що зараз носить назву Омелянівка.
- Це була геть закинута місцина, яку вже збиралися прибирати з мапи України як адміністративну одиницю, - згадує координатор поселення Олександр Степанов. - Про це в газеті «Бути добру», яку випускали прихильники руху родових помість, розповіла одна жінка. Мовляв, є добра і вільна земля, можна створювати поселення. Екоактивісти приїхали, подивилися, вподобали і почали купувати садиби та приводити їх до ладу.
У Омелянівці так само займаються пермакультурою. Окрім рослинництва, кілька сімей, зокрема і Степанови, тримають курей, але тільки на яйця, одна родина має кіз - на молоко.
- Ми ведемо вегетаріанський спосіб життя, як і в інших екопоселеннях, - пояснює Олександр. - Але це не обов’язок, не догма, це питання вільного вибору.
Сам Олександр родом з Києва, до спільноти приєднався, коли перші поселенці вже трохи обжилися.
- Життя в селі має свої мінуси, але набагато більше плюсів, - впевнений екоактивіст. - Коли стаються такі події, як епідемія коронавірусу і війна, спосіб життя у віддаленому місці виправдовує себе на всі сто, а то й більше відсотків. Звичайно, є проблеми - відстань до колишнього районного центру 25 кілометрів, треба мати машину. Але ми об’єднуємося з тими, у кого машини немає, їздимо за продуктами, за будматеріалами. З комунальних платимо тільки за електрику, податок на землю, окремо - за інтернет. Опалення дровами. У старих хатах так було завжди, в нових також побудували пічки.
До мережі Global Ecovillage Network. Ukraine поселення приєдналося восени 2022 року. Тут живуть не тільки завдяки натуральному господарству. Є програмісти, є своє виробництво - майстерня з виготовлення електричних млинів. А ще роблять колоди для бджіл.
- Це не вулики, це так звані дуплянки, найбільш наближені до природного способу існування бджіл. Пасічник не втручається в їхні справи, комахи самі собі будують стільники. Коли меду стає багато, його вирізають разом із воском.
Для тимчасового проживання в поселенні пропонують Дім творчості – це громадський простір, в якому заборонено вживати алкоголь, курити, нецензурно лаятися. Такі табу разом із забороною наркотиків діють у всіх екопоселеннях мережі.
Олександр каже, що вже мали кілька дзвінків, зокрема і від двох жінок, які знімають квартиру в Києві, але люди рішення поки не ухвалили.
Пропонований побут:
Умови:
Контактна особа: 067-595-24-13 (Олександр Степанов).
В Омелянівці пропонують кухню: посуд є, готувати можна на печі чи газу. Фото: facebook.com/Emelyanovka.PRP
«Радарія», що в селі Кухарі на Київщині, це не просто екопоселення, це навчально-демонстративний центр пермакультури, де проводяться семінари, майстер-класи та інші тематичні заходи з цього напрямку, розвивають зелений туризм. Координатор Віра Родіонова має сертифікати пермакультурного дизайнера та викладача.
- Наш центр відносно молодий, заснований наприкінці 2023 - початку 2024 років, - каже Віра. - Приїхати в Кухарі змусила війна. Я сама з Бородянки, де мала своє господарство, але під час окупації росіяни там геть усе знищили. Тож приєдналися до екопоселення, яке давно існувало в Кухарях, купили стару хату, відремонтували. От тільки воду в неї ще не підвели.
У «Радарії» хазяйнують приблизно десять людей, але зараз на місці не всі - хтось виїхав подалі від війни, хтось залучився до ЗСУ. Будинок, який пропонують під тимчасове проживання, - це також громадський простір, де дві кімнати обігріваються грубкою. Запас дров на два тижні є, далі треба закупати.
- У нас просто чарівна природа - річка, ліс, чисте повітря. Влітку люди сюди приїздили, щоб відпочити, поспати в тиші, прогулятися, - згадує Віра. - Зараз можемо когось зігріти. Звичайно, умови у нас не ідеальні, логістика складна, бажано мати машину. Але люди телефонують, цікавляться. Здебільшого кажуть, що ще почекають, коли буде вже дуже погано.
Пропонований побут:
Умови:
Контактна особа: Telegram, WhatsApp, Viber 050-377-31-18 (Віра Родіонова).
Більше контактів екопоселень, які можуть надати прихисток, можна знайти в дописі у фейсбуці президента мережі Global Ecovillage Network. Ukraine Максима Залевського.