Чим відгукнеться королю Іспанії повінь у Валенсії і навіщо потрібні монархії у XXI столітті
В Іспанії короля з королевою закидали гряззю і назвали «вбивцями» під час їхнього візиту до міст королівства, що постраждали від повені. Ще недавно уявити таке ставлення іспанців до свого монарха було неможливо: Феліпе VI та його дружину Летицію іспанці якщо не обожнюють, то щиро люблять. Кидання грудок грязі – це сплеск емоцій панічно зляканих людей, які залишилися без житла, а хтось – і без близьких. Чи будуть притягнуті до відповідальності люди, які образили Його Величність, і на чому взагалі тримаються монархії у світі – у матеріалі Коротко про.
Непохитна влада
Король, імператор, султан, емір чи князь у ХХІ столітті могли б виглядати анахронізмами чи персонажами з історичних книг, але 12 держав лише в Європі – а у світі їх понад 40 – це найсправжнісінькі монархії. В основному, у світі переважають конституційні, але є і парламентські монархії (наприклад, Великобританія, Японія, Таїланд), є Ватикан, що не вкладається ні в які монархічні рамки, є князівства Ліхтенштейн і Монако.
У арабських країнах збереглися кілька суто конституційних монархій, де правителі мають дуже солідні владні повноваження, – Кувейт, Бахрейн, Йорданія, ОАЕ. Це дуалістичні конституційні монархії.
Залишилися на Землі і абсолютні монархії – де найголовніший можновладець сам вирішує за всіх. Так відбувається в Саудівській Аравії, Омані, Бахрейні, в Есватіні і в тому ж Ватикані. Список винятків разом із Ватиканом поповнив і Катар: він був абсолютною монархією, але 2021 року в країні раптом відбулися парламентські вибори. Втім, на непохитну владу 44-річного еміра Катару вони ніяк не вплинули.
У Південній Америці монархій немає, в Африці на весь континент лише три – в Есватіні, Марокко та Лесото. Є король зусулів на південному сході ПАР, який має величезний авторитет не тільки в провінції Квазулу-Натал, де знаходиться його «королівство», а й на багато миль навколо.
І нарешті, якщо вважати одним із стовпів монархії передачу влади від батька до сина, то під це визначення потраплять Північна Корея (пам'ятаємо цю сімейну трійцю: Кім Ір Сен – Кім Чен Ір – Кім Чен Ин) та Сирія (нинішній глава держави Башар Асад прийняв владу від свого батька).
Ну і не можна залишити поза увагою крихітне князівство Андорру, де функції глави держави виконують співправителі – президент Франції та єпископ Урхельський. Зараз це Еммануель Макрон і Жоан Енрік Вівес-і-Сілісіа відповідно.
Мабуть, британська королівська родина – головні герої монарших хронік у всьому світі. Фото: REUTERS
Завдання - просто бути
Навіщо потрібна монархія у світі надзвуку, космічних подорожей, «розумних будинків» і безпілотних таксі – питання, яким періодично задаються всі кому не ліньки. Виховані на фантастичних фільмах і книжках, ми дожили до сторінки з лазерами та енергією від сонця, і королі-султани тут взагалі недоречно.
Однак монархії були, є і, зважаючи на все, будуть, коли лазери і вай-фай стануть далеким минулим. Просто тому, що монархії дуже органічно вписалися в існуючий світоустрій, а королі та великі князі погодилися виконувати максимум представницьких функцій. Бути обличчям своєї країни за кордоном, випромінювати впевненість і спокій або скорботу в рідних пенатах, як це робив король Іспанії у Валенсії, викладати затишні сімейні фото в офіційний інстаграм, відправити принців і принцес в армію і показати світові, мовляв, наші сини такі, як і інші…
Повноважень у них дуже багато – а скористатися ними не виходить. Великобританія, Швеція, Японія, Нідерланди не дадуть збрехати: список того, чим займаються королівські особи, займає не одну сторінку, а насправді їхня справа – просто бути.
Меган Маркл не дуже шанують при королівському дворі через її норовливість - але на похорон Єлизавети II все ж таки пустили. Фото: Getty Images
Скандалять королі
Щорічний привід для скандалів підкидає Британський королівський двір: то внучатий син Єлизавети наклепницьку книгу про королівський дім напише, то принц завів коханку, то «молода американка гадить», то молодший син королеви виявився замішаний у брудній історії. І це лише з останнього.
Майбутня княгиня Монако Шарлін кидала принца Альбера ІІ-тричі. Але все ж таки вийшла за нього заміж. Фото: Вікіпедія
Король Таїланду посадив у в'язницю свою коханку, а король Бельгії Альберт II став батьком позашлюбної дитини. Принца Монако Альбера II (сина Грейс Келлі та принца Реньє) одна й та сама жінка кидала тричі! Був скандал, потім примирення, і тепер цю підступну дівчину всі знають як княгиню Монако Шарлін.
Кронпринц Данії Фрідерік був застуканий папараці на прогулянці в Іспанії з якоюсь білявкою, що серйозно образило його дружину-брюнетку кронпринцесу Марі. У королівському домі Іспанії теж виникали бурі: то королеві Летісії приписали роман із її власним зятем (чоловіком сестри) Хайме Дель Бурго. Точніше, він заявив, що у них були стосунки і Летиція, вже в статусі королеви, пропонувала йому втекти. Іспанці ахнули від такого віроломства, "корона" зберігала затяту мовчанку, а журналісти розкопали, що Дель Бурго дуже багато вигадав з того, чого не було. Репутацію улюбленої іспанської королеви було врятовано.
А тато нинішнього іспанського короля Хуан Карлос I взагалі підозрювався в тому, що застрелив з револьвера свого молодшого брата. Так, у юності, так, визнали нещасним випадком, але ж застрелив.
Ось і іспанський король: зрозуміло ж, що не він призначав главу МНС і не він відповідав за повідомлення про загрозу повені. Просто король – найголовніший начальник над усіма. Вища інстанція. Як змогли – докричалися.
Забігаючи наперед, зазначимо: за конституцією Іспанії члени королівської сім'ї недоторканні. Жодними фігурантами судів вони бути не можуть і не повинні. Тому Феліпе VI однозначно не подаватиме на кривдників, які кинули в нього брудом, до суду. По-батьківськи простить і матиме рацію.
Деякі ЗМІ поспішили оголосити інцидент скандалом, але ні. По-перше, Іспанії зараз не до цього, тому через декілька днів все вляжеться. По-друге, монарх, найімовірніше, виступить зі зверненням до нації, де покається і пообіцяє щось підбадьорливе. По-третє, справжні скандали в європейських королівських домах – справа повсякденна і часта.
Іспанська королівська родина: король Феліпе, королева Софія та їх дочки Леонор і Софія.
Той, хто на троні – не людина, а ідея. Божественна
Незважаючи на чвари і розбрати в монархіях, вони залишаються монолітними. Видозмінюються, пристосовуються - але залишаються. Як свідчать різні опитування, неважливо, про яку країну йдеться, - якщо там є хоча б одна антимонархічна партія, її шанси залучити людей будуть завжди дуже малі. Громадяни готові ганити своїх монархів за розбещеність, зайві витрати, за бездіяльність, дивні витівки, сумнівні стосунки; збирати акції з гнівними вимогами на адресу королів – але ніхто навіть не замислиться про заклики на кшталт «геть короля, хай живе республіка».
Простіше кажучи, монархія, точніше, монарх – це не стільки людина, а як ідея. Та сама, навколо якої об'єднуються бідні та багаті, демократи та ліберали, пенсіонери, службовці, солдати та члени палати лордів. Це ідея та традиція, зламати яку мало кому спадає на думку. Змінити, перенаправити – так, але не зламати. Приблизно з цієї причини Канада і Австралія, які давно вже стали окремими незалежними державами, мають нехай номінальну, але все-таки монархію, що простягається з Великобританії. І ніхто не вимагає референдуму щодо відділення, ніхто не скидає існуючий лад. Так само спокійно відносяться до наявності того ж монарха в Новій Зеландії, Тувалу, на Багамських островах і т.д. – загалом 14 країн під королівською короною Великобританії.
Прецедент явила світові лише Японія - єдина країна у світі, де досі є імператор, і його звати Нарухіто. Його батько Акіхіто зважився на зречення престолу і навіть змінив у цей бік закон. Нарухіто ж ламав стару систему престолонаслідування, щоб у ній брали участь як хлопчики, так і дівчатка.
На думку єдиного імператора на планеті Земля, «ідеальний Імператор – той, хто може розділити радості та прикрощі людей». У японського вінценосця немає реальної влади ні на грам, проте для японців імператор - бог у всіх сенсах цього слова. Нещодавно "бог" затвердив склад нового уряду країни, запропонований прем'єр-міністром Ісібою. Безперечно, можна було б обійтися і без імператора, але... Але як можна обійтися без імператора?
Імператор Нарухіто з дружиною хотіли, щоб престол успадкувала їхня дочка - але потім народився син, і все залишилося, як і раніше. Фото: Вікіпедія
