Із Покровська евакуювали бронзовий пам'ятник автору «Щедрика» та речі Леонтовича
Із Покровська на Донеччині, що знаходиться в епіцентрі бойових дій, евакуюються не тільки люди. Вивозяться музейні експонати та пам'ятники, а історичні будинки оцифровуються, щоб у разі руйнування під обстрілом їх можна було якось відновити з точністю до цеглини.
Особлива увага приділяється спадщині всесвітньо відомого українського композитора Миколи Леонтовича. У Покровську, який на початку минулого століття був селом Гришине, автор « Щедрика » жив, викладав і тут же створив свій найзнаменитіший твір. Журналістка Коротко про дізнавалася, куди вивозяться експонати.
Леонтович замість Горького
Леонтович Микола Леонтович прожив у Покровську 4 роки. Фото: wikipedia.org
На початку вересня з Покровська до Вінниці переїхав пам'ятник композитору, який був неподалік центрального Ювілейного парку. Його акуратно демонтували кілька днів, щоб перевезти на батьківщину Леонтовича, який розпочав своє життя на Поділлі. У Вінниці скульптурну композицію прийняв парк його імені (колишній Центральний парк). Бронзовий Леонтович став на місце демонтованого пам'ятника російському письменнику Максиму Горькому.
У дирекції парків та дозвілля територіальної громади наголосили, що пам'ятник релокований тимчасово, і коли буде безпечно – «Леонтович» повернеться на своє законне місце у Покровську. Наразі головне завдання вінничан – зберегти його до моменту повернення.
Скульптурна композиція пам'ятника – це двометрова бронзова фігура Миколи Леонтовича біля макета залізничної станції селища Гришине (зараз – Покровськ) та музичної школи, яку композитор заснував і в якій працював: викладав музику та спів, а також керував першим на території України робочим хором залізничників.
У Покровську пам'ятник Леонтовичу авторства скульптора-переселенця Петра Антипа із Горлівки встановили 2018 року. Пам'ять про чотирирічний (1904 – 1908 рр.) період життя композитора у Покровську тут зберігають не тільки скульптури.
Будівлю училища оцифрували
Ластівка на гербі міста стала символом і культурної візитівки України – пісні Миколи Леонтовича «Щедрик». Фото: wikipedia.org
Так, у непривабливому та зруйнованому і без війни вигляді стоїть будівля залізничного училища, що збереглася ще з тих часів. Навряд чи вона витримає постійні обстріли Покровська з різного виду озброєнь… Але в Покровському історичному музеї знайшли непоганий вихід із ситуації: з допомогою німецьких колег оцифрували лазерним сканером і створили 3D-модель цієї будівлі.
– Німецько-українське товариство підтримує наш музей, тому ми зв'язалися з компанією, яка спеціалізується на оцифруванні культурної спадщини України. Вони допомогли нам, дали обладнання та навчили ним користуватися. Тож хоч і в оцифрованому вигляді, але ми цей будинок для нащадків зберегли, - ділилася з журналістами керівник музею Ангеліна Рожкова.
Особисті речі сім'ї Леонтовича, які зберігалися у Покровському історичному музеї, ще навесні-влітку разом з іншими експонатами музейної композиції також вирушили до безпечного місця. Виїхала, наприклад, цукорниця, зроблена руками батька Миколи Леонтовича. До речі, саме зображення ластівки з цієї цукорниці перейшло на герб Покровська, символізуючи собою надію, відродження та щастя. Також ця ластівка стала символом і культурної візитівки України – пісні Миколи Леонтовича « Щедрик ».
Як запевняє керівництво історичного музею, всі колекції, в тому числі й особистих речей сім'ї Леонтович, знаходяться у безпечному місці з дотриманням усіх умов зберігання. А співробітники музею зараз займаються оцифруванням експонатів.
Навесні до Кропивницького переїхав центральний архів Покровська, у інші міста розлетілися матеріальні цінності відділів освіти та культури, виїхав бібліотечний фонд.
Залізничне училище, де викладав композитор, до війни збиралися зробити музеєм. Фото: trip-impressions.com
Життя композитора у Покровську
Чотири роки Микола Леонтович (1877-1921 рр.) провів із сім'єю у Покровську, який тоді, у 1904 – 1908 роках іменувався пристанційним селищем Гришине. Там Леонтович працював викладачем музики та співу у залізничному двокласному училищі Міністерства народної освіти. Також композитор був регентом Свято-Миколаївської церкви, яка знаходилася за Привокзальною площею.
