Школа-2024: навчання по суботах, відмова від онлайн та проблеми бомбосховищ
Школа повертається! Для когось лише онлайн, а хтось дійсно сяде за парту. Про те, у якому форматі в новому навчальному році вчитимуться українські діти, чи безпечно перечекати тривогу у шкільному укритті, а також чому вчителі масово пишуть заяви на звільнення та викладають це у ТіkТоk – у матеріалі Коротко про.
До 1 вересня залишається все менше часу. Зараз в учнів та їхніх батьків чимало клопотів: треба купити шкільне приладдя, підготувати образ на урочисту лінійку, попередньо зустрітися із вчителем для організаційних питань. Та набагато більше усіх хвилює те, яким же буде навчальний процес у 2024/2025 роки.
Дистанційно чи "школа офлайн"?
Чиновники підрахували, що майже 1 мільйон дітей навчаються онлайн. Величезна цифра! Тому в Міністерстві освіти та науки запланували повернути частину таких дітей (хоча б 300 тисяч) за парти. І у співпраці з віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим запустили комплексну політику «Школа офлайн». Такий план передбачає розбудову укриттів, закупівлю шкільних автобусів, забезпечення учнів необхідними гаджетами для навчання. Школярі, які знаходяться на тимчасово окупованій території, матимуть індивідуальний план навчання. А діти за кордоном - свою окрему, скорочену, освітню програму з українознавчим компонентом (історія та географія України, українські мова та література).
На перший погляд, ідея хороша, адже значна частина українських школярів навіть і не знає, що таке шкільне життя: онлайн-навчання почалося за ковідної пандемії і продовжилося за воєнного стану. Та з іншого боку, у прифронтових регіонах навчання офлайн – це величезний ризик. Адже далеко не всі тамтешні навчальні заклади мають надійні укриття.
- Про яке офлайн-навчання може йти мова, якщо у нашій школі немає нормального укриття? – пояснює Коротко про мама двох школярів Валентина із Запоріжжя. – У нас бомбосховище лише є на папері. Насправді це напівпідвальне приміщення, що з однієї сторони має засклені вікна! Якщо буде приліт (а прильоти в нас через день), то дітей у тому так званому укритті накриє уламками. Так, дирекція пропонує навчатися дітям офлайн тричі на тиждень. Але хіба від цього шкільне укриття стане менш небезпечним?
Відповідно, виникає наступне запитання…
На проблеми з бомбосховищами продовжують скаржитися у багатьох школах. Фото: Автор
Шкільні укриття. Чи безпечні вони?
По-перше, їх не вистачає. Наприклад, на Івано-Франківщині. Так, це регіон, де прильоти бувають, на щастя, лише час від часу. Можливо, тому про укриття місцеві школи згадують лише у переддень нового навчального року. А на нещодавній нараді в Івано-Франківській обласній військовій адміністрації з доповіді чиновників департаменту освіти і науки прозвучало, що до 90% дітей не зможуть повернутися до очного навчання у школах через відсутність бомбосховищ. Далі більше... Значна частина наявних так званих укриттів узагалі не відповідає нормам безпеки.
- Наша школа не має укриття, а під час тривоги дітей молодших класів ведемо у найближчу церкву, а старші учні спускаються у їдальню, що на 1-му поверсі, - розповідає вчителька молодших класів Олена (Івано-Франківськ). – Також відпускаємо дітей, які живуть неподалік, додому. Це всім відомо. Укриття нам обіцяють, але обіцяного, як відомо, три роки чекають.
Ситуація з бомбосховищами у школах прифронтових регіонів також складна.. Наприклад, в Одесі на очному форматі планують працювати близько 600 шкіл.
- За цей учбовий рік (2023/2024) виконано ремонтно-будівельні роботи у 189 укриттях шкіл, - повідомив у своєму телеграм-каналі голова Одеської ОВА Олег Кіпер. - До кінця 2024 року передбачено виконання ремонтно-будівельних робіт ще у 131 школі.
На початку цього року в уряді говорили, що 88% шкіл мають свої бомбосховища. І обіцяли, що до кінця 2024 року ця цифра перетвориться у 100%. Як бачимо, малоймовірно.
Чи будуватимуть підземні школи?
Перший такий навчальний заклад з’явився ще торік у Харкові. Розмістили підземну школу у приміщенні метро, потім почали будувати підземні школи з нуля. Цей досвід перейняли в інших областях.
- Перші три школи плануємо у Запоріжжі, дві - у Запорізькому районі, - заявив у своєму телеграм-каналі голова Запорізької ОВА Іван Федоров. - Вони стануть освітньою платформою для дітей одразу декількох районів обласного центру і декількох населених пунктів області.
Також підземні школи з’являться в Одеській, Сумській, Миколаївській та в інших прифронтових областях України.
Перша підземна школа з’явилася ще торік у Харкові. Фото: ФБ Департамент освіти Харківської міської ради
Якщо не буде електроенергії?
Якщо навчальний заклад має свою котельню та генератори (є й такі), то проблем виникнути не повинно.
"Вони зможуть забезпечити теплом, оскільки мають власні котельні. Таких шкіл, за даними, які нам надали регіони, понад 50% (за інформацією з інших джерел, таких шкіл у країні всього близько 30%. - Ред.). Це означає, що ці школи навіть при відключенні електроенергії навчатимуться в очному форматі, якщо у них є укриття і вирішується ситуація з безпекою", – розповів в ефірі "Телемарафону" заступник міністра освіти та науки України Андрій Сташків.
А що робити, якщо своїх ресурсів для забезпечення тепла та світла не вистачає? "У крайньому разі повертатимемося до змішаного або онлайн-навчання у пікові складні періоди", - планує міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Та все ж у багатьох регіонах України вже задумалися над тим, щоб діти навчалися і у вихідний день. Так, у Черкасах заявили, що в разі найгіршого перебігу подій учні навчатимуться і по суботах, а уроки почнуть проводити з 10.00. З метою економії тепла та плануючи максимально використовувати світловий день, скасують й осінні канікули. Зате відпочиватимуть із 14 грудня аж до 9 лютого. Про робочі суботи для школярів та вчителів думають і у Житомирі, Чернігові, Кропивницькому.
Чому вчителі звільняються?
Сумний тренд у ТіkТоk: вчитель пише заяву на звільнення і викладає це відео у соцмережі. Головна причина – мала зарплатня.
- Ніхто не скаже вам статистику, але вчителі втікають зі шкіл, наприклад, за останні два тижні звільнилося четверо моїх колег, - розповідає Коротко про вчитель з Київщини Олексій. – І це при тому, що не у всіх закладах відомий точний формат роботи у новому навчальному році. Вчителі йдуть через малу зарплатню, величезну відповідальність та постійний, відверто кажу, булінг з усіх сторін: від начальства до батьків школярів. Нерви не витримують.
А знімають такі відео та викладають у соцмережі з однією метою: привернути до проблем вчителів увагу чиновників. Та, найімовірніше,, кількість заяв про звільнення лише збільшуватиметься, тому що в МОН ще раніше заявили, що немає можливості підвищити зарплатню вчителям.
