На перший погляд, звичайна польова рослина. А насправді - жорстокий ворог алергіків. Це амброзія. У серпні починає цвісти, і тому саме зараз стартує сезон алергії на пилок цієї рослини. Детальніше про амброзію, її всюдисущі пилкові зерна, а також про те, чому алергікам краще відмовитися від дині з кавуном – у матеріалі Коротко про.
Більшість людей помилково вважають, що сезонна алергія може з’являтися лише навесні, коли активно цвітуть дерева та трави. Але в кінці літа починає квітнути «страшилка» алергіків. Амброзія! Ця рослина не дає спокійно дихати (та й жити) людям, які мають алергію.
Що ж це за рослина така? Звичайний бур’ян. Непримітно росте практично усюди. Особливо часто зустрічається на пустирях, біля колій, на будівельних майданчиках, поблизу рік та озер, на луках. Проростає навесні, а зараз, у серпні, починає цвісти. Рослина однорічна, але дуже витривала, боротися з нею важко, тому що треба викорчовувати з коренем ще до цвітіння. Є близько 50 видів амброзії, всі вони можуть викликати алергію. І хоч звично говоримо «алергія на амброзію», а насправді дошкуляє пилок цієї рослини. Він складається з дрібних частинок, що розлітаються у повітрі територіально на багато кілометрів. Одна рослина амброзії може виробляти до 1 мільярда пилкових зерен. Додайте високу температуру повітря, знижену вологість та сильний вітер – і пилок амброзії вивільняється з квітів та вільно «подорожує» на великі відстані. Пилкові зерна потрапляють у ніс, рот, очі людини, накопичуються на одязі, волоссі, шкірі.
- Концентрація пилку в повітрі зазвичай найвища вранці, десь після висихання роси і полудня, - розповідає Коротко про лікар-алерголог Олена Колодій. – Але і серед дня, і пізнього вечора існує ризик надихатися цього пилку. Єдина втіха – це те, що сезон амброзії не вічний, зазвичай триває 6-10 тижнів і закінчується на початку листопада або коли температура опускається нижче нуля на кілька тижнів, тобто може бути і в жовтні. Хворим рекомендую у цю пору слідкувати за прогнозами погоди, різкими змінами температури, сповіщеннями про якість повітря. Маючи таку інформацію, можна вже зрозуміти, чи йти гуляти, чи краще побути вдома.
Також кількість пилку у повітрі може збільшуватися у вітряні теплі дні та після грози чи дощу.
З усіх симптомів алергії на амброзію найпоширенішими є кашель, нежить і першіння в горлі. Також лікарі відмічають, що хворий може відчувати:
До речі, щодо кропив’янки. У алергіка можуть з’явитися сверблячі червоні смуги або плями через одну чи дві доби після контакту з пилком амброзії. Зазвичай висип дуже помітний, ще й болючий, навіть з невеликими пухирями. Щоправда, медики кажуть, що навіть без лікування така кропив’янка минає через 2-3 тижні.
Набагато більше проблем через амброзію виникає не зі шкірою, а з органами дихання. Пилок викликає загострення симптомів астми. Коли людина з астмою та алергією на амброзію вдихає дрібнюсінькі зерна, то може отримати не лише алергічний риніт чи кропив’янку, а й набагато важчі симптоми: набряк легенів та дихальних шляхів. Починається різкий кашель, хрипи, задишка, тобто класичні ознаки нападу астми. Тому астматикам треба постійно мати у кишені призначений лікарем інгалятор.
Кожен лікар-алерголог скаже, що легше запобігти загостренню алергії, аніж воювати вже з наявними симптомами. На щастя, розвиток медицини дозволив полегшити життя і алергікам. Так, зараз існує безліч препаратів від алергії, всілякі антигістамінні та протизапальні спреї для носа, спеціальні таблетки і навіть ін’єкції. Але вживати певні ліки треба перед початком сезону цвітіння амброзії.
І завжди пам’ятайте:
А ще людям, які страждають на алергію на пилок амброзії, варто уникати певних продуктів. Адже плоди, які ботанічно пов’язані з амброзією, можуть спровокувати загострення сезонної алергії.
Рослини сімейства амброзії:
У алергіка можуть з’явитися сверблячі червоні смуги або плями після контакту з пилком амброзії. Фото: paleoleap.com
Самостійно – ніяк. Лише лікар допоможе визначити, на що ж маєте алергічну реакцію. При будь-яких симптомах, схожих на алергію, треба звернутися до алерголога. Діагноз «алергія» можуть встановити кількома способами. Найбільш поширений – через аналіз крові. Зазвичай у приватних медичних лабораторіях пропонують такі аналізи певними «пакетами», куди входять алергопроби на різні алергени (наприклад, харчові, пилок рослин, епідерміс тварин).
Чи дійсно це алергія, можна визначити і через шкірну пробу: на ділянку шкіри наносять розчинений алерген і чекають 15 хвилин. Підтвердженням алергії буде почервоніння ділянки або навіть з’явиться пухирець, що свербить.