9 жовтня
Завантажити ще

Херсонські фермери: Забудьте про наші кавуни та помідори – їх не буде найближчими роками

Херсонські фермери: Забудьте про наші кавуни та помідори – їх не буде найближчими роками
Фото: wikimedia.org

Кавуновим краєм в Україні завжди вважалася Херсонська область, а саме – кілька районів на лівому березі Дніпра.

Всесвітній день кавуна святкувати не будуть

Одне з «кавунових» містечок – Гола Пристань, де ще з 2003 року до війни проводили фестиваль кавунів. Тут працювали вчені з Інституту південного овочівництва та баштанництва Академії аграрних наук України. Місцева ягода вважалася не просто літніми ласощами, а ліками – якщо не шкодувати собі херсонських кавунів улітку, кажуть місцеві жителі, у санаторіях від нирок можна потім не лікуватися.

Щороку у Голій Пристані обирали найбільший кавун – міг потягнути і на 50 кг, і майже на 100. В області є два пам'ятники кавуну, що стали візитівкою краю – один встановили на набережній у Голій Пристані. І другий - ще 1988 року біля повороту на селище Високопілля.

- Херсонський кавун міг побити і світовий рекорд – на відміну від рекордсмена, внесеного до Книги рекордів Гіннеса і який важив 119 кг, один із наших потягнув на цілих 125 кг! – наголошують місцеві жителі. - Але наш не витримав перевезення, упав і розбився.

Після вторгнення росіян Гола Пристань та частина Херсонської області перетворилася на зону бойових дій – обстріл тут не вщухає ні на день і зараз. Містечко, яке раніше славилося баштанними, захопили в першу добу, потім його затопило після підриву Каховської ГЕС. Цією водою раніше й поливали поля.

Самі фермери виїхали, і фестивалів, зрозуміло, під обстрілами ніхто не проводитиме, як і святкувати Всесвітній день кавуна, що відзначається 3 серпня.

Майже двометровий кавун на набережній у Голій Пристані встановили у 2008. Фото: wikimedia.org

Майже двометровий кавун на набережній у Голій Пристані встановили у 2008. Фото: wikimedia.org

Баштанні вирощували на лівому березі

Та й кавунів, запевняють фермери, немає. Хоча місцева влада рапортує – вже зібрала першу сотню тонн, чекайте, ось-ось з'являться на прилавках. Для порівняння: до війни збирали близько 160–200 тисяч тонн. Та й взагалі, судячи з звітів, усе нібито добре – навіть вийшли на довоєнний рівень з кавунами! Фермерів, які роз'їхалися по різних областях і закинули баштани, це, м'яко кажучи, бентежить.

– Про херсонські кавуни та помідори взагалі можете забути, їх не буде ні цього року, ні ще багато років, – обурюється у розмові з Коротко про колишній виконавчий директор ГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників Херсонської області» Віктор Нікішенко. – Про які кавуни з Херсонщини розповідають по телевізору, якщо їх вирощували лише на лівому березі? Чи ви не знаєте, що його окуповано? Хто їх там вирощуватиме і навіщо – щоб «орків» годувати? А як його звідти вивезти – через Маріуполь чи, може, через Крим? З лівого берега щодня поливають Херсон із усіх знарядь. А кавун сьогодні можна виростити у будь-якій області. Але не в Херсонській.

У Високопілля (поблизу з Голою Пристанню) кавуни все ж таки вирощують, але далі свого району не везуть. Фото: ФБ Вероніка Високопльє

У Високопілля (поблизу з Голою Пристанню) кавуни все ж таки вирощують, але далі свого району не везуть. Фото: ФБ Вероніка Високопльє

Міни в полях вибухають від спеки

До обов'язків Віктора Нікішенка раніше входило спілкування з владою, у тому числі і центральною, і робота з фермерами на місцях. Зазначає: майже всі фермери роз'їхалися із Херсонської області. Він і сам зараз у Одесі. Вдома з його дев'ятиповерхівки у під'їзді залишилося чотири родини. Загалом населення Херсона, за словами місцевих, скоротилося приблизно вдесятеро – з 420 довоєнних тисяч до 40.

- Працювати нема кому навіть на правому березі, та ніхто й не піде – у полях міни самі від спеки вибухають, - зазначає наш співрозмовник. – Дрони зависають над тобою, скидають бомби на трактори, на людей… Тож херсонських кавунів можете не чекати. Я в Одесі бачу картонки з написом: « херсонський кавун », але це не наш. Ціна – 41 гривня за кіло. Це одеська, може, хмельницька чи вінницька. Звичайна десертна ягода.

Загалом же «кавунових плям», як розповідають фермери з Херсонської області, в СРСР було три, серед них і український Херсон. У цих зонах і зростав особливий лікувальний кавун.

Херсонські кавуни славляться не лише соковитістю, а й незабутнім смаком. Фото: ФБ Вероніка Високопілля

Херсонські кавуни славляться не лише соковитістю, а й незабутнім смаком. Фото: ФБ Вероніка Високопілля

Вирощують пшеницю та соняшник

Вся справа в ґрунті та кліматі – піски та суха погода. В інших регіонах такої ягоди не виростити. Але, як зазначають фермери, проблем із кавунами цього року в країні не передбачається – все одно будуть, привезуть із Полтави, Вінниці, Закарпаття та інших областей. Тільки це буде зовсім не те.

Фермери, що ще залишилися в області, здебільшого перейшли на вирощування соняшнику та зернових. Пшеницю, на відміну від кавуна чи помідорів, полоти та поливати не треба.

- Перебив соняшник - є олія, частину продав, частину собі залишив, ви ж бачите, які в магазинах ціни, - розповідають Коротко про херсонські фермери. – Є пшениця – буде мука. Буде і чим худобу годувати, тих же свиней. Знову ж таки, м'ясо – частину продав, частину собі залишив. Вже є за що жити. Роботи ж немає. У містах є супермаркети, а де їх у селі знайти… А з кавуна що зараз? Куди і як його вивозити, якщо над тобою дрони постійно висять?

Фермери на Херсонщині зараз виживають, як можуть. Днями один із них, кажуть, вирізав рештки стада корів, 50 голів – нічим годувати. Ті, хто перейшов на вирощування пшениці і соняшника, теж не шикують, так само горять під обстрілами, від мін, що вибухають на сонці... Та й спека останніми тижнями далася взнаки на врожаї.

З правого берега ягода не та, і її складно вивезти

Частина фермерів все ще намагається вирощувати кавуни на правому березі. Але тут не той ґрунт, і ягода вже інша. Та й проблеми з поливом – після підриву Каховського водосховища можливостей підтримувати вологу у ґрунтах набагато менше. Наразі поливають із свердловин, але для цього їх треба зробити, закупити обладнання… Але таким чином, кажуть фермери, вдасться відновити лише невелику частину землеробства на Херсонщині. Вирощувати без зрошення овочі, сою, кукурудзу неможливо взагалі.

- На правому березі, якщо хтось і вирощує кавуни, то, може, з пів гектара на своєму городі, - хмикають фермери, що роз'їхалися. – Близько 400 тисяч гектарів кавунів, сої, пшениці, овочів поливалися із водосховища. Таких солодких овочів ніде не було, вони навіть на експорт йшли – до Індії, Пакистану, Європи.

Тепер херсонські фермери й самі сподіваються на закарпатські овочі та ягоди, хоч смак, звісно, ​​зовсім не той, до якого вони звикли змалку. Обнадіювати не поспішають, кажуть: доки не буде звільнено лівий берег та Крим, херсонські овочі на прилавках не з'являться. Та й чи з'являться взагалі найближчими десятиліттями, враховуючи подальшу після війни необхідність розмінування територій та зіпсовані вибухівкою раніше родючі землі. Втім, знайшлися і оптимісти серед фермерів, які запевнили Коротко про: кавун херсонський буде. Ранній уже ось-ось з'явиться. Щоправда, про обсяги врожаю скромно мовчать. І не приховують – засівали їх на Миколаївщині. На Херсонщині через обстріл не ризикнули.