Завантажити ще

Медсестри намагалися уникнути паніки і всіх заводили в укриття, - очевидці про удар по «Охматдиту»

Медсестри намагалися уникнути паніки і всіх заводили в укриття, - очевидці про удар по «Охматдиту»
Фото: скірн відео youtube.com/@moz.ukraine

Трирічний Дмитрик перебував на лікуванні в київському "Охматдиті", коли туди 8 липня влучила російська ракета. Попри жах і небезпеку, медичний персонал здійснив неймовірне, аби врятувати життя дітей. Про те, як рятували пацієнтів, розповіла мама Дмитрика Оксана.

Жінка розповідає, що її син потрапив в "Охматдит" на лікування 3 червня. Тоді лікарі підозрювали у нього інфекцію мононуклеоз. Впродовж трьох тижнів дитина перебувала в інфекційному відділенні, а потім медики підтвердили у хлопчика онкологію. 20 червня Дмитрика перевели у відділення онкогематології для хімієтерапії.

- Коли стався перший вибух, це було на Лук'янівці, але ми добре чули, медсестри відреагували і почали нас зводити в умовно безпечне приміщення, - розповідає Оксана. - Особливість лікування таких діток, які там були, полягає в тому, що вони підключені до життєвоважливих крапельниць. Їх не можна відключати. Тому фізично спустити всіх дітей в укриття було важко. Особливо тих, хто перебував на добових крапельницях. Оскільки це була 10 година ранку, більшість дітей були на процедурах - хтось під крапельницями, хтось під наркозом.

Жінка розповідає, що коли стався "приліт" безпосередньо в "Охматдит", найбільше постраждав корпус, де вона перебувала із сином. На щастя, їхнє відділення було в іншому крилі,  тож вони лише відчули сильний вибух і зникло світло.

- Медсестри намагалися уникнути паніки. Вони почали нас один за одним відключати від крапельниць і зводити в укриття. Потім нас вивели надвір, і тоді ми зрозуміли, що сталося. Ми думали, що "приліт" був десь поруч, що це лише вибухова хвиля…, - каже Оксана.

Далі усе було, наче в страшному сні - багато карет швидких, рятувальників, постраждалих людей...

- Нас швидкими допомогами евакуювали в Інститут раку. Зараз ми тут, нам намагаються надати все необхідне, щоб ми продовжували жити за нашими особливими правилами. Також сюди допустили наших лікарів, медсестер, які нас вели увесь цей час і знають, як лікувати. Але це дуже страшно, коли одна з найкращих клінік Європи зруйнована, а ми зараз вимушені шукати прихистку за кордоном…, - резюмувала Оксана.