У Холодному Яру цвіте долина півоній – дві з половиною тисячі ароматних кущів
Із настанням травня у заповідному урочищі Холодний Яр біля села Мельники Чигиринського району розквітає долина півоній. Тут можна помилуватися тисячами кущів піонів різного забарвлення та підвиду. Ідея створити таку красу з'явилася у місцевого жителя, голови ГО "Патріоти рідного краю" Юрія Романчі, а допомагали йому учасники фестивалю «Крутий Заміс». Квіти тут продовжують висаджувати і зараз – активісти, місцеві жителі, та й усі, кому хочеться примножити квітуче поле.
Подробиці про поле півоній, популяризацію українських традицій у Холодному Яру та про допомогу ЗСУ розповів засновник гурту та фестивалю «Крутий Заміс» Юрій Романча.
"Квіти, як і жінки, люблять ніжність"
- Юрію, Холодний Яр і так туристичне місце, як з'явилася ідея додати сюди ще й таку родзинку?
Юрій Романча. Фото: ФБ гурт «Крутий Заміс»
- Ми вирощуємо півонії з 2018 року. Я сам із села Мельники, і мені хотілося, щоб мій рідний край був чудовим. Якщо кожен робитиме своє подвір'я красивим, то і вся Україна буде прекрасною.
Крім того, Холодний Яр – туристична Мекка, і щоб туристи приїжджали, потрібні такі локації, як поле півоній. Та й просто хочеться, щоб наш світ став трохи прекраснішим. Гучні слова, але в душі я так відчуваю.
- Ви ж не самі посадили все це море квітів? Хто приклав руку до його створення? Це місцеві жителі чи є й з інших регіонів?
– Географія фестивалю “Крутий Заміс”, в рамках якого ми вирощуємо півонії, дуже велика – люди приїжджають з усіх куточків України.
Вже склалася традиція – 4 серпня, на день Марії Магдалини, ми садимо півонії. Вважається, якщо квітку посадити у цей день, вона зацвіте наступного року, а якщо у будь-який інший, півонії може знадобитися 3-4 роки, а може, і 10, щоб розцвісти.
Люди привозять і висаджують півонії цього дня, а ми щороку проводимо безпрограшну лотерею. Цього року буде така ж акція, люди привозитимуть кущі квітів, які ми посадимо на резервній площі.
- А що то за безпрограшна лотерея?
- Хто приніс або навіть надіслав півонії – отримує лотерейний квиток, який бере участь у розіграші. Оскільки ми розвиваємо ремесла, одне з яких - гончарство, у розіграші беруть участь гончарні вироби, раніше розігрували, зокрема, і поросят.
Я працюю заступником директора ТОВ «НВФ Урожай» ПрАТ «МХП», мої починання підтримує мій керівник, директор Олександр Анатолійович Воскобійник. І раніше наше підприємство роздавало під час розіграшів телефони – цього року суперпризом стане айфон. Цього разу плануємо посадити більше півоній, ніж раніше.
Але треба розуміти, що люди приносять квіти не лише заради розіграшу. Їм приємно, що вони роблять свій внесок у красу.
Аромат над долиною півоній стоїть неймовірний. Фото: mhpgromadi.org.ua
- А ви рахуєте, скільки у вас уже росте півоній?
- Близько 2500 кущів – білі, рожеві та червоні квіти різних відтінків, бордові. Є у нас і жовті квіти, і червоні із жовтими кружальцями. Ми також розмножуємо півонії з Київського ботанічного саду. Усього ми нарахували 6 сортів півонії – плануємо посадити 14 сортів. Хоча, як каже мій знайомий ботанік, будь-яку квітку, якщо вона, наприклад, привезена з Івано-Франківська, вже можна вважати іншим сортом.
Хотілося б, щоб долина півоній розширювалася, і півонії прикрасили все поле біля ставка.
- Багато людей приїжджає до вас помилуватися красою?
- Цього року приїхало багато людей. У якийсь момент ми навіть намагалися обмежити потік, що прибуває: хтось милується квітами, робить фотографії, а хтось може поводитися не особливо акуратно. А квіти, як і жінки, люблять ніжність.
Ми просили, щоб люди заздалегідь писали про фотосесії. Іноді група “Крутий Заміс” і сама організовує перевезення людей. Тим, хто хоче сфотографуватися, ми рекомендуємо приїжджати рано-вранці: поблизу є ставок, зранку він вкритий серпанком - виходять дуже гарні фотографії. Не менш прекрасними виходять фото під час заходу сонця: у променях заходу сонця квіти виглядають особливими.
Деякі півонії вже починають відцвітати, інші розквітають – наше поле все ще виглядає гарно.
Півонії тут різних кольорів та сортів. Фото: mhpgromadi.org.ua
"Щоб краса існувала, потрібно допомагати ЗСУ"
- Завдяки вашому гурту «Крутий Заміс» з'явився і однойменний фестиваль, і, власне, ця долина півоній. Зараз ви виступаєте десь? Що у репертуарі?
– Після початку великої війни більшість своїх пісень ми пишемо на військову тематику, їздимо на благодійні концерти до різних міст України.
Я написав кілька пісень. Перша називається "Мельники", потім був "Яр Холодний", потім "Чорний ворон" - хлопці сказали: якщо ви її написали, то самі й співайте. Також написав пісню "Луганськ, небо, дим", гімн Луганського прикордонного загону - усі ці пісні можна послухати у нашому телеграм-каналі "Крутий Заміс". Також ми є на “Спотіфай” та інших безкоштовних музичних платформах.
У нашому репертуарі також популярні українські пісні – «Червона рута», «Парова машина».
А на нашу пісню "Ранок" ми зняли кліп.
- І ваша група активно допомагає ЗСУ…
- Я керівник організації “Патріот рідного краю”, ми займаємося збором та доставкою всього, що необхідно ЗСУ. У нас є рахунок, кожен бажаючий може відправити кошти – і ми обов'язково зробимо звіт, на що витратили гроші.
Зараз наш гурт “Крутий Заміс” збирає на концертах та інших заходах кошти на баггі, на них вивозять поранених із поля бою та місць дислокації. Вони коштують дорого, ціна одного баггі – 650 000 гривень. Поки не так багато людей беруть участь у зборі, але потроху справа рухається. Люди хочуть бачити красу, а щоб вона могла існувати, треба допомагати ЗСУ.
- Ви ініціатор створення та щорічно проводите мистецький фестиваль «Крутий Заміс» у Мельниках – розкажіть для тих, хто ще не встиг там побувати, які проводяться заходи?
- Що ми робимо? “Оживляємо” ремесла (гончарство, лозоплетіння, соломоплетіння, бондарство), популяризуємо українські традиції – наш фестиваль мистецтв знають у багатьох країнах світу.
Фестиваль допомагають проводити організація “Урожай” та благодійний фонд «МХП-Громаді» - вони приєднуються до багатьох проєктів, пов'язаних із культурою та освітою, проте на першому місці залишається допомога ЗСУ.
- До речі, Холодний Яр відомий не тільки як туристична Мекка в гарному місці. Тут завжди були ті, хто стоїть на захисті України. І гайдамаки, і билися повстанські загони часів УНР – Холодноярська республіка. «Воля чи смерть» – це ж їхнє гасло, і дивізія УПА «Холодний Яр» за часів Другої світової – у вас, напевно, як у місцевого жителя, хтось із дідів чи прадідів захищав Україну?
- Сьогодні багато хто любить говорити про предків, але в той час, коли я ходив до школи, на наш район припадало три відділення КДБ, і така була антиукраїнська пропаганда… Нам усім розповідали, що повстанські отамани Холодноярської республіки, які діяли у 1919-1922 роках були бандитами. Коли я став старшим і почав читати заборонену тоді літературу, зрозумів, хто є хто.
Мої діди були ремісниками. Один робив дахи, а другий їх крив. Вони обробляли землю, були шановними людьми у селі. Дід потрапив у полон під час Другої світової війни та з Болгарії прийшов пішки додому, а потім знову пішов у військкомат, йому тоді був 21 рік.
Але моя позиція така: хоч би яким було минуле, ми маємо робити історію, щось хороше сьогодні, цінувати та поважати наших героїв. Тому ми популяризуємо українські традиції, ремесла, тому висаджуємо півонії. І задумів у нас ще багато.
До висадки квітів можуть приєднатися всі охочі. Фото: mhpgromadi.org.ua
