Борис Барський: 1 квітня будемо розвозити квитки в Одесі та робити людей трохи щасливішими
В довоєнний час кожного року 1 квітня всі українські дороги вели в Одесу. Саме в День сміху в місті 50 років поспіль (з деякими перервами) проводили Гуморину. Очевидно, що цього року гучного фестивалю не буде. Тому разом з Коротко про згадаймо, як відмічали свято гумору одесити та гості міста, хто з відомих зірок приїздив на Гуморину, а ще дізнаймося, в якому віці відомий комік Борис Барський вперше побував на фестивалі гумору.
Жартуватимуть у подвійному розмірі після Перемоги
Одеса – це не лише тепле море, Привоз та Дерибасівська. Це місто відоме своєю Гумориною. Фестиваль сміху має поважний вік: 50 років! І хоча цього року свята у звичному нам форматі не буде, жителі Південної Пальміри не хнюпляться, кажуть, що жартуватимуть у подвійному розмірі вже після Перемоги. І з трепетом згадують попередні Гуморини.
Одесит, відомий комік Борис Барський каже, що Гуморина для нього – особливе свято.
- Це як мій день народження, - розповідає Коротко про Борис Володимирович. – І от мене питають: яка ваша улюблена Гуморина? А я що маю відповісти? Це ж як вибирати між своїми днями народження! (сміється. – Авт.)
Усі одесити трепетно ставляться до свого фестивалю. Факт: місцеві гордяться Гумориною, називають її одеською цікавинкою, родзинкою, своєрідною візитівкою міста.
– Пам’ятаю, як побував в Единбурзі (столиця Шотландії), побачив це місто фестивалів (там впродовж року проводять неймовірні заходи), і я собі думав: от би і в Одесі так, - пригадує Борис Барський. – У нашого міста є всі умови стати українським містом фестивалів. Звісно, якби не пандемія та війна…
Зараз в Одесі майже кожного дня «прильоти». Місцеві жителі все більше часу проводять в бомбосховищах. Тому розуміємо, що одеситам не до Гуморини. Хоча дехто з жителів вважає, що свято гумору має бути навіть зараз, коли свистять кулі та ракети з «Шахедами».
– Мене особисто тримає на плаву гумор та сміх, - каже Коротко про одесит Михайло. – Щоб не булькнути на дно депресії, жартую на злобу нинішнього дня. Впевнений, що так зараз живуть усі одесити. Я за Гуморину. Нехай не в такому форматі, до якого ми звикли, нехай більш скромно, без натовпу, бо "прилітає" до нас дуже часто. Але свято має бути.
Останні слова одесит вже говорив, біжучи до укриття: у місті вила тривожна сирена.
- З одного боку, розумію людей, які хочуть свята, - коментує Борис Барський. - А з іншого - проводити Гуморину зараз в такому форматі, як проводили, це не варіант, занадто багато людей збереться, це небезпечно. До речі, в нашому театрі ми через соцмережі звернулися до людей, які мають змогу купити квитки для переселенців, які зараз в Одесі і хочуть потрапити на наше шоу, але не має фінансової змоги. І такі люди знайшлися! От 1 квітня будемо їздити по місту, розвозити квитки та робити людей трохи щасливішими.
Постійні учасники одеської Гуморини Борис Барський та Георгій Делієв. Фото: ФБ Юморина Одесса
Сміх у підпіллі та розквіт фестивалю
Одеська Гуморина чимало пережила за свої 50 років - в 1973 році фестиваль в Одесі відбувся вперше. Його засновниками вважають авторський колектив одеської команди КВК «Ділові люди». Очевидці пригадують, що ті перші гумористичні заходи проходили з концертами, карнавалами, конкурсами карикатур і гумористичних фотографій, на звання найвеселішого одеського подвір’я, найдотепнішого висловлювання, найсмішнішого балкона тощо. Також під час тодішніх Гуморин була своєрідна традиція: з’їхати Потьомкінськими сходами на чомусь оригінальному. З’їжджали і на лижах, і на «Запорожці».
В 1973 році фестиваль вперше відбувся в Одесі. Фото: fontan-humor-odessa.com
Шум-гам, натовпи, сміх та жарти. Такий гамір і певна стихійність свята дуже дратували владу. Звісно, тодішніх чиновників теж висміювали у гуморесках, нехай і завуальовано. А так як свободи слова не було, то й Гуморина потрапила в немилість: з 1976 року фестиваль офіційно заборонили. Та не змогли заборонити такі собі камерні зустрічі місцевих жартівників. Тому 1 квітня в одеських школах, інститутах, клубах проводили невеличкі гумористичні заходи, а на квартирах - навіть підпільні вечори сміху. Для того, щоб насміятися та нажартуватися, людям доводилося ховатися від сторонніх очей, тому що можна було отримати «на горіхи» від міліції.
Часи перебудови. Гуморина повертається. Вже в 1987 році, після довгої перерви, свято відбулося, нехай і набагато скромніше, аніж в перші роки заснування. Але це був лише старт відродження Одеського фестивалю гумору. На початку 90-х Гуморину проводить Всесвітній клуб одеситів. Президент клубу Михайло Жванецький привозить до Одеси зірок гумору: Романа Карцева, Віктора Ільченка та інших. І рік за роком – про Гуморину вже знають не лише в Україні, а й в інших куточках світу.
Своєрідна традиція: з’їхати Потьомкінськими сходами на чомусь оригінальному, наприклад, на «Запорожці». Фото: fontan-humor-odessa.com
Ще за декілька тижнів до 1 квітня в Одесі неможливо знайти не те що вільний готельний номер чи квартиру в оренду подобово, а навіть вільну кімнату. Люди їдуть до Одеси, щоб на власні очі побачити веселий парад, який проходив Дерибасівською та Приморським бульваром. На додаток, побувати на одеській Гуморині стає певним лакшері-рівнем. З одного дня фестиваль розростається до 6 днів, а з 2009 року 1 квітня узагалі стає вихідним днем в Одесі. Одесити радіють такій кількості туристів, влада підраховує надходження у бюджет. Так, на фестиваль з’їжджаються українські та закордонні зірки, побував навіть син відомого коміка Чарлі Чапліна Юджин Чаплін. Постійні учасники свята – «джентльмен» Олег Філімонов, комік-трупа «Маски» на чолі з Георгієм Делієвим і, звісно, Борис Барський.
- Ви пам’ятаєте свою першу Гуморину? В якому році це було? – запитуємо актора-коміка.
- От коли малим, років у 6, навчився їздити на автобусі, так і їздив на Гуморину, щось там собі придумував, - пригадує Борис Барський.
Сміх та гумор супроводжує актора Барського впродовж усього його життя. Тому Борис Володимирович трохи помилився: перша Гуморина відбулася тоді, коли йому було 14 років. Та відомо, що ще малий Боря Барський, дійсно з 5-6 років, жартував так, що дорослі падали зі сміху. Жартує і сьогодні, у свої майже 65.
Всесвітній клуб одеситів відзначає 100-річчя Леоніда Утьосова у дворі будинку, де він народився. Фото: .fontan-humor-odessa.com
Пандемія та війна
🤹У 2014-му Гуморину відмінили через початок АТО в Україні та окупацію Криму. Хоч вулицями міста пройшли учасники Міжнародного фестивалю коміків та мімів «Комедіада», мініфестиваль від одеської комік-трупи «Маски», але було мало сміху та жартів.
🤹В наступні роки фестиваль гумору знову відроджується. Наприклад, в 2017-му свято запам’яталося одеситам і туристам масштабним карнавалом і гала-концертом. Провели навіть жартівливе «Караоке на майдані» з постійним ведучим Ігорем Кондратюком.
🤹А що далі? Пандемія. В 2020-2021 роках Гуморина, як і життя всього світу, перейшла в онлайн. Про свято гумору в місті нагадували лише кілька облаштованих фотозон та комедіанти з «Масок», які влаштували невелику виставу біля пам’ятника Дюку.
🤹2022 рік, війна в Україні. Фестиваль сміху стає Гумориною-"Джавеліною". Замість карнавалу та всіляких розважальних заходів в Одесі провели благодійний онлайн-марафон на підтримку ЗСУ.
🤹Минулого року Гуморина відсвяткувала 50 років. Відмітили свято тихо, на честь ювілею фестивалю в Одесі урочисто погасили марку «50 років Гуморині» та відкрили фотовиставку зі світлинами з минулорічних святкувань. Також одеситів привітали артисти з трупи «Маски», а у міському саду виступив оркестр Нацгвардії.
З Гумориною чи без, одесити кажуть, що завжди знайдуть причину для жартів та сміху. Адже саме гумор допомагає пережити темні часи.
В 2017-му Гуморина припала на вікенд, в Одесу повалили туристи – і насолоджувались грандіозним карнавалом. Фото: Павло Дацковський
ДО РЕЧІ
Що ж це за слово таке «Гуморина»?
В українських словниках його не знайдете. Тому що це слово лише у 70-х роках минулого століття вигадав режисер Олег Сташкевич, багаторічний літературний секретар та близький друг Михайла Жванецького.
