Чи замінить закарпатська Теребля Соледар: перша сіль уже пішла на продаж
Після захоплення окупантами Соледара місію забезпечити країну сіллю поклали на закарпатську Тереблю. Це не єдине місце, де в Україні можна знайти сіль – поклади є і у Харківській, Сумській, Івано-Франківській, Львівській областях. Десь – це кам'яна сіль, десь – ропа. Наприклад, на Львівщині у Дрогобичі на одній із найстаріших солеварень Європи, яка безперервно працює з XIV століття, її треба виварювати. Це дорогий процес, тому масовим продуктом вона не може стати. Щоб забезпечити українців сіллю, шукати треба не ропу, а саме підземні поклади мінералу.
Видобуток припинили у XIX столітті
Другим за кількістю запасів солі родовищем після Соледара називають село Теребля неподалік румунського кордону на Закарпатті. Скільки тут зможуть добувати – оцінки поки що різняться: від 300 тисяч тонн майже до двох мільйонів тонн на рік у перспективі. Тут під землею, за підрахунками фахівців, близько 550 мільйонів тонн технічної солі та 15,5 мільйона тонн сировини, яка після очищення може вирушити на прилавки як кухонна приправа.
Теребовлянські запаси солі – не знахідка, це давно відоме родовище. Тут її видобували ще у Середньовіччі. Видобуток поставили на стоп на початку ХІХ століття через підтоплення шахт.
Звідси – 140 км до Ужгорода та 40 км до відомого курорту із солоними озерами та соляними копальнями Солотвино. Років 50 тому видобуток солі із шахт у Солотвино сягав 451 тисячу тонн на рік. Більше десяти років тому соляний промисел припинили повністю, хоч і до цього він вже десятиліттями сильно шкутильгав – шахти затоплювалися підземними водами.
Порівняно із Соледаром видобуток у Солотвино – мізер. Із донецьких шахт нагору піднімали сім мільйонів тонн солі щороку. Тут мінерала найбільше у країні – раніше Україна посідала 17-е місце у світі з його видобутку серед 66 держав. Вистачало і нашим, і на Європу. Запаси солі у Соледарі становлять приблизно 13 мільярдів тонн. Але оскільки за 130 років видобуто 218 мільйонів тонн, то на наш час закарпатської солі теж має вистачити.
Після видобутку сіль не схожа на ту, яку ми звикли бачити. Фото: ФБ Віктор Микита
Солі в надлишку
Родовище солі у селі Теребля продовжують розробляти – копають шахти. Незважаючи на те, що роботи все ще ведуться, із проходу вже дістали сотні тонн солі – цього року саме закарпатською сіллю посипали взимку дороги. Її ж відправляли рятувати зледенілу трасу Одеса - Київ. А найперший кусок видобутої закарпатської солі подарували президентові під час його візиту до регіону.
Староста села Теребля Мирослава Гісем. Фото: bushtynska-gromada.gov.ua
Поки що це технічна сіль – її вистачить, щоб закрити потреби всієї країни, які, за оцінками фахівців, становлять близько 450 тисяч тонн на рік. Найближчим часом після очищення мінерал запакують і відправлять на прилавки. Але для цього ще треба звести завод. Втім, згідно з бадьорими планами, багато часу це не займе – почнуть вже цього року, а до кінця наступного закінчать. Якщо знову щось не завадить, як завадила цим роботам війна – то обстріли та тривога, то відключення електрики, без якої під землею працювати не можна.
На Закарпатті переконані – надалі зможуть забезпечити і технічною, і кухонною сіллю всю Україну. Про відкриття цього родовища думали ще задовго до війни, але робота йшла мляво – навряд чи закарпатська сіль могла скласти конкуренцію «Артемсолі».
- Технічної солі у нас надміру, вже активно йде її видобуток і продаж, - зазначає Коротко про староста села Теребля Мирослава Гісем. – У планах – будівництво заводу із очищення солі. Його почнуть будувати вже цього року, а запуск очікується до кінця 2025 року.
Чи вдасться вкластися в заявлені терміни – подивимося.
Прокладуть залізницю до шахт
Глава Буштинської громади Руслан Янчій. Фото: bushtynska-gromada.gov.ua
Ще одне питання, яке належить вирішити, стосується доставки солі в інші регіони. Справа в тому, що фури можуть остаточно розбити дороги. Вихід очевидний – треба прокладати залізницю.
- Зараз займаємося проектом, будуватимуть залізницю за рахунок приватних інвестицій, - поділився планами з Коротко про голова Буштинської громади, до якої належить Теребля, Руслан Янчий. – Шукаємо земельну ділянку, де вона може проходити. Є два варіанти, над якими вже працюють спеціалісти.
Планують не вузькоколійку, а повноцінну залізну дорогу.
Працюють фахівці із Соледара
Сьогодні на околиці Тереблі кипить робота. До неї залучають інженерів та технологів із Соледара – вони вже переїхали до закарпатського села та навколишніх населених пунктів разом із сім'ями. Таких фахівців тут немає – місцевих наймають на інші посади, на кшталт зварювальників.
- Зараз шахта тільки будується, вся добута сіль – це сіль із проходу, - зазначає Коротко про голова громади Руслан Янчий. – Місцевих працівників там небагато – потрібні фахівці-інженери, які знаються на цій справі. Шахтарів шукатимуть пізніше.
Жителі навколишніх населених пунктів сподіваються, що завдяки видобутку солі вдасться скоротити безробіття. У цьому регіоні знайти роботу, ще й із більш-менш нормальною ставкою, важко. Все пов'язане з туризмом. І якщо в Солотвино людей ще якось підтримують туристи – тут і соляні озера, і алергологічна лікарня, і продаж сувенірів із солі – від ламп до скульптур, то в Тереблі для туристів особливо цікавих родзинок немає.
Раді перспективам і місцеві чиновники. Щоправда, не так, як обласні – сільрада отримує за використання надр та оренду 5%, а обласна – 25%. Решта – державі. Проте і за ці гроші щось можна буде зробити для громади.
Підземні розробки ведуться за допомогою інженерів, що виїхали з Соледара. Фото: ФБ Віктор Микита
