• Головна
• Суспільство

Фото: Ольга Кухарук

На початку осені стало відомо, що очільник ГУР Кирило Буданов вступив до аспірантури університету «Острозька академія», що на Рівненщині. У цьому ж виші свого часу навчався Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Чому саме Острозьку академію обрали такі відомі українці, чим цікаве містечко Острог, а також настрої студентів вузу та місцевих жителів дізнавалася кореспондентка KP.UA.

Початок історії вищої освіти України

Молодіжна столиця України - так неофіційно називають містечко Острог, що у Рівненській області. Не лукавлять: тут дійсно багато молоді. І більшість - студенти Національного університету «Острозька академія». Цей навчальний заклад у 1576 році під назвою "Острозька слов'яно-греко-латинська школа" заснував князь Василь-Костянтин Острозький.

- Острозька академія має надзвичайно цікаву і багату історію, яку неможливо переказати у кількох словах, - каже KP.UA екскурсовод Тарас Багрій. – По суті, з її створення почалася історія вищої освіти України. У тогочасній академії спудеїв навчали вчені з різних країн Європи. Тут вперше в українському навчальному закладі викладали латиною, грецькою, церковно-слов’янською мовами. Острозькі спудеї першими почали вивчати сім вільних наук. Це граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика та астрономія. А також вищі науки: філософія, богослів’я, медицина. Аби зрозуміти рівень такої освіти, придивіться до знаменитих прізвищ випускників академії: це гетьман війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор Київської братської школи Іов Борецький, письменник Мелетій Смотрицький!

А також Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який у 2019-2020 роках навчався на магістерській програмі з міжнародних відносин НУ «Острозька академія». Випускником Залужним тут пишаються. Його коротка біографія є на сайті вишу. Та й самі викладачі і студенти частенько згадують знамените прізвище, розповідаючи про рівень академічної освіти.

Після заснування академії князь Констянин Острозький разом з відомим першодрукарем Іваном Федоровим заснував першу в Україні друкарню – тут вийшли перший «Буквар» та відома «»Острозька Біблія».

Щоправда, чорна смуга у житті академії також була. І достатньо довга, у кілька століть. Острозька академія припинила своє існування у 1636 році, а знову відродилася лише через багато віків - у 1994 році.

Острозька академія була заснована у 1576 році князем Василем-Костянтином Острозьким. Фото: Ольга Кухарук

Скандальні скульптури та головний розвідник

Острозька академія має два великих корпуси. Староакадемічний знаходиться у приміщеннях колишнього монастиря капуцинів, а пізніше - жіночого училища ім. графа Дмитра Блудова. Тут проводять більшість навчальних лекцій. Також є велика бібліотека, парк зі скульптурами та озерцем і студентсько-викладацький храм.

Новий корпус відкрили у 2019 році. У будівлі розміщені кабінети професорів, науково-дослідні лабораторії, АРТ-кластер.

Окрасою є вежа з годинником, на кшталт міської ратуші, яка, як кажуть історики, була приблизно на цьому місці ще за часів князів Острозьких. Тут же стоять копії робіт американської скульпторки українського походження Міртали Пилипенко. До речі, ці статуї були причиною скандалу у 2019 році. Тоді одна зі студенток академії, яка працювала журналістом в місцевому виданні, подала у ректорат інформаційний запит щодо вартості цих скульптур. Ректор НУ «Острозька академія» Ігор Пасічник чомусь дуже обурився таким вчинком, зібрав студентів-«журналістів» у залі, висварив незрозуміло за що. І під кінець заявив, що скульптури обійшлися закладу у 828 тис. грн. Щоправда, пізніше Ігор Пасічник вибачився за свою надмірну емоційність щодо інформаційного запиту від студентки.

Біля обох корпусів вирує студентське життя. Спудеї поспішають на пари, хтось – у бібліотеку, а дехто чекає навчання, попиваючи каву в осінньому академічному сквері.

- Буданова тут не бачили, а от із Ігорем Демидовичем (ректором. – Авт.) вітаємося кожного дня, - сміються студенти на наше запитання про очільника ГУР. – Приємно, що такі люди, як Залужний, Буданов, обирають нашу академію.

- На вашу думку, чому вони обрали саме Острозьку академію, а не іменитий київський або ж іноземний вуз? – запитуємо.

Пауза. Спудеї замислилися.

- Швидше за все, не хочуть привертати особливої уваги до себе, - кажуть. - Це по-перше. А по-друге, тут дійсно навчають, дають знання. Ну і Буданов, мабуть, також хоче такого зростання, такої народної слави і любові, які є у Залужного (сміються. – Авт.).

Центральний вхід у головний корпус вузу. Фото: Ольга Кухарук

Місто-історія

Академію в Острозі люблять і шанують. У вузі працюють багато острожан. Більш того, на перший погляд може здатися, що життя міста обертається навколо академії. Хоча це не так, адже й сам Острог має давню та цікаву історію.

- Уявіть, перша згадка про місто була в Іпатіївському літописі в 1100 році! – каже екскурсовод Тарас Багрій. – Є версія, що назва міста походить від давньослов’янського слова «острог», яке означає «укріплення», «місце, огороджене дерев’яним частоколом». Острог був резиденцією князів Острозьких, був столицею культури та освіти тодішньої України.

Замок князів Острозьких зберігся дотепер. Стоїть він на Замковій горі, оточеної глибоким яром. Також за часів династії Острозьких були побудовані там же Богоявленський собор та Нова башта. У стінах замку зараз діючий Краєзнавчий музей.

У центрі Острога на роздоріжжі стоїть пам’ятник князям Острозьким: це три бронзові скульптури князів Федора, Костянтина та Василя Костянтина. Фото: Ольга Кухарук

Інший музей, друкарства, знаходиться у приміщенні старовинної Луцької надбрамної башти, яка була воротами міста зі сторони Луцька.

- Колекція книг в цьому музеї налічує близько 1500 рукописів і стародруків, - каже Тарас Багрій. - А з іншого боку місто захищала Татарська вежа, яка теж виконувала функцію міських воріт. Таку назву вежа отримала через сусідство з районом, в якому проживали переважно татари.

Дійсно, Острог – місто-історія! А місцеві жителі з гордістю називають його українським Оксфордом.

- Колись давно ректор академії Ігор Пасічник сказав, що хоче перетворити Острог на наш Оксфорд, - розповідає KP.UA місцевий житель Микола. – Так і є! Острог – це український Оксфорд.

- Якби не академія, наш Острог був би таким же звичайним містечком, яких тисячі по Україні, - приєднується до розмови острожанка Ірина. – Так, від студентів багато шуму, але у місті відчувається вир життя.

До того ж відкриваються нові кав’ярні, піцерії, магазини. Острожани здають в оренду студентам квартири та кімнати. Хоча академія має гуртожиток, не всім спудеям вистачає там місця.

В будень на вулицях Острога досить тихо і спокійно. Двірники прибирають опале жовте листя, поодинокі містяни поспішають у своїх справах. Аж раптом десь далеко лунає академічний дзвінок: закінчилися пари. На вулицях зразу стає гамірно та весело.

Фото

Фото

28 Жовтня 202309:00

Це цікаво

В Острозі кожен бажаючий може пройти своєрідний квест. В центральній частині міста та біля відомих споруд розміщені 25 маленьких скульптур так званих острожиків – фігурок, серед яких є годинникар, турист, торговка тощо. Скульптурки всього 25 см заввишки, знайти їх досить непросто, треба бути уважним. Авторці цієї статті вдалося відшукати сім острожиків. Можливо, вам пощастить більше.

По місту заховані 25 острожиків. Це маленькі скульптури, які може відшукати кожен. Фото: Ольга Кухарук