Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

В Україні почастішали зустрічі з ведмедями – повернулися до місць, де їх не було сто років

В Україні почастішали зустрічі з ведмедями – повернулися до місць, де їх не було сто років
Фото: facebook.com/DrohobychRDA

З травня до цього дня у лісах та околицях у Львівській, Закарпатській, Рівненській, Чернігівській і навіть Вінницькій областях грибники та збирачі ягід, лісники бачать сліди ведмедів. Кілька разів клишоногих зловили фотопастки.

А були, кажуть, і випадки, коли грибник у лісі, уткнувшись у землю в пошуках гриба, випадково сам виходив на ведмедика, що мирно снідав ягодами. На щастя, обходилося без сутички зі звіром - кинувши кошик з лісовим скарбом, любителі тихого полювання встигали втекти, поки клишоногий їх не помітив.

Останній ведмідь пішов у 1927 році

Тільки у Львівській області ведмедів бачили вже у кількох місцях – у районі двох сіл за якихось десять кілометрів від курортного Трускавця, ще близько трьох сіл у тому самому районі, а також на території Буського району та Солонківської громади зовсім поряд зі Львовом. Про ведмедів попереджені екологи та чиновники в області.

Місцева влада та офіцери поліції дають оголошення у соцмережах із попередженням для мешканців: у лісах завівся ведмідь! Примітно, що клишоногих у тих місцях у Львівській області, де їх помічали, не було років сто. Як і у Рівненській та Чернігівській – тут останній раз ведмідь гуляв - і це за офіційною статистикою - ще у 1927 році. А на Вінниччині їх взагалі ніколи не було – це лісостеп. Але й тут комбайнери сфотографували ведмедика, що весело біг полем вздовж лісосмуги.

Чи стало в Україні більше ведмедів, чи щось змусило їх ще в теплу для них пору року виходити ближче до людей, KP.UA розповів учений-теріолог (зоолог, який спеціалізується на ссавцях. – Авт.), засновник парку «Міжріченська пуща» у Чернігівській області Андрій Сагайдак.

Самотні самці у пошуках партнерки заходять у незнайомі місця

Загалом, за словами вченого, в Україні, за найоптимістичнішими оцінками, мешкає близько 350 ведмедів. Песимісти називають меншу цифру – 200 особин. Більшість – у Карпатах.

Засновник парку «Міжріченська пуща» у Чернігівській області Андрій Сагайдак. Фото: Особистий архів Андрія Сагайдака

Засновник парку «Міжріченська пуща» у Чернігівській області Андрій Сагайдак. Фото: Особистий архів Андрія Сагайдака

- Взагалі, найбільша ведмежа популяція в Європі – в Румунії, - пояснює Андрій Сагайдак. - Румунські Карпати більші, вони лісистіші, і в цій країні по-іншому розпоряджаються природою. Завдяки румунським ведмедям підтримується і наша українська популяція.

Справді, в інтернеті є відео мешканців Буковини, які на гірській дорозі під час подорожі Румунією зустріли шість ведмедиків.

Але зустрічі з ведмедями, що почастішали в Україні, пояснюються зовсім не міграцією їхніх товаришів з Румунії або інших сусідніх країн. І навіть не ведмежим бебі-бумом. Причини тут сумніші.

- Таке явище описане ще у статтях 1980-х років - тоді проводилися ґрунтовніші дослідження, - пояснює Андрій Сагайдак. - Для ведмедя це характерно, коли щільність його популяції стає вкрай низькою, і їх дуже мало. Самці трьох-чотирьох років, які досягли статевої зрілості, починають шукати партнерку – а навколо інших ведмедів і немає. Здебільшого так ходять саме самці. Тоді тварина йде на незнайомі угіддя у пошуках партнера, де вона зовсім не орієнтується. Ці території часто зовсім для нього невідповідні – агроландшафти, околиці населених пунктів... І не знаходять там, звісно, ​​нікого. І часто гинуть. Взагалі ситуація з ведмедями у нас погана…

Такі випадки описуються у посібнику «Екологія ведмедів» за 1980-ті роки. За словами Андрія Сагайдака, це є ознакою депресії популяції. Тварини не можуть знайти партнерів, тож змушені робити дуже далекі переходи. Отже, поява молодих ведмедів у місцях, де їх ніколи не було, означає зовсім не збільшення кількості червонокнижного звіра, а навпаки.

Відбиток лапи ведмедя. Фото: ФБ Дрогобицька районна військова адміністрація

Відбиток лапи ведмедя. Фото: ФБ Дрогобицька районна військова адміністрація

Люди пішли – ведмеді прийшли

Також ведмедики починають освоювати нові території у лісах, куди людям тепер ходити заборонили через ризик підірватись на міні. Це і пограниччя, і місця, де раніше були бойові дії. Тобто люди пішли – ведмеді прийшли.

Але бувають, на думку експерта, і справді дивні випадки – як, наприклад, ведмідь на Вінниччині. У лісостепових регіонах, де звір зроду не селився, вважає наш співрозмовник, можуть тинятися ті тварини, які або втекли з вольєра в приватному звіринці, або їх випустили. Такий випадок ще до війни був у Луганській області. У них, за словами зоолога, шансів вижити немає – немає навичок знаходити їжу, облаштування барлоги для сплячки. Хоча місцеві вважають, що у Вінницьку область клишоногий мігрував із сусіднього Придністров'я.

Ведмеді, які випадково втекли або «звільнені» господарями, відрізняються поведінкою від диких. Ось ці якраз і не бояться людей – вони з ними все життя прожили. А дикі – бояться і уникають.

– Ті, хто потрапляє у природу з неволі, як правило, йдуть у населені пункти, шукають смітники, – зазначає фахівець. - Ведмідь, який був на Чернігівщині, пройшов через городи за селом - його ніяк не зацікавили ні сільські смітники, ні населений пункт. Він у нас місяців три гуляв, але не наближався. Обрав найглухішу частину лісового масиву, його мітки та сліди постійно бачили єгері. Це була дика тварина. Потім він зник. Сподіваюся, він повернувся туди, звідки прийшов.

Але не виключено, що ведмідь закінчив життя не своєю смертю – могли й пристрелити від страху чи заради трофея.

Бурого ведмедя сфотографували у лісах Буської громади. Фото: busk.rayon.in.ua/

Бурого ведмедя сфотографували у лісах Буської громади. Фото: busk.rayon.in.ua/

Інших самців у свій ліс не пускає

Пройти 40 км заради дами серця для ведмедя - раз плюнути. Кожен ведмідь, подорослішавши, змушений залишити батьківську територію – шукати свою «квартиру». Площа для проживання одному самцю потрібна велика – на Чернігівщині це був лісовий квадрат 30 на 30 км. На цій площі і знаходили його мітки та сліди.

– Зазвичай вони йдуть на сусідню з батьківською територію, але треба, щоб вона була вільною, якщо це самець – у них жорстка конкуренція, – зазначає Андрій Сагайдак. – Дорослий самець уже тримається на своїй території та охороняє її від інших ведмедів.

Якщо «прибульцям» вистачить кормів там, де їх сто років не було, вони, за словами фахівця, там можуть залягти в сплячку – вона вже не за горами.

- У них саме зараз, за ​​мисливською термінологією, нажирковий період – треба запастися жиром перед зимою, - зазначає наш співрозмовник. – Зараз найбільші запаси кормів у природі – відплодоносили дуби та буки, є скрізь жолуді, горішки, залишаються яблука.

Втім, якщо зима буде теплою – ведмідь або не засне, або незабаром прокинеться – і знову піде бродити лісом у пошуках черв'ячків та корінців. Але це не той злий шатун, який прокидається взимку від голоду, не встигнувши нагуляти жир восени або потривожений туристами чи грибниками.

На Рівненщині клишоногий розгромив вулик. Фото: ecopolitic.com.ua

На Рівненщині клишоногий розгромив вулик. Фото: ecopolitic.com.ua

Як уникнути зустрічі з ведмедем

У лісі співайте пісні та стукайте залізним кухлем

За словами Андрія Сагайдака, дикий ведмідь сам утече, вас почувши чи відчувши. Це якщо ви не вискочите на нього з кущів або не застанете за їжею. Також небезпечні ведмедиці з ведмежатами – але такі компанії у лісі з'являться лише навесні.

Вас не вчує, якщо вітер дме у ваш бік, а не почує – якщо ви не шумите. Ну, або ведмідь дуже зайнятий - наприклад, розкурює мурашник - вони обожнюють личинок, або обдирає кущ малини. Тому в лісі, де можуть бути ведмеді, тиші дотримуватися не треба.

– Краще стукати чимось залізним, кухлем, наприклад, брязкання металу – невластивий для лісу звук, його далеко чути, і це відлякує тварин, – зазначає експерт. - Можна насвистувати чи співати. У Румунії, наприклад, туристам радять вішати на себе дзвіночки. Якщо подати голос, як правило, він зорієнтується та втече. Це дуже обережна тварина.