articles Object ( [params] => Array ( [approved] => 1 [assign] => mainstream [langid] => 2 [limit] => 12 [memcache] => 0 [order] => adate DESC [type_not] => article [where] => category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1702015975 ) [langid] => [store_to_cache] => [cache_key] => articles-3292267191 [articles] => Array ( [680745] => article Object ( [absnum] => 680745 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zapalili-pid-metelitsju-pritupuvali-v-orlitsi-narodni-tantsi-vitisnjajut-popsu [title] => Запалювали під «Метелицю», притопували в «Орлиці»: народні танці витісняють «попсу» [title_short] => [meta_title] => Запалили під Метелицю, притупували в Орлиці: народні танці витісняють попсу [meta_keywords] => українські танці, Львів, Дриґ [meta_description] => Новий тренд на українські народні танці - львівська танцювальна спільнота Дриґ про свої танцювальні вечори, хто на них приходить та чи складно навчитися українському танцю. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

І у Києві, і у Кропивницькому, і у Львові люблять танцювати. І не що-небудь, а українські традиційні танці. Для прикладу, у Львові вже 5 років поспіль щотижня такі танцювальні вечори організовує спільнота «Дриґ». Кореспондент KP.UA побувала на такому заході, повчилася кружляти "Польку" і дізналася з перших вуст про нинішню моду на українські народні танці.

Притупи, присядки та вистукування підборами

Співзасновниця «Дриґу» Ліза Токарчук. Фото: ФБ Ліза Токарчук

Щонеділі ошатно вбрані у вишиті сорочки дівчата та хлопці збираються у Нижньому залі Театру ляльок, що у центрі Львова. Тут будуть танці! Організатори - спільнота «Дриґ» - починають вечорниці з хвилини мовчання в пам'ять про усіх, хто загинув на війні. Опісля цього музики беруть свої скрипки, автентичну бойківську басолю (народна віолончель), ударні решітку (на кшталт бубна) та бухало (великий барабан) - і починається дійство.

Пів сотні пар кружляють у такт музики та слів «А дівчина орлиця! До козака горнеться!..». Так, це український танок «Орлиця», що був популярним у наших прабабусь в різних куточках України. Вибиваючи закаблуки в танці, на мить здається, що у Нижньому залі Театру ляльок танцюють навіть стіни: шалена енергетика вирує на танцполі!

- Не вмієте танцювати? Це не проблема, ми навчимо! – розказує KP.UA співзасновниця «Дриґ» Ліза Токарчук. – В українських традиційних танцях не треба надто серйозно дотримуватися класичних танцювальних правил. Перш за все, танцюйте з душею. До того ж, у нас не надто складні фігурні танці у парі чи по троє: це та ж «Орлиця», «Обруч», «Плескач», «Чумак», «Хрущ», «Горобчик», «Картошка» і ще багато інших.

Насправді новачки спочатку трохи гублять основні рухи. Але, придивившись, розумію, що в українських традиційних танцях часто повторюються одні і ті ж притупи, присядки, дрібні вистукування підборами тощо. І вже на другому чи третьому танці ноги самі йдуть танцювати, повторюючи той чи інший рух.

Нинішня мода на українське торкнулася і танцю. Фото: ФБ ДРИҐ

Учасники танцювального вечора веселяться, наче наші предки років 100 тому! Примітно, що є тут чимало військових.

- Маємо друзів, які зараз на передовій, і, як є можливість, у відпустці вони приходять до нас на танці, - каже Ліза.

Потанцювавши кілька кіл з усіма «дриґівцями», кудись тікають ті погані думки, переживання, проблеми, повертається енергія та жага до життя. До речі, після початку війни «Дриґ» одним із перших почав збирати людей до танців. І не лише, щоб таким чином розвеселити й підтримати, а й допомогти. Так, потрапити на традиційні танці можна за донат для ЗСУ.

Учасники танцювального вечору веселяться, наче наші предки років 100 тому. Фото: ФБ ДРИҐ

Що танцювали наші прабабусі?

Будьмо відверті: війна стала поштовхом тренду на українське. Саме після початку повномасштабного вторгнення багато наших співгромадян відчули потребу познайомитися з давніми українськими традиціями. Мода на українське торкнулася і танцю. Все більше молоді та й люди старшого покоління цікавляться тим, під що і як витанцьовували їхні прабабусі на вечорницях.

- У багатьох людей не було якихось таких традицій від діда-прадіда, - впевнена Ліза Токарчук. - І в них є величезна потреба ідентифікувати себе з тим поняттям, що таке Україна та українець. Я була багато разів у східній частині України, і, повірте, там люди ставили саме таке питання: як бути українцем? На жаль, надто мало таких освітніх та культурних проєктів. А люди шукають своє, рідне, у всьому: у музиці, одязі, танцях. Важливо, щоб це було їм близьке, щоб подобалося.

Будь-який український танець красивий по-своєму. Цікаво, що один і той же танок можуть по-різному танцювати на Львівщині та Київщині. Може відрізнятися і музичний супровід.

«А дівчина орлиця! До козака горнеться!...». Фото: ФБ ДРИҐ

- Життя саме вносило свої корективи у танці,- пояснюють «дригівці». - До нас приїздили дівчата з волонтерського культурно-просвітницького проєкту «Баба Єлька» (організаторки якого відшуковують та записують пісні, рецепти, фото орнаментів, старих хат, печей, спогади, колискові тощо) і показали, як танцюють той же «Краков’як» на Кропивниччині. А ще ми запрошували відомих Стратинських музик, у яких надзвичайно цікава манера музикування, така автентична. До речі, їхні слова: «Вальс, полька, коломийка - цілий сніп». І ми з ними згодні.

Зараз організатори танцювальних вечорів приділяють особливу увагу бойківському «Сторцаку». У цьому танці досить складні рухи, і треба знати їхню послідовність. Також планують все частіше грати звичну старшому поколінню «Польку». Виявляється, молоді важко кружляти у такому шаленому темпі. Кажуть, що для цього треба «мати дриґа в душі» - це галицьке слівце означає запал. "Дриґівські" вечорниці дійсно запальні.

«Дриґівські» музики (на фото – теперішній склад) активно працюють над збільшенням свого танцювального репертуару. Фото: ФБ ДРИҐ

- Говорячи про нашу історію як спільноти, треба згадати київські ансамблі «Божичі» та «Буття», у яких ми навчилися того, що вміємо нині, школу «Рисі», в якій ми усі перезнайомилися, - згадує Ліза. – У Києві є чимало гуртів, з якими можна потанцювати. А у Львові багато людей мріяли про спільноту, яка об’єднає фанатів автентичного українського танцю та музики. Наш «Дриґ» – це саме спільнота однодумців.

«Дриґівці» активно працюють над збільшенням свого танцювального репертуару. І нагадують, що українські традиційні танці – це не лише розрада чи забава. Це і давня традиція відновлення сил наших предків.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12294 [position] => 342727 [adate] => 1702101825 [publication_date] => [adate_day] => 1702080000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701435459 [changed] => 1702101825 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Такий тренд серед молоді та людей старшого віку.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => ФБ Дриґ [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 161836258 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/4 (2).jpg","crop":{"x":"0","y":"226","w":"1920","h":"1024"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/4 (2).jpg","crop":{"x":"0","y":"233","w":"1920","h":"1002.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/4 (2).jpg","crop":{"x":"48","y":"0","w":"1703","h":"1279"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681156] => article Object ( [absnum] => 681156 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => anekdoti-ta-memi-tizhnja-na-svjatkovomu-stoli-maje-buti-kivi-i-sharik [title] => Анекдоти та меми тижня: на святковому столі має бути ківі. І шарік [title_short] => [meta_title] => Анекдоти та меми тижня: На святковому столі має бути ківі. І шарік [meta_keywords] => гумор, анекдоти, меми, жарти, Кива, ківі, Миколай [meta_description] => Святковий український гумор - найкращі анекдоти, меми та жарти про ліквідацію зрадника Іллі Киви, подарунки від Миколая, святковий настрій та очікування українців від нового року. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Ще одним зрадником України менше. СБУ ліквідувала екснардепа Іллю Киву, який на початку повномасштабної війни втік до росії. Сталося це 6 грудня, якраз на день Святого Миколая за новим стилем. Прекрасний подаруночок на свято, вирішили українці.

 * * *
Відтепер свої листи з проханнями замість святого Миколая надсилатиму Малюку.

 * * *
Ви були слухняні, тому ось вам дохла ківа під подушку. (С) Mykola Vyhovskyy 

 * * *
Якийсь малий замовляв святому Миколаю цукерки і ківі, але зробив граматичну помилку в одному слові – і от маємо. © Olena Shiyan 

- Одному блогєру пощастило, шо малий замовляв ківі з цукерками, а не з шаріками. (с) з коментарів 

 * * *
Не чіпайте Шарія! То на Новий рік.

 * * *
Це ж як кепсько треба себе поводити, щоб святий Миколай тебе вбив. (с) пані кадило 

 * * *
Кива такий непередбачуваний. Ніколи не знаєш, що йому в голову стрельне. (с) Капрал Гітарист 

До речі, дещо пророчий останній запис в ТГ- каналі Іллі Киви.

[sun_gallery_681156]

Воюємо, і все одно святкуємо

В Україні розпочався період зимових свят. У кого нема настрою святкувати – KP.UA знає, як тому зарадити

 * * *
Настав час прикрасити срач у своєму житті гірляндою! (с) привіт, тічерко! 

 * * *
Мінуси: зима.

Плюси: не ядерна. (с) Вікторія Слінявчук 

 * * *
Всю зайву вагу, яку ви набирали протягом життя, ви набирали для того, щоб пережити цю зиму. (С) кляте військо 2.0 

 * * *
Просто пам’ятайте, що цього року період «Давайте вже після свят» починається на два тижні пізніше.

 * * *
Нікому не кажіть, що ви загадали на Новий рік, бо не здохне!

 * * *
А поганим дівчатам святий Миколай принесе під подушку колишнього!

 * * *
З переписки:

- Так, ну і що ми вирішили?
- З чим?
- З Новим роком.
- Дякую, тебе теж.

 * * *
- Мила, що ти готуватимеш на Новий рік?
- Віршик.

Дещо про підсумки року:

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 8194 [position] => 342828 [adate] => 1702101785 [publication_date] => [adate_day] => 1702080000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702036245 [changed] => 1702101785 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Свіжі жарти про Іллю Киву та різдвяно-новорічні свята.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 1 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 698328104 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0413\u0443 _\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1763","h":"940"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0413\u0443 _\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1800","h":"940"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0413\u0443 _\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435___.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"462","h":"347"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 5 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681205] => article Object ( [absnum] => 681205 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => za-dobu-stalosja-majzhe-100-bojovikh-zitknen-najzhorstokishi-boji-za-avdijivku-ta-marjinku-henshtab [title] => За добу сталося майже 100 бойових зіткнень, найжорстокіші бої за Авдіївку та Мар'їнку — Генштаб [title_short] => [meta_title] => За добу сталося майже 100 бойових зіткнень, найжорстокіші бої за Авдіївку та Мар'їнку — Генштаб [meta_keywords] => [meta_description] => Інформація від військових за добу [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Російські окупанти наступають у районах Куп'янська, Кремінної, Бахмута, Авдіївки, Мар'їнки та Вербового. Про це повідомили у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних Сил України.

За інформацією військових протягом минулої доби відбулося 95 бойових зіткнень. У напрямку Куп'янська відбито 11 атак у районах Синьківки, Петропавлівки та Іванівки.

Росіяни продовжують спроби оточити Авдіївку, Сили оборони відбили 35 штурмів у районах Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, Тоненького та Первомайського.

Під Бахмутом українські воїни відбили 13 атак у районах Богданівки, Кліщіївки, Іванівського та Андріївки. Одночасно продовжують штурми на південному фланзі.

Загалом за добу ворог завдав 28 ракетних та 27 авіаційних ударів, здійснив 59 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. 

 

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 9216 [position] => 342753 [adate] => 1702101240 [publication_date] => [adate_day] => 1702080000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702101272 [changed] => 1702101938 [userid] => 48220 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Інформація від військових за добу

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => фото Генштабу ЗСУ [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 48220 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 982352522 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/409028971_700881692224912_2850456276151077199_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"107","w":"1598","h":"852"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/409028971_700881692224912_2850456276151077199_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"116","w":"1598","h":"834.5111111111111"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/409028971_700881692224912_2850456276151077199_n.jpg","crop":{"x":"90","y":"0","w":"1419","h":"1066"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 1 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681203] => article Object ( [absnum] => 681203 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => kabmin-skliche-komisiju-cherez-situatsiju-z-metro-kijeva-shmihal [title] => Мера Київа викликають у Кабмін, обговорити ситуацію з метро                 [title_short] => [meta_title] => Мера Київа викликають у Кабмін, обговорити ситуацію з метро                                        [meta_keywords] => Київське метро, комісія, Кабмін [meta_description] => Через ситуацію із київським метро Кабмін скликає комісію [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У Кабінеті міністрів України проведуть засідання щодо ситуації в київському метрополітені, де напередодні на пів року закрили рух поїздів метро між станціями "Деміївська" та "Теремки" через ремонтні роботи. Обговорить ситуацію у суботу, 9 грудня. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на своєму каналі у Telegram.

Мера Києва Віталія Кличка також покликали на засідання. Окрім того, у засіданні візьмуть участь віцепрем'єр-міністр Олександр Кубраков, глава МВС Ігор Клименко, глава Мінстратегпрому Олександр Камишін, виконуючий обов'язки голови ДСНС Володимир Демчук, начальник Київського метрополітену Віктор Брагінський.

- Під час повномасштабної війни Київський метрополітен має подвійне стратегічне значення – як транспортна артерія і як бомбосховище, де знаходять прихисток тисячі людей. Через дії чи бездіяльність міської влади постала загроза затоплення та руйнування тунелів синьої гілки столичного метро. Це матиме безпосередній вплив на безпеку киян. Наше завдання - оперативно оцінити ситуацію та вжити заходів, аби не допустити її розвитку за негативним сценарієм. Найважливіше - убезпечити життя та здоров’я людей та уникнути транспортного колапсу в столиці, - написав Денис Шмигаль.

8 грудня у Києві зупинили рух поїздів на синій гілці метро – між станціями "Деміївська" та "Теремки". У тунелі відбулася розгерметизація, а по колії тече вода. Ремонтні роботи триватимуть близько пів року.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342835 [adate] => 1702100760 [publication_date] => [adate_day] => 1702080000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702099976 [changed] => 1702101906 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

У засіданні візьмуть участь не лише керівництво метрополітену, а й мер Києва, очільник МВС та керівництво країни.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => t.me/c/1243226795/251888 [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 48220 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1530781449 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1422).jpg","crop":{"x":"0","y":"60","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1422).jpg","crop":{"x":"0","y":"65","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1422).jpg","crop":{"x":"51","y":"0","w":"798","h":"599"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681202] => article Object ( [absnum] => 681202 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => na-zhitomirshchini-poshtarka-vrjatuvala-dvukh-pidlitkiv-jaki-tonuli-u-krizhanij-vodi [title] => На Житомирщині поштарка врятувала двух підлітків, які тонули у крижаній воді [title_short] => [meta_title] => На Житомирщині поштарка врятувала двух підлітків, які тонули у крижаній воді [meta_keywords] => зима НС крига [meta_description] => Поліція охорони, рятувальники та небайдужа жінка допомогли хлопчикам, що тонули у крижаній воді. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У Житомирській області двоє дітей 10 та 11 років провалилися під кригу. Вибратися із води хлопчика допомогли рятувальники та небайдужа жінка.  Про це повідомляє МВС України ті місцева служба надзвичайних ситуацій. Саме вони отримали повідомлення, що на річці Уж у м. Коростень провалився під кригу підліток.

- За вказаними координатами негайно виїхали рятувальники, також одночасно було викликано швидку допомогу. На місці з'ясувалося, що провалилися під лід двоє підлітків. Спочатку почав тонути молодший, його товариш одразу почав кликати на допомогу дорослих та одночасно допомагати йому вибратися з крижаної пастки. Але він не розрахував власні сили і також опинився під водою, - повідомляють у ДСНС

Врятувати дітей вдалось завдяки допомозі місцевої поштарки Тетяни, яка мешкає недалеко від водойми. Саме вона першою почула дитячий крик, одразу кинулася на допомогу та викликала рятувальників і поліцію.

- Взявши собачий повідок у жінки, яка неподалік вигулювала свого улюбленця, кинула меншому та з останніх сил витягла його на берег. Далі Тетяна залізла у крижану воду та допомогла старшому підлітку дістатися ближче берега. По прибуттю до місця події бійців ДСНС, працівник Поліції охорони ніс молодшого на руках та вже на березі передав рятувальникам, які донесли обох хлопців до швидкої, - розповіли рятувальники.

Наразі життю дітей нічого не загрожує. Також поліція щиро дякує небайдужій жінці, яка вчасно викликала допомогу та звертаються до всіх батьків: не залишайте дітей без нагляду, контролюйте їх місце знаходження, щодня нагадуйте про небезпеку виходу на замерзлі водойми! 

Наразі у поліції нагадують правила поведінки на водоймах взимку:

  • важливо, щоб діти каталися на льоду під наглядом дорослих;
  • гратися на тонкій кризі та з’їжджати на лижах або на санках із крутого берега на кригу — небезпечно! Через різке навантаження крига може тріснути;
  • перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайтеся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ви вільно зможете тримати в руці;
  • стрибати та бігати по льоду, збиратися великими групами в одному місці — небезпечно;
  • катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях.
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342753 [adate] => 1702100317 [publication_date] => [adate_day] => 1702080000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702100317 [changed] => 1702100317 [userid] => 48220 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Хлопці провалились під тонку кригу

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 48220 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1404278960 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/41ee1955735ffa8adb4ca1648440847d.jpg","crop":{"x":"51","y":"0","w":"949","h":"506"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/41ee1955735ffa8adb4ca1648440847d.jpg","crop":{"x":"16","y":"0","w":"969","h":"506"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/41ee1955735ffa8adb4ca1648440847d.jpg","crop":{"x":"163","y":"0","w":"674","h":"506"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681201] => article Object ( [absnum] => 681201 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-lutskomu-zooparku-rjatujut-lebedja-travmovanoho-shche-v-ditinstvi [title] => У Луцькому зоопарку рятують лебедя, травмованого ще в дитинстві [title_short] => [meta_title] => У Луцькому зоопарку рятують лебедя, травмованого ще в дитинстві [meta_keywords] => [meta_description] => Орнітологи кілька тижнів намагались допомогти птаху [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Про цього птаха, який має певні фізичні вади, на Теремнівському ставку працівники зоопарку знали. Птах був у полі зору орнітологів, вони регулярно туди навідувалися та спостерігали за ним, однак не могли зловити. Але тепер пощастило - пернатий був настільки близько до берега, що його захопили сачком. Про це повідомляють на Facebook-сторінці Луцького зоопарку.

Зоозахисники констатували, що у нього немає поранень, проте є фізичні ушкодження, які вже не вилікувати - це як інвалідність у людини. Однак відловити пернатого не було можливості, адже спорядження і фахівців відповідного профілю у штаті КП «Луцький зоопарк» не має.

- Проте вчора нам врешті пощастило. На час візиту до водойми директорки КП Людмили Денисенко та сторожа підприємства лебідь сидів у воді дуже близько до берега. Тож вони скористалися сачком – і пернатого спіймали, - йдеться у повідомленні.

Попередній огляд показав, що у птаха є давні ушкодження, що вплинули на його ріст і розвиток. Очевидно хтось пробував його відловити пташеням і дуже викрутив суглоб. Це спричинило значну деформацію крила, тож на ньому навіть пір’їни ростуть неправильно. А ще птах перегодований. І це вада здоров’я, яку спровокували теж люди.

Зараз птах на карантині, під наглядом ветеринара. Жодного прогнозу, чи зможе він повернутися у природу, зоозахисники не дають. Однак якщо він залишиться у зоопарку, то замешкає разом із іншими лебедями у тамтешній водоймі.

- Це, до слова, інформація для тих, хто вимагає забирати проблемних, на їхню думку, птахів до нас на зимівлю – у зоопарку немає вольєра з температурою +20 градусів за Цельсієм для таких особин. Вони живуть на природі - але у межах нашої території. А загалом стосовно цієї проблеми - ще кілька шокуючих подробиць нашого щодення. Ми надаємо допомогу усім тварина без винятку. Який шмат це роботи? Ну, наприклад, грудень. Привозили різних птахів 1, 2,3, 4, 5, 7 грудня. Чотири з них – лебеді. Але головне – люди самі їх доправляли до зоопарку. У нас немає можливості виїхати і відловити. Тому якщо хочете, щоб ми допомогли чи хоча б спробували, – привезіть! - йдеться у повідомленні.

Зоозахисники просять усіх небайдужих допомогти у порятунку тварин, зокрема - птахів. Можна надсилати кошти  або приносити зерно, бо для птаха це необхідно. Також кажуть, що потрібні ліки, вітаміни. А ще - харчі для інших підопічних. Вони ніколи не будуть зайвими.

 

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342753 [adate] => 1702098907 [publication_date] => [adate_day] => 1702080000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702098907 [changed] => 1702098907 [userid] => 48220 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Орнітологи кілька тижнів намагались допомогти птаху

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 1 [with_video] => [imagealt] => Фото Луцького зоопарку [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 48220 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 834879281 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/408774323_838704611385858_7011423024091778454_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"560","w":"900","h":"480"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/408774323_838704611385858_7011423024091778454_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"565","w":"900","h":"470"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/408774323_838704611385858_7011423024091778454_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"462","w":"900","h":"675.974025974026"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/408774323_838704611385858_7011423024091778454_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"500","w":"900","h":"600"},"action":"update","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681198] => article Object ( [absnum] => 681198 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => mera-sum-lisenka-vidstoronili-vid-roboti-shche-na-dva-misjatsi [title] => Мера Сум Лисенка відсторонили від роботи ще на два місяці [title_short] => [meta_title] => Мера Сум Лисенка відсторонили від роботи ще на два місяці [meta_keywords] => Гроші, корупція [meta_description] => Лисенка було усунено з посади у жовтні після звинувачення в отриманні хабара [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Вищий антикорупційний суд України продовжив усунення з посади голови Сум Олександра Лисенка та директора Департаменту інфраструктури міськради ще на два місяці. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

- 8 грудня суддя ВАКС задовольнив клопотання прокурора САП та ще на два місяці усунув з посади мера міста Суми. Термін усунення продовжено до 8 лютого 2024 року, - йдеться у повідомленні.

Чиновників було викрито у жовтні поточного року за звинуваченнями у здирстві та отриманні хабара. Вони вимагали від місцевих бізнесменів гроші за можливість вільного підприємництва, стягуючи податок у компанії, яка займається вивезенням сміття. Сума хабара склала 2 млн 130 тис. грн, а тим, хто відмовив платити, обіцяли створити труднощі у веденні бізнесу.

У жовтні Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід меру міста Сум Олександру Лисенку, наказавши утримання під вартою протягом двох місяців з можливістю внесення застави. Пізніше мера було випущено під заставу. Директору Департаменту інфраструктури Сумської міської ради, також викритому в корупції, також було призначено запобіжний захід у вигляді утримання під з альтернативою внесення застави у розмірі майже 1,5 млн грн.

Олександру Лисенку 52 роки. Він обіймає посаду міського голови дев'ятий рік. 25 жовтня 2020 року його переобрали на другий термін.

 

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342812 [adate] => 1702097816 [publication_date] => [adate_day] => 1702080000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702097816 [changed] => 1702097816 [userid] => 48220 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Лисенка було усунено з посади ще у жовтні після звинувачення в отриманні хабара

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Скриншот видео Суспільне [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 48220 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3681249451 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/01c7b4d45306182bcce2f68b8e77f13f.i750x421x513.jpeg","crop":{"x":"0","y":"11","w":"750","h":"400"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/01c7b4d45306182bcce2f68b8e77f13f.i750x421x513.jpeg","crop":{"x":"95","y":"0","w":"561","h":"421"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/01c7b4d45306182bcce2f68b8e77f13f.i750x421x513.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"750","h":"421"},"action":"update","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681197] => article Object ( [absnum] => 681197 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => rada-skhvalila-stvorennja-natsionalnoho-vijskovoho-memorialnoho-tsvintarja-u-seli-hatne-pid-kijevom [title] => Рада узгодила створення Національного військового меморіального цвинтаря у селі Гатне під Києвом [title_short] => [meta_title] => Рада узгодила створення Національного військового меморіального цвинтаря [meta_keywords] => Мемораїл, Рада, війна [meta_description] => Військові цвинтарі мають відкрити в першій половині 2024 року. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Верховна Рада схвалила законопроект про будівництво та експлуатацію Національного військового меморіального цвинтаря. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

- Україна має гідно вшанувати тих, хто заплатив найвищу ціну за нашу свободу та незалежність. Для цього держава створює Національний військовий меморіальний цвинтар, — йдеться у повідомленні.

Він зазначив, що цей законопроект прискорить завершення необхідних робіт, включаючи вирішення питань земельної ділянки, містобудівних умов та оцінки впливу на довкілля.

Прем'єр також заявив, що наразі перед відповідними відомствами стоїть завдання відкрити першу чергу Національного військового меморіального цвинтаря вже у першій половині 2024 року.

Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що, виходячи з інформації від чиновників, місце розташування цвинтаря, визначене Кабміном, буде переміщене до Гатного.

Згідно із законопроектом, його будівництво не вимагатиме додаткових дозволів на використання земель. За доглядом та безпекою меморіалу стежитиме державна установа. Також не буде потрібно проведення оцінки впливу на навколишнє середовище для цього проекту. Також передбачено можливість перепоховання на цвинтарі Героїв України та видатних осіб, нагороджених орденом "Золота Зірка" з 2014 року, а також відомих борців за незалежність України.

Для будівництва Національного військового меморіального цвинтаря (НВМК) розглядалися різні місця. Планувалося завершити проект ще наприкінці червня 2023 року, але цього не сталося.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342812 [adate] => 1702096917 [publication_date] => [adate_day] => 1702080000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702096917 [changed] => 1702096917 [userid] => 48220 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Військовий меморіал мають відкрити в першій половині 2024 року.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Фото: Соцмережі (ілюстративне фото) [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 48220 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3451243008 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/2796673.jpg","crop":{"x":"0","y":"30","w":"609","h":"325"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/2796673.jpg","crop":{"x":"49","y":"0","w":"512.593659942363","h":"385"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/img\/forall\/u\/482\/20\/2796673.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"610","h":"385"},"action":"update","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681190] => article Object ( [absnum] => 681190 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => dizajner-andre-tan-dav-poradi-u-chomu-svjatkuvati-novij-rik-2024 [title] => Дизайнер Андре Тан дав поради, у чому святкувати Новий рік-2024 [title_short] => [meta_title] => Дизайнер Андре Тан дав поради, у чому святкувати Новий рік-2024 [meta_keywords] => [meta_description] => У якому одязі зустрічати рік Зеленого Дерев'яного Дракона. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Український дизайнер Андре Тан розповів, у чому варто зустрічати Новий рік, якщо ви зважаєте на Китайський календар. Згідно з ним 2024-й буде роком Зеленого Дерев'яного Дракона. Порадами дизайнер поділився в Інстаграмі.

Кольори

Андре Тан рекомендує звернути увагу на:

Чорний - це універсальний колір, який підійде до будь - якого образу та символізує силу, елегантність і містичну✨ енергію.

Червоний - символізує щастя, енергію, любов і удачу в китайській культурі.

Зелений - колір миру, спокою і самого дракона (але є нюанс - народженим у рік Дракона не рекомендується одягати зелені речі).

Золотий - колір багатства та процвітання. Одягайте його, якщо хочете залучити в своє життя достаток і благополуччя, але я все ж таки рекомендую використовувати його акцентно!

Пірʼя

- Це один з улюблених елементів дракона. І моя особиста любов, вона надає будь-якому образу розкіш і статусність, - пише Андре Тан.

Блиск і паєтки

Вони нагадують драконячу луску, а значить, точно не залишать їх володаря байдужим. До того ж дизайнер підкреслює, що такий декор виглядає дуже святково та яскраво.

Оксамит, шовк, атлас та парча

Зелений дракон дуже любить розкіш і пафос, і саме ці матеріали у нас асоціюються з таким лакшері образом. Тому щоб задобрити символ року дизайнер радить зупинитися на дорогих і ефектних тканинах.

Яскраві аксесуари

- Обов'язково до образу додавайте яскраві аксесуари - кільця, браслети, кольє. Нехай вони будуть масивними та помітними. Це приверне увагу дракона і схилить вдачу на вашу сторону. Будьте сміливими у виборі образа цього року, проявіться так, як не робили цього раніше. Пам'ятайте, одяг розкриває нас і дарує нам потрібні відчуття!, - закликає дизайнер.

У грудні бренд Andre Tan презентував новорічну колекцію одягу "Містична", кампейн якої зняли у Парижі. 12 образів присвячені 12 знакам зодіаку.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Andre Tan (@andre_tan_official)

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений ANDRE TAN - designer brand (@atan.ua)

[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097154 [position] => 342748 [adate] => 1702048955 [publication_date] => [adate_day] => 1701993600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702048955 [changed] => 1702048955 [userid] => 24077 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

У якому одязі зустрічати рік Зеленого Дерев'яного Дракона.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => andre tan [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1655262589 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/61041-3093-61041.jpg","crop":{"x":"0","y":"483","w":"999","h":"533"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/61041-3093-61041.jpg","crop":{"x":"0","y":"489","w":"1000","h":"522"},"action":"update","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/61041-3093-61041.jpg","crop":{"x":"1","y":"0","w":"999","h":"1499"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/61041-3093-61041.jpg","crop":{"x":"0","y":"466","w":"1000","h":"751"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/61041-3093-61041.jpg","crop":{"x":"0","y":"488","w":"1000","h":"667"},"action":"update","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/61041-3093-61041.jpg","crop":{"x":"0","y":"255","w":"1000","h":"1223"},"action":"update","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681188] => article Object ( [absnum] => 681188 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-lvovi-likari-vidalili-zhintsi-pukhlinu-jaka-19-rokiv-vrostala-u-khrebet [title] => У Львові лікарі видалили жінці пухлину, яка 19 років вростала у хребет [title_short] => [meta_title] => Львівські лікарі видалили жінку пухлину, яка вросла в хребет [meta_keywords] => Львів, лікарі, пухлина [meta_description] => Медики врятували 68-річну пацієнтку, у якої виявили пухлину в легенях, яка існувала 19 років. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У Львові хірурги успішно видалили небезпечну пухлину в легенях 68-річної Ганни Курій та врятували її від довічного паралічу. Про це повідомило Перше медичне об’єднання Львова.

- Мати шістьох дітей, 68-річна Ганна Курій, все життя тяжко працювала, а після виходу на пенсію з'явилися болі в ногах, які стали нестерпними за рік. Вона відкладала візит до лікаря, але нарешті звернулася за допомогою. Обстеження виявило пухлину в плевральній порожнині, яка займала третину легень, — йдеться у повідомленні.

Гігантська освіта проросла в хребет, давлячи на нервові закінчення та викликаючи оніміння ніг.

Фахівці встановили, що пухлина зростала 19 років. Операція тривала 4 години та завершилася успішно. Через два дні після операції пацієнтку перевели до звичайної палати, а за тиждень виписали. Ганна Курій, яка боялася довічного паралічу, тепер рада, що все закінчилося вдало. Медустанова повідомила, що пані Ганна має 11 дітей, і вона більше не побоюється стати для них тягарем.

3 листопада у Львівській області лікарі врятували 25-річну поліцейську з Яворова Ольгу Бріндас, яку збив водій на позашляховику.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342833 [adate] => 1702048020 [publication_date] => [adate_day] => 1701993600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702048070 [changed] => 1702048225 [userid] => 100311 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

У жінки величезна пухлина проникла у хребет, чинячи тиск на нервові закінчення та викликаючи оніміння в ногах.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/1tmolviv [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100311 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3640932840 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/408997139_679240134346406_5287054314240175632_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"170.33333333333337","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/408997139_679240134346406_5287054314240175632_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"143","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/408997139_679240134346406_5287054314240175632_n.jpg","crop":{"x":"45","y":"0","w":"1135.6945244956771","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681184] => article Object ( [absnum] => 681184 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => rjatuvalna-operatsija-u-novohrodivtsi-zavershena-identifikovano-pjat-zahiblikh [title] => Рятувальна операція у Новогродівці завершена: ідентифіковано п'ять загиблих [title_short] => [meta_title] => Рятувальна операція у Новогродівці завершена: ідентифіковано п'ять загиблих [meta_keywords] => обстріли Новогродівка, жертви Новогродівка, Рятувальна операція у Новогродівці [meta_description] => Поліція ідентифікувала всіх жертв удару по Новогродівці, рятувальна операція завершена [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У п'ятницю, 8 грудня, рятувальні служби та правоохоронці завершили пошукові роботи на місці російського удару у Новогродівці на Донеччині. Вдалося ідентифікувати ще одну жертву атаки російських окупантів. Про це повідомляє поліція Донецької області.

- Пошукові роботи у Новогродівці завершено. Криміналісти ідентифікували всіх членів сім'ї, убитої російською ракетою. Один із знайдених на місці обстрілу фрагментів тіла належить 33-річній жінці, яку шукали тиждень. Особу загиблої встановили за допомогою ДНК-аналізу. Раніше поліцейські ідентифікували її чоловіка та 8-річну дочку, - розповіли правоохоронці.

Сім'я загинула 29 листопада внаслідок ракетного удару по багатоквартирному будинку в Новогродівці. Першою знайшли дитину – її впізнала бабуся. Щоб знайти батьків, рятувальники та поліція двічі обстежили понад 500 тонн будівельного сміття. До пошуків залучали кінологів із службовими собаками. Після ретельного огляду дома обстрілу виявили фрагменти тіл. Ідентифікувати і батька, і матір поліцейським вдалося лише завдяки ДНК-тесту. Загалом російська ракета забрала життя 5 осіб - молодої сім'ї та двох чоловіків - 62 і 55 років.

Російська ракета С-300 потрапила до триповерхового житлового будинку в центрі Новогродівки пізно ввечері 29 листопада. 30 листопада з-під завалів дістали тіла двох чоловіків. П'ятеро людей постраждали.

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342811 [adate] => 1702047526 [publication_date] => [adate_day] => 1701993600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702047526 [changed] => 1702047526 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Серед жертв російського удару – 8-річна дитина.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/don.gunp [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100103 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3983988126 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1434).jpg","crop":{"x":"0","y":"18","w":"1200","h":"640"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1434).jpg","crop":{"x":"0","y":"24","w":"1200","h":"626.6666666666666"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1434).jpg","crop":{"x":"215","y":"0","w":"898.7031700288184","h":"675"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681187] => article Object ( [absnum] => 681187 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-mikolajivskomu-zooparku-vidsvjatkuvali-den-narodzhennja-dvokh-bilikh-vedmedits [title] => У миколаївському зоопарку відсвяткували день народження двох білих ведмедиць [title_short] => [meta_title] => У миколаївському зоопарку відсвяткували день народження двох білих ведмедиць [meta_keywords] => Миколаївський зоопарк, білий ведмідь [meta_description] => В Миколаєві в зоопарку відсвяткували день народження білих ведмедиць [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У Миколаївському зоопарку впродовж кількох тижнів святкували день народження двох білих ведмедиць. Зефірці 27 листопада виповнилося 12 років, а її донці Сметанці 8 грудня - 6 років. Про це повідомив Миколаївський зоопарк загальнодержавного значення Mykolaiv zoo.

- Народження Сметанки у нашому зоопарку було найбільшою сенсацією, подією надзвичайно важливою і яскравою, адже білі ведмеді у Миколаївському зоопарку не народжувались майже 50 років, - йдеться у повідомленні.

На честь святкового дня працівники зоопарку запропонували переглянути світлини різних років. На них можна побачити, як малеча зростала.

[sun_gallery_681187]

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 342833 [adate] => 1702047240 [publication_date] => [adate_day] => 1701993600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702047261 [changed] => 1702049939 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Сметанці виповнилося 6 років, а її мамі - 12.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 1 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/nikolaevzoo [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3004397151 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/5(126).jpg","crop":{"x":"0","y":"173","w":"2048","h":"1092"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/5(126).jpg","crop":{"x":"0","y":"193","w":"2048","h":"1070"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/5(126).jpg","crop":{"x":"2","y":"0","w":"2045","h":"1536"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) ) [categories] => [count_sql] => SELECT COUNT(DISTINCT a.absnum) cnt FROM articles a /* /ua/life/a676161-zhitla-v-jevropi-bilshe-nemaje-jak-shukajut-dakh-nad-holovoju-novopribuli-ukrajinski-bizhentsi */ WHERE a.approved = 1 and a.langid = 2 and NOT a.type & (32) and category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1702015975 [dictsdata] => Array ( ) ) 1
8 грудня
Завантажити ще

Житла в Європі більше немає: як шукають дах над головою новоприбулі українські біженці

Житла в Європі більше немає: як шукають дах над головою новоприбулі українські біженці
Фото: Twitter/Conor Finn Черга на перегляд квартири у Дубліні

В українському суспільстві панує думка, що у Європі наші співгромадяни живуть – як сир у маслі. І ставлення добре, і «соціалку» виплачують, і житло безкоштовне надають. Так, півтора роки тому в багатьох місцях майже так і було, але зараз Європа, можна сказати, тріщить по швах. З житлом у багатьох європейських містах і без напливу українців було важко, а сьогодні настала справжня криза

Одразу скажемо, що і на початку війни ситуація з житлом складалася по-різному навіть в одній країні. Комусь житло надавала місцева влада (і йдеться не тільки про дах над головою, у дитячих садочках та спортзалах, але й про повноцінні квартири), десь надавали житло з частковою оплатою або оплатою лише комунальних послуг, десь українців селили у великий будинок по декілька родин та брали над ними шефство, хтось жив при церкві, когось брали до себе волонтери або небайдужі люди, віддаючи гостям цілий поверх чи сусідній гостьовий будинок.

Нещодавнє дослідження «Рейтингу» показало: зараз українці живуть у Європі в цілком (34%) або майже (51%) комфортних умовах, а некомфортні умови мають 13% опитуваних.

Комфортність умов залежить від трьох основних причин: регіону (кращі умови проживання у Північній Європі), доходу (забезпечені у 93% випадків мають комфортні умови проживання) та тривалості перебування в країні (найбільш комфортні умови мають ті українці, які живуть в країні кілька років). При цьому, порівнюючи можливості, переважна більшість респондентів відзначили, що житло в Україні доступніше, його простіше та дешевше винаймати і тим більше купити. До того ж для найму в Європі часто потрібно пройти через багато бюрократичних процедур.

Від себе додам, що на доступність житла дуже впливає відносна кількість біженців в країні. Бо одна справа – коли їх менше відсотка, і зовсім інша – коли новоприбулим є кожен двадцятий.

KP.UA порахувала, яку частку місцевого населення складають українські біженці в різних країнах, та з перших вуст дізналася, яка в них ситуація з житлом.

Польща: дивні рієлтори та негласні правила

  • Населення: 37,89 млн
  • Кількість українських біженців: 1,58 млн (загалом українців майже 2,5 млн)
  • Частка до місцевого населення: 4,2% (приблизно 6,6%)

Днями у Польщі закрили найбільший центр прийому біженців з України, розташований у Надаржині, за 30 кілометрів від Варшави. Чиновники пояснили, що центр був задуманий як тимчасовий, і його закриття обґрунтовується тим, що кількість біженців, які прибувають до регіону з України, значно зменшилася. Зазначається, що у центрі раніше знаходилося до 9 тисяч українських біженців. Останні 300 осіб, які мешкали там влітку 2023-го, були переведені до інших центрів.

Безкоштовного житла в Польщі залишається дедалі менше. З 1 травня 2023 року громадяни України, які на правах біженців перебувають у Польщі понад 180 днів, зобов'язані покривати 75% витрат, пов'язаних із їхнім утриманням у центрах масового проживання. А з останніх новин випливає, що поляки в 2024 році можуть скоротити пільги і не продовжити допомогу українським біженцям. Поки що це все під питанням.

Родина Катерини приїхала до Польщі у повному складі: двоє батьків та троє дітей. Перші пів року жили у готелях, які оплачував роботодавець чоловіка, потім декілька місяців орендували житло у Варшаві. Велику квартиру орендувати не вдалося, тож зняли дві однокімнатні поруч.

- Кожна коштувала по 5 тис. злотих (1087 євро), тобто в місяць ми платили 10 тисяч злотих (2174 євро), - розповідає Катерина. – Теоретично трикімнатну можна було орендувати за 7,5 тис. злотих (1630 євро), але на практиці нічого не виходило. Ми шукали квартиру і самі, і через агентство – все марно.

По-перше, об’яви про оренду дають і власники, і рієлтори. Власники не хочуть, щоб їм телефонували у робочий час – бо ж вони працюють. А рієлтори навпаки – хочуть, щоб їм телефонували тільки в робочий час. Хто з них хто - не зрозуміло, на дзвінки і ті і інші не відповідають тижнями.

По-друге, на перегляді збирають десяток клієнтів, всі заходять до квартири по черзі, дивляться, а власник каже: дякую, я вам зателефоную. Тобто остаточне рішення залишається за господарем.

По-третє, здавати житло українцям не дуже хочуть: бояться, що обдурять чи не буде грошей для оплати.

Рієлтори працюють дивно. То тижнями не беруть слухавку, то влаштовують платні перегляди, до того ж зустріч назначають у виключно зручний для них час. Якщо шукаєш житло і працюєш, доводиться постійно відпрошуватися з роботи.

- Одного разу не змогли відпроситися і заздалегідь попередили рієлтора, що не зможемо прийти на перегляд. Так він сказав: "Заплатіть мені 100 злотих, якщо хочете, щоб я з вами працював надалі", - каже Катерина.

За сімейними обставинами родина мала терміново переїхати до невеликого Битома (приблизно 285 км на південь від Варшави), і там була своя історія.

- Черг на перегляди не було, але й квартир теж не було. Я зайшла на OLX, в місті пропонували всього 74 квартири, з них трикімнатних лише п’ять. Я написала всім, відповіли двоє. Одна квартира була зовсім порожня, навіть без плити на кухні. Місце розташування теж не тішило – між цвинтарем та крематорієм. Друга була повністю «вбита». Часу не було, тож ми вибрали «вбиту»: 2500 злотих (543 євро) на місяць плюс 3800 злотих (826 євро) застави.

На сайтах оголошень можна навіть знайти об’яви про безкоштовне житло в Польщі, але тільки в маленьких містечках. У великих - майже нереально. Фото: olx.ua

На сайтах оголошень можна навіть знайти об’яви про безкоштовне житло в Польщі, але тільки в маленьких містечках. У великих - майже нереально. Фото: olx.ua

Естонія: соціальне житло на кораблі

  • Населення: 1,37 млн
  • Кількість українських біженців: 0,067 млн
  • Частка до місцевого населення: 4,9%

Соціальним житлом в Естонії може бути не тільки соціальна квартира чи місце у соціальному будинку, але й корабель. Кілька тисяч українських біженців минулого року відкрили для себе життя, як писали в соцмережах, «на кораблику» - пасажирському лайнері компанії Tallink «MS Isabelle».

На лайнері діяли ті ж загальні правила, що й у соціальному будинку. Біженців намагалися заселити так, щоб сім'я жила сама в каюті, але якщо сім'ї були маленькими (1-2 людини), їх поєднували в одній каюті. Втім, були і свої нюанси. Наприклад, корабель заповнювали, починаючи з верхніх палуб, бо нижче третьої палуби - вже вода, там знаходитися психологічно складніше. Каюти з вікном та балконом насамперед надавали багатодітним сім'ям та сім'ям з маломобільними людьми. А діти носили на руці браслетик кольору певної палуби. Дорослі, коли бачили дитину, яка знаходиться не на «своїй» території, допомагали їй повернутися назад.

Зараз вільне не те що соціальне, але й взагалі будь-яке житло можна знайти лише у маленьких містах. І це цілком зрозуміло, адже в Естонії новоприбулих біженців з України вже майже 5%. Найбільші міста країни – Таллінн та Тарту – переповнені. Проте більшість українців все одно обирають саме їх, бо там простіше знайти роботу, а також краща інфраструктура для дітей.

Марина з двома дочками більше ніж пів року жила у соціальному житлі. У великому будинку на околиці Тарту мешкало 5 сімей: кожній дісталося по дві кімнати плюс одна на всіх вітальня, велика кухня, два санвузли.

- На жаль, спільної мови ми так і не знайшли, - каже Марина. – Діти постійно сварилися, мами були на нервах: хтось не помив за собою на кухні посуд – і це вже скандал. Тому, коли нам сказали, що у жовтні потрібно звільнити будинок, я одразу почала шукати окреме житло. Знайшла двокімнатну квартиру у хорошому районі, і вона для мене теж виявилася «безкоштовною»: оренду (600 євро) та комуналку сплачує місцева влада.

Так пощастило не всім, адже розмір допомоги залежить не тільки від складу сім’ї, але й від району міста. Тому комусь компенсують всі витрати на житло, комусь – третину чи менше, а комусь – нічого.

Ціни на оренду дуже різні.

- Я, наприклад, орендую однокімнатну квартиру за 230 євро на місяць плюс комуналка, - розповідає Оксана, яка мешкає в Тарту. – Це настільки дешево, що навіть не віриться. Моя знайома орендує квартиру-студію за 450 євро на місяць, але й на такі ціни великий попит. У її будинку здаються чотири майже однакові студії, і всі зайняті.

На паром,і звісно, жити романтично. Але, напевно, дуже не зручно. Фото: instagram.com/tallink-ms-isabelle/

На паром,і звісно, жити романтично. Але, напевно, дуже не зручно. Фото: instagram.com/tallink-ms-isabelle/

Ірландія: селитимуть у наметах

  • Населення: 4,96 млн
  • Кількість українських біженців: 0,09 млн
  • Частка до місцевого населення: 1,8%

З лютого 2022 року з України до Ірландії переїхало близько 91 тисячі громадян України, з них майже 70 тисяч звернулися за безкоштовним житлом від уряду Ірландії. Про це повідомляє Консульський відділ Посольства України в Ірландії, зазначивши, що в країні продовжується криза з наданням житла тимчасово переміщеним особам.

«У літні місяці кількість прибулих з України зросла, певну частину людей розміщали у студентських житлових приміщеннях, які вони мають звільнити у найближчі декілька тижнів. Через цей значний дефіцит очікується, що для новоприбулих українців будуть використовувати намети/тенти, у тому числі для тих, хто проживав останні місяці у студентських гуртожитках», - говориться у повідомленні.

- Коли я розповідаю, що в Ірландії житлова криза, люди часто не вірять, - розповідає Ніна Міщенко, яка зараз мешкає в Дубліні. - Кажуть, всюди складно зняти житло. Але коли приїжджають, дивуються: що ж ви не сказали, що його дійсно немає. До того ж високі ціни: середня вартість оренди – від 2000 євро, кімната – від 800 євро. Орендувати без постійного контракту та високої заробітної плати українцям майже неможливо. Контракт – мінімум рік.

За її словами, житла немає реально. За розрахунками економістів, в Ірландії не вистачає понад 250 тис. помешкань, а щороку здають лише 25-30 тисяч. Попит на соціальне житло в рази більший.

-У ірландців та ж проблема, - продовжує Ніна Міщенко. - Черги по 100-200 людей на апартаменти - це норма. Щоб отримати хоча б одну пропозицію на перегляд будинку, люди часом відправляють по 500-700 е-мейлів на день і не отримують відповідей. Вирішити проблему не допоможе навіть «знайомий ірландець»: понад 120 тис. місцевих безхатьків живуть у тимчасовому житлі від держави. Це звичайні родини, які не "тягнуть" високу орендну плату або їхня робота не вважається орендодавцем надійною чи постійною. Додайте ще 91 тис. українців та 30-40 тис. людей з міжнародним захистом. За оцінками, до кінця року буде понад 175 тис. людей, яким немає де жити. Тому, якщо ви чи ваші родичі, друзі думають пересидіти можливі відключення світла в Ірландії, краще обрати іншу країну, де немає такої проблеми з житлом. Їхати можна лише, якщо ви знаєте, де будете жити довгий період.

Консульство України в Ірландії офіційно повідомило, що житла для біженців вже нема. Фото: facebook.com/ConsularSectionEMBIE

Консульство України в Ірландії офіційно повідомило, що житла для біженців вже нема. Фото: facebook.com/ConsularSectionEMBIE

Німеччина: квартира обирає тебе

  • Населення: 84,4 млн
  • Кількість українських біженців: 0,92 млн
  • Частка до місцевого населення: 1,1%

У Німеччині особам із низьким рівнем доходів, до яких часто відносяться й українські біженці, можна спробувати пошукати так зване соціальне житло, яке обійдеться орендарям на чверть, а то й третину дешевше. Українські біженці можуть претендувати на соціальне житло, якщо вони мають дозвіл на перебування у Німеччині щонайменше на рік, одержують соціальну допомогу та їхній річний дохід не перевищує певної межі. Зазвичай доходи не мають перевищувати 12 тис. євро на рік, але в конкретній федеральній землі можуть бути свої правила та свої цифри.

Відразу потрібно сказати, що житла під оренду в Німеччині мало, а соціального – ще менше: в деяких містах не більше ніж 6% від попиту. Тому доводиться шукати звичайне житло, і це теж величезна проблема.

- У Берліні квартиру не вибирають. У Берліні квартира вибирає тебе. Або ні, - ділиться своїм досвідом у соцмережі Ірина Лісова. - Немає права на помилку, немає місця легковажному «я візьму пару днів на подумати». Ти або хапаєш єдину доступну хату, або шукаєш місяцями. Для тих, кому горить, пошук квартири – це повноцінна робота фултайм.

Я була на «відкритому» перегляді квартири, коли час і адреса вказані в оголошенні. Я чула легенди про ці перегляди по п'ятдесят людей, але в душі думала, що то мені трохи прибріхували. Але ні, все правда! Вервечка охочих вистроїлася на кілька поверхів, а хвостик черги вивалився на вулицю. Охочих було не менше сотні людей. Я була на "секретному" перегляді квартири, якої ще не було на ринку, і навіть там я була не сама!

Одного дня мені сказали, що є дві вільні квартири, поки я звільнилася за одну-дві години, щоб на них подивитися, лишилася одна. Причини цього загадкового феномену прості, як двері: попит перевищує пропозицію. Власник квартири обирає тебе так прискіпливо (на руках треба мати купу документів, якщо це не квартира по знайомству), наче ви "кров'ю" укладаєте контракт на віки (мінімум на рік). Коли квартира знайдена, на тебе чекає новий сюрприз. Як правило, квартири здаються немебльовані і повністю пусті. Якщо пощастить, буде кран на кухні і плитка. Все! Так заведено, бо люди знімають хату на роки і обставляють її на свій смак.

Ірина рекомендує сприймати пошук квартири як веселу лотерею, бо якщо брати близько до серця, то, каже вона, нервовий зрив гарантований дуже швидко.

- А в нашій квартирі взагалі немає ані люстр, ані лампочок – навіть виводу на стелі немає, - додала мешканка Мюнхена Світлана. - І це за 1500 євро на місяць. Добре хоч розетки є, тому купили декілька торшерів та настільних ламп і радіємо, що затишно і є дах над головою.

Багатоповерхівок, приміром, в передмісті Берліна багато. А от вільних квартир - майже нема.  Фото: Michael Gottschalk/Photothek via Getty Images)

Багатоповерхівок, приміром, в передмісті Берліна багато. А от вільних квартир - майже нема. Фото: Michael Gottschalk/Photothek via Getty Images)

Нідерланди: житло без підлоги

  • Населення: 17,78 млн
  • Кількість українських біженців: 0,1 млн
  • Частка до місцевого населення: 0,6%

У Нідерландах муніципалітет має забезпечити біженців житлом, доки вони не зможуть зняти його самостійно. Але все ж таки насамперед пропонують зупинитися у друзів чи родичів або тимчасово пожити в якійсь сім'ї, яка погодиться прихистити. Сьогодні в країні працюють чотири великі реєстраційні пункти, звідки людей направляють до місця розташування, де вони можуть отримати ліжко, їжу та медичну допомогу. Проте на багато розраховувати не варто: соціального житла значно менше, ніж бажаючих. Дві знайомі родини пожили тиждень у готелі Амстердама та поїхали до Польщі, тому що жити в Нідерландах за свій кошт – це дуже дороге задоволення.

Це не кажучи про те, що, орендувавши квартиру, скоріш за все, доведеться робити в ній ремонт. Неймовірно, але багато квартир у країні здається без підлоги, і це просто неможливо пояснити. Звісно, про світильники чи меблі мова взагалі не йде.

Родина Андрія орендувала квартиру з двома спальнями та терасою в найближчому передмісті Амстердама. Каже, що до метро три хвилини пішки, але станція метро знаходиться в межах Амстердама, а їхній будинок адміністративно – ні.

- Попередні мешканці старий лінолеум дійсно викидають, нові кладуть нову підлогу, навіщо це робиться – неясно, - розповідає Андрій. – Нам пощастило: ми орендували квартиру у новому будинку не тільки з ламінатом, а ще й з обладнаними ванною та кухнею. Ліжка та меблі купували самі. Пральну машину взяли в оренду – 23 євро на місяць.

Квартиру шукали більше місяця. Великою проблемою став собака. Європейці на словах дуже люблять тварин, але брати орендарів з котом чи собакою ніхто не хоче. До того ж в Амстердамі за домашніх тварин ще й податок доводиться платити.

- Влітку минулого року, коли ми шукали квартиру, був великий наплив людей, - каже наш співрозмовник. - На переглядах житла влаштовували справжні кастинги, власники квартир обирали з 10-15 кандидатів. І це при тому, що застава складає орендну плату за три місяці. Готівка не приймається – всі розрахунки тільки безготівкові. До того ж при оренді треба надати діючий робочий контракт з вказанням заробітної плати – власник хоче бути впевненим, що ви «потягнете» його житло.

До речі, багато хто хоче жити в "чарівних" будиночках у центрі міста, але там є свої мінуси. По-перше, це величезна травматичність через високі круті сходи. По-друге, шалені рахунки за опалення. Справа в тому, що в історичному центрі заборонено міняти вікна. «Рідні» вікна старі, не тримають тепло, тож взимку за опалення доводиться платити по 800-1000 євро, при цьому в квартирі 15 градусів. Деякі ставлять всередині ще один склопакет, щоб його не було видно зовні.

- Все, що пов’язано з послугами, або дуже довго, або дуже дорого, - продовжує Андрій. – Наприклад, почав капати кран, написали в обслуговуючу фірму. Ті попросили зробити відео. За три тижні прийшов керуючий, все подивився, але нічого робити не став – сказав, що він не сантехнік. А сантехнік прийшов ще через два місяці. Або ось такий приклад. В Ikea штори з карнизом можна купити за 50 євро на одне вікно. Якщо замовляти у фірмі, щоб вони прийшли, все поміряли та зробили за замовленням – це вже 3 тис. євро за вікно. Тому наші люди їдуть до Ikea, купують штори, карниз та перфоратор і роблять все самостійно.

Щодо ціни за оренду, то перший рік платили 1750 євро на місяць, зараз - 1900 євро. Плюс 85 євро за обслуговування будинку, 50 євро за інтернет та 400 євро за комуналку (вода, електрика, опалювання). Показання лічильників ніхто не знімає – просто раз на рік проводять перерахунок та або повертають переплачене, або виставляють борг. Андрій та його дружина платять все самі, бо працюють.

Як бачимо, ціни просто скажені, проте Андрій вважає, що з ціною їм пощастило. Могло бути значно дорожче за гірше житло.

В центрі Амстердама красиво, але дуже незручно і дорого. Фото: Anthony Devlin/Getty Images

В центрі Амстердама красиво, але дуже незручно і дорого. Фото: Anthony Devlin/Getty Images