Підірваний ландшафт: як природні заповідники на Донбасі страждають від війни
Донбас – не тільки індустріальний регіон, а й володар унікальних заповідних зон. На жаль, війна пройшлася кованим чоботом ландшафтними парками, і її сліди ще довго не затягнуться. Бойові дії, вирубування реліктових лісів та полювання на червонокнижних тварин мало не стерли з лиця Землі ці території, які завжди були під особливою охороною. Частина з них залишилася в окупованих районах, і їхня доля поки що невідома.
Регіональний ландшафтний парк «Донецький кряж»
Розташований в Амвросіївському районі біля села Артемівка та у Шахтарському районі біля сіл Саурівка і Петрівське. В історичному доробку цієї території – існування тут стародавніх племен (зрубники, кімерійці, скіфи, сармати, гуни, авари, болгари, хозари, печеніги, половці) до татаро-монгол, які перебували в цих місцях до розпаду Золотої Орди. Цими місцями гнали невільників. Тут, на Дикому Полі (Ханщині), запорізькі козаки боролися за волю України. Збереглися їхні імена: козак-запорожець Морозенко, козак Супрун. Найвідоміша височина «Донецького кряжа» - Саур-могила, названа ім'ям козака Саура, який загинув у нерівному бою з татарами. Наразі це окупована росіянами територія Донецької області.
Парк славився своїми червонокнижними рослинами, раритетними ендеміками та тваринами – наприклад, лісостеповими ландшафтами «Донецького кряжа» розгулювали козулі, кабани, лосі і навіть бізони. Деякі представники флори та фауни з'явилися тут ще в епоху льодовикового періоду.
Під час проведення АТО у серпні 2014 року парк опинився у зоні бойових дій. Частина тварин загинула, при цьому бойовики так званої «ДНР» звинуватили українських військових у знищенні оленів, косуль, бізонів та кабанів. Проте район парку знаходиться в глибокому тилу, і з солдатів там були лише бойовики самопроголошеного новоутворення «ДНР».
З тварин, що залишилися на території «Донецького кряжу», нещодавно були помічені лише бізони. Є сліди повернення лосів, але, схоже, колишньої різноманітності там уже немає. Масштабна пожежа у 2021 році знищила майже 100 гектарів листяного лісу та вигнала тварин – залишилася лише частина бізонів. Весь заповідник поранений воронками від снарядів, які, розриваючись, не лише ламали ландшафт, а й убивали тварин, знищували рослинність. Туди не скоро пустять туристів та екскурсантів – це небезпечна для життя територія.
Донецький кряж. Фото: wikiwand.com
Зуївський ландшафтний парк
Розташований на сході Донецької області біля селища Зуївка і зараз знаходиться під окупацією. Парк являє собою скелясті пагорби, вкриті степом та лісами. Між двома водосховищами – Ханжонківським та Ольховським, уздовж річки Ольхівки знаходяться скелі, на яких був облаштований Зуєвський скеледром. Під скелями ростуть три рідкісні види папоротей, уздовж берегів річок і водоймищ зустрічаються дуже унікальні злакові рослини. На Липовій балці та схилах Зуй-гори поширені дубові ліси, серед яких є рідкісні формації.
У далекі часи річка Кринка, що протікає територією парку, була судноплавною, і нею везли сіль із Бахмута до Таганрога. У першій половині XVIII століття вільний козак Зуй, який утік і осів у цих нелюдних місцях, грабував кораблі, а у вільний від грабежів час воював з турками та царською владою.
До цієї війни на місці вольниці козака Зуя літали на дельтапланах та парапланах, займалися веслуванням на байдарках та каное, на скеледромі постійно зависали любителі висоти. Також у Зуївському парку розташовувався музей раковин молюсків, у якому було зібрано унікальну колекцію з 1500 екземплярів «будиночків» мешканців морів та океанів з усіх куточків земної кулі.
Зараз за збереженням цього ландшафту особливо ніхто не стежить, хоча до парку іноді приїжджають відпочиваючі. Незважаючи на заборону, розводять багаття. Що збереглося в «Зуївці», а що безповоротно загинуло – ще доведеться дізнатися після деокупації регіону.
Зуївський ландшафтний парк. Фото: turizm.pibig.info
Ландшафтний парк «Клебан-Бик»
Розташований в гирлі річки Клебан-Бик, на берегах Клебан-Бикського водосховища в Костянтинівському районі Донецької області. Це геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Клебан-Бикське відслонення», площа якої – 60 гектарів. На поверхню тут виходять дуже давні гірські породи, що утворилися в прибережних ділянках старовинного Пермського моря.
«Клебан-Бик» потрапив у горнило війни і постійно страждає від обстрілів та пожеж. Проте героїчний персонал залишився на своїх місцях, як і частина жителів однойменного селища. Під обстрілами гинуть тварини – так, з 2014 року значно порідшала популяція кабанів, а після усунення лінії фронту тут кілька місяців відбувалося розмінування території і подальше прибирання. Екскурсії та відпочинок у «Клебан-Бику» не заборонені, проте поки що тут не дуже багато охочих відпочити – російські снаряди та ракети долітають сюди досить легко.
Тут же, у ландшафтному парку «Клебан-бик» біля Дружківки, під загрозою зникнення знаходяться унікальні дерева, що скам'янілі. Це залишки найдавнішого кам'яного лісу, що зростав близько 250 млн років тому на території Євразії. Його площа – близько 1 га. Усього у світі два таких місця, друге знаходиться в США, в штаті Арізона.
Фрагменти унікальних дерев вільно лежать біля заповідника. Вчені вважають, що дерева з коренем вирвав ураган та переніс їх у море, коли воно розташовувалося на території сучасної Донецької області. Там вони протягом століть закам'яніли у солоній морській воді.
Театр бойових дій надто близько, щоб вважати ці артефакти у безпеці. Є ризик, що одного разу вони потраплять під обстріл, і ми втратимо їх назавжди.
Клебан-Бик. Фото: googleusercontent.com
Національний парк "Меотида"
Це природний національний парк на півдні Донецької області. До нього входять двокілометрова прибережна смуга Азовського моря на території Новоазовського та Мангушського районів, а також заказники загальнодержавного значення «Бакаї Кривої коси», «Оленчацькі Бакаї», «Білосарайська коса» та «Приазовський чапельник», орнітологічний заказник місцевого значення "Кривокосський лиман", пам'ятки природи місцевого значення «Крива коса» та «Соснові культури», регіональний ландшафтний парк «Половецький степ». А в 2015 році була створена біосферна територія «Хомутівський степ — Меотида», що особливо охороняється.
«Меотида» перекладається з давньогрецької як «годувальниця» (на цій території жило кочове плем'я меотів). Сьогодні цей куточок дикого степу є найбільшим у Європі поселенням навколоводних пернатих, і це крім сотень видів інших тварин і рослин. На Кривій косі було єдине офіційно зареєстроване місце гніздування рідкісного кучерявого пелікана.
У 2014 році лінія розмежування пройшла «Меотидою», що призвело до занепокоєння в зграях пернатих. Стрілянина та пожежі змусили птахів шукати інші місця для зимівлі та гніздування, популяція диких тварин також зазнала втрат. Залишки боєприпасів у землі отруюють ґрунт і не дають тваринам нормальної кормової бази. Через пожежі «Меотида» втратила частину заповідних рослин.
2022 року весь національний парк «Меотида» виявився окупованим. Поки що його подальша доля невідома.
Меотіда. Фото: restplace.com.ua
Заповідник "Крейдяна флора"
Він розкинувся на крутому правому березі річки Сіверський Донець, неподалік села Крива Лука Краматорського району Донецької області.
Це єдине місце в Україні, де непогано збереглася рослинність, що росте на ґрунтах, сформованих на крейдяних породах. "Крейдяна флора" відрізняється від звичних жовто-зелених краєвидів Донецької області біло-зеленим забарвленням. Це сталося саме через пласти крейдових відкладень, що накопичилися у Донецькому басейні 70-90 млн років тому.
"Крейдяна флора" - єдина ділянка в Україні, де взяті під охорону природні бори з крейдяною сосною. Вважається унікальним місцем, оскільки рослини, які зустрічаються тільки на крейдяних оголеннях, по-добросусідськи ростуть разом з рослинами гірських, хвойних та широколистяних лісів.
Через цю унікальність у заповідник ніколи не було екскурсій – він використовувався лише для науково-дослідних цілей.
На жаль, з 2014 року «Крейдяна флора» гине внаслідок бойових дій. Заповідник поритий окопами та бліндажами, забруднений військовим сміттям, снарядами, що не розірвалися, заповнений мінами… Але найстрашніше, що війна порушила ґрунт і пошкодила унікальні крейдяні сосни, які в Україні ростуть тільки тут. Дерева були або зруйновані осколками снарядів, або спиляні. А замість реліктових трав з'явилися бур'яни.
Співробітники «Крейдяної флори» власними силами обстежили територію та допомогли саперам очистити територію. Тепер головна мета – відновити унікальний ландшафт та рослинність.
Крейдяна флора. Фото: v-variant.com.ua
