Нещодавно стали відомі імена переможців Genius Olympiad, яка проводилась серед 1600 учасників із 60 країн світу. З них до фіналу, що проходив у Рочестерському Технологічному Інституті (штат Нью-Йорк), потрапили 47 українців, а переможцями стали п'ятеро наших земляків. Причому троє з переможців - однокласники, учні Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради.
На Genius Olympiad учасники з України презентували проєкти в категоріях «наука і бізнес», «креативне письмо», «мистецтво», «робототехніка» і «короткометражний фільм». Учні Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради Олег Запара і Єгор Щасний здобули перемогу у номінації «робототехніка», а Назар Солопіхін став кращим у номінації «короткометражний фільм».
KP.UA поспілкувалася з Назаром Солопіхіним і його вчителькою Вікторією Івановою.
- Темою цієї найбільшої олімпіади в США були екологічні проєкти. І діти представляли роботи в різних номінаціях. Назар презентував фільм під назвою «Дерева - легені планети». Знімав він його за допомогою деталей конструктора Lego і фігурок. Темою стала вирубка букових лісів, - розповідає вчителька переможців конкурсу Вікторія Іванова. - Ми подали роботи в кінці першого семестру. Назар працював більше місяця. Так співпало, що хлопець тоді дуже захворів. Він з високою температурою робив свій фільм вдома, я думаю, що він тоді працював над ним фактично цілодобово.
Для Назара Солопіхіна створення кіно вже давно стало хобі, завдяки якому він знаходив відпочинок. І з часом хлопчина побачив, що його ролики подобаються аудиторії.
- Потім я почав більше поширювати свої роботи і показав матеріал у школі. Там його побачила моя вчителька з інформатики Вікторія Віталіївна, і їй настільки сподобалась ця ідея, що вона вирішила зареєструвати її на український етап Genius Olymрiad. Треба було обирати якусь конкретну тему, оскільки цей конкурс є найбільшим у світі на тему екологічних проєктів. Чому мене надихнула саме тема вирубки букових лісів Карпатського регіону? У мене в пам’яті закарбувалась подорож Карпатами, ще коли я був маленький. Вони мене вражають – це один із найулюбленіших регіонів України. Тому було дуже прикро й боляче бачити такі посірілі шматки землі серед вирубаних лісів, - говорить Назар Солопіхін.
Матеріал для зйомки фільму у Назара був, була й ідея. Йому лишалось тільки написати сценарій.
- Сценарій і ідеї я вигадую сам. А озвучуємо ми разом із сім’єю. У нас така, можна сказати, сімейна мануфактура, в цьому плані. Отак я й дійшов до цієї теми, - каже наш співрозмовник.
Емоції від перемоги на Genius Olympiad у школяра були неймовірні. Через це з ним навіть трапився невеличкий курйоз.
- Ти завжди маєш налаштовувати себе на краще, і потім воно може справдитись. Тому я, коли беру участь у якихось конкурсах чи змаганнях, відразу налаштовую себе на найкращий варіант. Але, звісно, коли тримаєш в руках цю нагороду, це неймовірні емоції. Оголошення відбувались в чотири етапи. Спочатку був етап оголошення тих, хто отримав почесні нагороди. Другий етап – бронзова медаль. Третій – срібна. І четвертий – золота медаль. І тримали кулачки, щоб на першому етапі мене не назвали. Коли дійшли до етапу «золотого», емоції там просто переповнювали. Потрібно було вийти на сцену. А я взяв жовто-блакитний наш стяг, побіг і випадково, через вир емоцій, трохи переплутав, яким боком його накидати на плечі. Було дуже приємно, - говорить переможець Genius Olympiad .
Genius Olympiad проводилась серед учасників з 60 країн світу. Фото: особистий архів Назара Солопіхіна
Перемога на конкурсі надихає Назара працювати над власним проєктом далі.
- Конкретно цей проєкт я далі поширюватиму на різних платформах. Адже я зняв не тільки цей фільм. Все розпочалося зі створення мого ютуб-каналу «Лего Казка». Там була концепція «чарівне князівство». І потроху свій канал розвивав. Одного разу зняв фільм присвячений Дню народження Тараса Григоровича Шевченка. Виклав в інтернет і побачив, що історія про відомих українців в форматі «Лего» дуже сподобалась аудиторії. Моє відео набрало 2600 переглядів на ютубі, - розповідає Назар Солопіхін.
Корисною для розвитку творчості була зустріч з продюсером. Знайомство стало можливим завдяки полтавській журналістці і поетесі Марії Бойко, якій також подобаються мультики хлопця.
- Я познайомився з продюсером Максимом Онопрієнко, який зацікавився моєю анімацією. Ми з ним намітили подальший напрям моєї діяльності у цій сфері. Мені зараз потрібно буде відзняти декілька фільмів із серії «геніальні українці». Я планую робити фільм про Григорія Савича Сковороду. І ще вибираю між Лесею Українкою та Іваном Франком або Михайлом Коцюбинським. І це вже будуть ресурси, і першим буде фільм, на який прийде натхнення, - ділиться планами Назар.
Як каже сам Назар, він з дитинства жив з відчуттям, що має певний, вже намічений, життєвий шлях.
- Я завжди хотів стати актором театру і кіно або розвивати наш вітчизняний кінематограф і анімацію. Зараз я повернувся після олімпіади, трохи акліматизуюсь і буду готуватись до творчих конкурсів на акторський та режисерський факультет театральних вишів України. Має бути байка, монолог, проза і ще вірш. Крім цього, має бути пісня та танок. І треба ще пройти співбесіду. Чому я не полишаю надії пов’язати своє майбутнє з мультиплікацією? Бо в ній поєднуються всі мої захоплення і зацікавлення. Це й акторська майстерність в плані озвучки, і режисура в плані написання ідеї, постановки кадрів і все інше. І написання сценарію. І, звісно, робота з улюбленим матеріалом, - каже хлопець.
Вплинула на нього і поїздка до США, де він зміг відчути частину неймовірної атмосфери американського кінематографу, що, звісно, мотивує на нові досягнення.
- Коли ми побували в Америці, мені вдалося відчути атмосферу Рочестерського технологічного інституту. І також мене дуже зацікавило навчання там, адже у них є факультет, де спеціальність пов’язана з виробництвом мультфільмів і фільмів. РТІ співпрацює з такими відомими студіями, як «Уолт Дісней», «Дрімворкс» і «Нікелодіон». І я думаю, що зможу вирішити, як поєднати ці два напрямки – акторство і виробництво фільмів, - додав Назар Солопіхін.
На ютуб-каналі Назара Солопіхіна опублікована режисерська версія фільму, вона трішки довша і цікавіша. На конкурс подавали скорочену версію.