Випробовано на собі: як ми шукали допомоги на платформі ментального здоров'я "Ти як?"
Хтось в Україні переживає війну другий рік, хтось – уже дев'ятий, і всіх поєднує одне: психологічний стан, далекий від стабільного. Майже у всіх українців був хоча б один із симптомів тривожного розладу, а половина з нас давно і міцно перебуває в зоні ризику розвитку ментальних порушень Ні, ми не божеволіємо, але всі ці наші безсоння, страхи, відсутність інтересу до роботи та небажання стрепенутись - це все дзвіночки. Тому в Україні під патронатом першої леді Олени Зеленської було запущено сайт « Ти як? » за однойменною Всеукраїнською програмою піклування про ментальне здоров'я. На сайті зібрані методики та поради, що робити, щоб заспокоїтись, зібратися, почати знову раціонально мислити, перестати панікувати тощо. KP.UA пройшлася сайтом і подивилася, чим він може допомогти.
Танцюйте та висипайтеся…
Просте запитання «Ти як?», яке ми щодня ставимо комусь і на яке самі відповідаємо разів десять на день, - це сконцентрована у п'яти літерах тривога за близьких та бажання їм допомогти. Ну, хотілося б думати, що це саме так – а не просто нова форма вітання, яка не передбачає іншої відповіді, окрім як «Нормально». Як допомогти – розкаже сайт. У ньому основні три розділи – «Аптечка», «Техніки самодопомоги» та «Якщо в тебе є бізнес» та безліч підрозділів. Судячи з усього, сайт ще доопрацьовуватиметься (і довго), оскільки скролити величезні напівпорожні екрани в пошуках необхідної інформації – потрібний гігантський терпець і спокій, які не всі зараз мають.
«В «Аптечці самодопомоги» зібрані прості вправи для заспокоєння та поради для стійкості. Вона буде корисною всім, хто рідко чи часто відчуває емоційне спустошення, втому, напругу в тілі, паніку, агресію, смуток. А також тим, хто хоче підтримати своїх близьких» - йдеться в інструкції. "Аптечку" можна завантажити як документ або поритися в ній онлайн. Що ми і зробили... і опинилися на іншому сайті, присвяченому програмі безбар'єрності, але оформленому як сторінка сайту ментального здоров'я. Ну ок, ми тут зі стресом боремося, а не чіпляємося до сайту.
Пробравшись через кілька підрозділів («Як упоратися зі стресом за допомогою дихання», "Як допомогти людині у стані сильного стресу" тощо), вибираємо «Як підтримати себе, якщо я переживаю стрес».
І ось поради програми ментального здоров'я: дотримуйтесь інформаційної гігієни, добре харчуйтеся, спіть достатньо, ходіть на прогулянки, танцуйте, слухайте музику… Прекрасні поради, а якщо хочеться ще – то є пряме посилання на посібник від ВООЗ «Важливі навички в період стресу», яке треба завантажити на свій пристрій та читати.
Дозвольте, а де поради, щоб вивести людину зі стресового ступору, в якому вона знаходиться зараз? Навряд чи доречно запропонувати йому потанцювати, нам треба терміново щось робити, хлюпнути водою йому в обличчя, наприклад. Чи це не можна робити в жодному разі? А у нагоді були саме поради для екстрених ситуацій на першій сторінці сайту, там же стільки вільного місця!
Ану, завантаж...
Можливо, нам зможе допомогти другий розділ – «Техніки самодопомоги». Наші українські зірки – Злата Огнєвіч, Світлана Тарабарова, Олександра Зарицька, Юрій Горбунов та інші – на хвилинних відео показують легкі вправи для спокою та стійкості. Це корисно тим, хто вже упіймав у своєму організмі тривожні дзвіночки і готовий регулярно виконувати дії для відновлення фізичної та психічної стабільності.
Це хороші поради, старі і вже перевірені часом: потрясти ногами, підняти руки, напружити та розслабити тіло. Але що робити з дитиною, яка кричить разом із сигналом повітряної тривоги? З малюком, котрий побачив, як розривається снаряд неподалік чи ще гірше – побачив, як гинуть люди. Зрозуміло, що це завдання для професіоналів, але що робити в перші секунди, щоб страшна картина назавжди не залишилась у свідомості та підсвідомості дитини?
Сподіватимемося, що скоро на цьому сайті з'являться і такі поради. Поки що хочеться бачити не лише відеоролики, а й текстові їхні версії. Завантажувати відео через мобільний інтернет, знаходячись десь у степах Донецької області чи в Карпатських горах, дещо складно і може бути джерелом додаткового стресу. Так що не погано було б продублювати відео літерами, що легко завантажуються на будь-якій швидкості.
Про що говорять користувачі
Ми попросили кількох людей оцінити новий сайт з порадами психологічної допомоги. Нам відповідали коректно, наскільки це можливо.
– Ми переселенці з Донецька з 2016 року. Там ми жили в зоні, близькій до аеропорту, у нас часто падали і розривалися снаряди, тому щойно з'явилася можливість – ми поїхали. Синові на той момент було 4 роки, він уже мав проблеми – замкнувся, став надто гостро реагувати на різкі звуки та картинки, іноді плакав уві сні. Ми не знали, що робити в такі моменти, і самі впадали у стан стресу через неможливість допомогти, - розповіла нинішня мешканка Київської області Олена Могутенко. – Нам допомогли психологи благодійного фонду, який тоді ще працював у Донецьку: вони показали нам рухи – постукування на певних частинах тіла сина, погладжування – щоб зняти перший напад паніки. Для сина показали ігрові вправи, на кшталт «австралійський дощ» - це техніка самозаспокоєння, що підходить для малюків. Коли ми виїхали у безпечне місце, то відвідували психолога майже пів року, щоб син знову повернувся до нормального стану. Тож я згодна з тим, що на такому сайті мають бути поради щодо допомоги не на якийсь період, а на «прямо зараз».
- Ми почитали з дочкою всі рекомендації та дійшли висновку, що все виписано надто загально. Так, якщо ми зараз почнемо це робити, то через якийсь час нам це допоможе. Але хочеться якихось інструкцій, щоб не надто роздумувати, а робити. Знаєте, як у момент НП: перше – зробити те, друге – зробити це, третє – зробити так… Взагалі, ініціатива дуже хороша, потрібна, її треба просто доопрацювати та розвинути, - зазначає колишня мешканка Маріуполя Юлія Качан. – Я додала б ще розділ, що робити, якщо психологічні проблеми почали проявлятися вже фізично. Моя 20-річна дочка після того, як ми покинули Маріуполь, почала мучитися страшною алергією, ледь астму нам не діагностували. Чим тільки не лікували - все марно. І лише коли один лікар прописав нам спочатку курс заспокійливого, а потім уже зайнявся безпосередньо алергією – тоді справа зрушила з мертвої точки. За аналізами жодних алергенів – чиста психосоматика. Нині вже все краще.
Мешканка Києва 17-річна Ілона розповіла, що весь останній рік почувається розбитою, спустошеною.
- Мені треба закінчувати школу, готуватися до вступу до вузу, а я не можу запам'ятати більше двох рядків. Пам'ять абсолютно «дірява», концентрації нуль, я просто змушую себе читати підручники. Зрозуміло, що збій в організмі через обстріли та повітряні тривоги. Ось на цьому сайті "Ти як?" я знайшла кнопку "Мені не ок (хочу дізнатися, як собі допомогти)", натиснула її - і вийшла на "Аптечку самодопомоги". Чесно кажучи, я не на такий результат розраховувала, а на вихід на сторінку з порадами та рекомендаціями. Я її, звичайно, скачаю в телефон, але поки розбиратимуся, що мені підходить, а що ні - пройде багато часу. Ну, нічого, можливо, я потім зможу комусь допомогти оперативно, адже я вже знатиму, що робити.
Також на сайті є номери телефонів, за якими можна отримати інформацію про психологічну допомогу в Україні та за кордоном. І наприкінці сайту розробники чесно зізнаються: "Ти як?" тільки на початку свого шляху, тому сайт постійно оновлюватиметься, розширюватиме корисні функції і зростатиме. «Як усі важливі речі, робота над платформою потребує сил та терпіння. Тому продовження слідує».
Що ж, є надія, що ми підказали платформі, куди рости і як оновлюватись, зважаючи на реальні потреби українців.
