21 грудня
Завантажити ще

"Памфірова Маланка" тепер у Львові: відкрили виставку унікальних реквізитів відомого фільму

Фото: Мирослава Бзікадзе

На екрани українських кінотеатрів вийшла довгоочікувана драма «Памфір». Зараз стрічка успішно збирає касу, а українців паралельно продовжують знайомити з історією фільму та українськими традиціями. Так після Києва, виставка “Памфірова Маланка. Кінолабораторія”, на якій представлені маски, костюми, декорації, розкадровки та ескізи фільму, відкрилась у Львівському муніципальному мистецькому центрі.

Якщо ви у вас не було змоги переглянути її у лютому, KP.UA запрошує зробити це зараз.

Маски, які зазирають із шафи

Унікальна виставка розкриває залаштунки створення відомого українського фільму "Памфір". Виставка складається з чотирьох частин. Тут можна побачити реквізити, буковинські обрядові маски та костюми персонажів, розкадровки сцен кіно, а також фото зі знімального процесу і відео вирізаних сцен, які не увійшли у фільм.

Директорка мистецького центру Ляна Мицько каже, що галерея не могла пропустити можливість показати "внутрішній світ" нового українського кіно.

- У нас камерні та маленькі зали, тому було побудовано куратором ідею запросити Маланку додому. Це ніби домашній перегляд внутрішнього світу фільму. Вийшло затишно, і хочеться тут бути й пізнавати фільм більше, - зазначила Ляна Мицько.

Виставкові зали облаштували наче затишний дім - є тут і камін, і старовинні меблі, і речі, розкидані на кріслах. Містичності додають маски, розвішані у дверях та шафах. Це наче душі померлих родичів зазирають в дім, адже вважалося, що на свято Маланки предки теж приходять привітати.

Є на виставці Баба й Дід, образи яких пов'язані з культом предків, маски тотемних тварин, зокрема, Ведмедя - найнебезпечнішого хижака карпатського регіону й одного з головних героїв Маланки. Також є Коза, Корова й Кінь, які годують родину, й куди ж без демонічних істот, які постають в образі Чорта.

- Ця виставка не лише про фільм, про закадрову історію створення фільму, а й про народні традиції, про перехід в іншу реальність. Тут є традиційні маски, народний одяг, пояснення про саму Маланку, причому буковинську, - пояснює куратор виставки Олексій Ананов.

Ще один герой Маланки - Ведмідь. Фото: Мирослава Бзікадзе

Ще один герой Маланки - Ведмідь. Фото: Мирослава Бзікадзе

Костюмам по 70-100 років

У фільмі "Памфір" використані традиційні маски із карпатських сіл Белелуя, Глибока, Вашківці, Красноїльськ, Тарашани, а також маски, виготовлені на замовлення різними народними майстрами та художниками. Ті, які орендували на час зйомок, повернули власникам, але оці, які представлені на виставці, зберігатимуться у фондах Держкіно.

Усі маски дуже різні, адже, крім загальних спільних прийомів, кожен майстер докладає максимум власної творчості та фантазії. До того ж різні маланкарі навіть з одного села завжди змагаються між собою у кого костюм чи маска страшніші, яскравіші, розкішніші.

Традиційно маски виготовляли зі шкіри, паперу, пап'є-маше, борошна, клею і крохмалю. Вони ламалися, псувалися від конденсату людського дихання.

- Наприклад, перед тим, як зробити маску головного героя, майстриня Олександра Слодзік зробила 18 варіантів, - розповідає Олексій Ананов. - Вона мала не лише сподобатися режисерові, але вона мала бути й зручною для актора, який в ній проводить багато часу. Вона з пап'є-маше, він від конденсату може розмокати. Тобто потрібно було врахувати масу технологічних нюансів. Тому костюми дуже складні.

Над костюмами героїв працювала етнолог та переможниця минулорічного "Голосу країни" Марія Квітка. Частину із них вона збирала по сільських ярмарках в Карпатах. Тому часто це речі, яким по 70-100 років, тож цей автентичний одяг так переконливо виглядає в фільмі.

Варто зазначити, що у зйомках деяких сцен одночасно були задіяні кількасот людей, тож і костюмів було дуже багато.

Маска Чорта. Фото: Мирослава Бзікадзе

Маска Чорта. Фото: Мирослава Бзікадзе

Закадрова "кухня"

Майбутні образи фільму спершу народжуються на папері. Режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук разом із концепт-художницею Ольгою Юрасовою створили цілий цикл докладних ескізів костюмів і масок для всіх героїв. Окрім того, на виставці представлені розкадровки сцен.

Тут варто звернути увагу на особливості семіотики кольорів у фільмі. Усі кольори мають значення, вони приєднані до кожного персонажа. Наприклад, сім’я Памфіра існує у тепло-жовтих, помаранчевих і синіх тонах, а все, що стосується небезпеки та негативного героя - Морди, - у зелених і чорних. Червоний колір сигналізує, що характер персонажа може змінитися.

А ще на виставці цікаво буде переглянути сцени стрічки, які не увійшли в фінальний монтаж.

- Режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук дав для експозиції дві сцени, що зняв, але вирізав з фільму, їх немає у фінальному монтажі. Вони навіть суттєво би міняли історію, сюжет. У нас є, це унікальна історія, коли режисер показав репетицію однієї із сцен, - говорить Олексій Ананов.

Фільм ще є у прокаті в українських кінотеатрах і вже має один із найкращих результатів серед українських драм. Лише за один вікенд, від 23 до 26 березня, стрічка "Памфір" зібрала 2,4 млн грн, обігнавши за результатом першого вікенду драми "Мирний-21" Ахтема Сеітаблаєва та "Щедрик" Олесі Моргунець-Ісаєнко. А виставку у Львові можна оглянути до 9 квітня.

Фото
Фото
29 Березня 202316:57

Довідка KP.UA

Фільм "Памфір" режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука зараз збирає безліч глядачів у всіх кінотеатрах України. Премʼєра української кінострічки відбулася на Каннському кінофестивалі у травні 2022 року. Картину було відібрано до участі у програмах понад 40 кінофестивалів у 25 країнах світу.

За сюжетом, головний герой фільму на прізвисько Памфір, в минулому - контрабандист. Він повернувся із заробітків до рідного села напередодні свята Маланки лише на два тижні. Проте коли його син влаштовує підпал в молитовному домі, Памфір змушений повернутися до криміналу, щоб відплатити за провину сина.

Зйомки картини велись з жовтня 2020 року в умовах локдаунів на Буковині, де перед цим актори прожили три місяці, для глибшого занурення в роль. Окрім професійних акторів, до зйомок масових сцен залучили місцевих жителів.