Європа змінює правила: які зміни чекають на українців за кордоном
Вже минуло більше року з того моменту, як країни відкрили свої кордони для українців, які тікають від війни. Наших співгромадян прийняли в десятках країн, потіснившись і спустошивши свої бюджетні запаси. Передбачалося, що біженці інтегруються до спільноти, знайдуть роботу чи повернуться додому. Тому зараз у деяких державах програми підтримки переглядаються у бік економії, проте одна залишається непорушною – ніхто не відмовляє Україні у допомозі.
Польща: за гуртожиток треба буде платити
Як свідчать дані Прикордонної служби Польщі, з 24 лютого 2022 року польсько-український кордон перетнули близько 10 мільйонів біженців. Близько 1,5 мільйона отримали тимчасовий захист у Польщі, з них понад 900 тисяч знайшли роботу, повернулися до України понад 6 млн людей.
Близько 80 тисяч українців продовжують перебувати у колективних закладах розміщення (готелі, літні табори тощо). З березня польська влада ввела плату за проживання: після 120 днів перебування в колективному центрі постояльці повинні сплатити 50% вартості (але не більше 40 злотих (338 грн) на день). З травня вартість зросте – після 180 днів проживання треба буде сплатити 75% вартості (максимум 60 злотих (507 грн) на день).
Від оплати звільнені матері з маленькими дітьми, пенсіонери та люди з інвалідністю.
Також у Мінреінтеграції України повідомили, що українські біженці можуть отримати компенсацію за придбані ними у Польщі ліки. Щоправда, лише з певного списку (який змінюється щомісяця) і лише з тих аптек, які підписали контракт із Національним фондом охорони здоров'я Польщі (NFZ). Щоб отримати компенсацію, необхідно мати відповідний рецепт від лікаря, номер PESEL та документ, що підтверджує перетин кордону не раніше 24 лютого 2022 року.
Окрім того, з 1 квітня біженці з України можуть подавати документи на проживання строком на 3 роки. Це дозволить укорінитися в країні тим, хто вирішив залишитись у Польщі та виховувати тут своїх дітей.
Німеччина: половина країни не може розселити біженців
За даними Міністерства внутрішніх справ Німеччини, на початок цього року в країні зареєстровано 1 045 854 українських біженця, з них 80% - це жінки. Близько 65 тисяч людей вже знайшли собі роботу.
Через величезний наплив біженців деякі землі Німеччини вже не приймають українців, яких банально нікуди селити. З 16 федеральних земель Німеччини приймають лише сім: Баварія, Тюрінгія, Саксонія, Баден-Вюртемберг, Нижня Саксонія, Гессен, Південна Рейн-Вестфалія.
Відкриті спеціально для прийому біженців два термінали колишнього аеропорту "Тегель" у Берліні будуть закриті, а людей, що живуть на території аеропорту в тимчасових приміщеннях, розселять у модульні містечка та квартири. На даний момент тут живуть 3525 осіб – їх розмістили у колишніх терміналах та багатомісних наметах на льотному полі.
Ірландія: виселення дозволено
З квітня тисячі українських переселенців у цій країні можуть бути виселені. Уряд з 1 квітня знімає заборону на виселення, яка діяла протягом зимового періоду. Як каже ірландська влада, в країні не вистачає 250 тисяч місць для проживання. Ірландія прихистила 58 тисяч українців, 20 тисяч отримали міжнародний захист. Житла всім не вистачає. Цим уже скористалися місцеві радикальні угруповання, що влаштовують протести з плакатами, на яких написано «Ірландія переповнена».
Через це понад 11 тисяч українців уже у січні змушені були шукати собі нове житло.
Нагадаємо, у жовтні 2022 року в Ірландії було введено заборону на виселення через зростання вартості житла. Вважалося, що це тимчасовий захід. Однак зараз про порушення своїх прав заявили домовласники, які дали притулок українцям. Заборона на виселення не давала їм можливості продати житло або вжити заходів, якщо мешканці не сплачують орендну плату. Їм вторять і власники готелів, чий номерний фонд віддали українським біженцям – готельєри хочуть вільно розпоряджатися своїми номерами, віддаючи їх туристам.
Чехія: виплати уріжуть та простежать, хто де живе
У Чехії 31 березня закінчується термін реєстрації на продовження тимчасового захисту. Після цієї дати українці, які не зареєструвалися у МВС, втратять статус та виплати у центрі зайнятості.
Також припиняються виплати сім'ям, які прийняли у себе українських біженців. Гроші дадуть лише тим, хто живе з нашими біженцями під одним дахом. Решта українських громадян має орендувати собі окреме житло.
З квітня набирає чинності закон Lex Ukrajina, який змінить правила гуманітарних виплат. З цього моменту суму перших виплат буде зменшено з 5000 крон (8389 грн) до 4860 крон (8154 грн). При цьому виплата не буде автоматичною – біженцям треба буде надати інформацію про дохід, і від цього залежатиме право на отримання виплати та її розмір. Біженці з інвалідністю та пенсіонери отримають більше – 7290 крон (12 232 грн).
Усіх, хто прибув з України, мотивуватимуть працевлаштовуватися. Якщо біженець не знайде роботу протягом 150 днів з моменту набуття статусу тимчасового захисту, розмір допомоги від держави зменшиться до 3130 крон (5251 грн.) для дорослого (це встановлений прожитковий мінімум у країні).
Безкоштовне житло даватимуть лише на 150 днів з моменту набуття статусу. Якщо біженець не проживатиме там понад 10 днів поспіль без поважної причини, він втратить право на житлоплощу тут надалі. Почастішають перевірки як мешканців за вказаною адресою, так і власників банківських рахунків.
Швейцарія: автомобілі та коштовності треба продати
Тут пішли далі, і відтепер біженці зі статусом S, які живуть на соціальну допомогу, повинні продати свої автомобілі, якщо їхня вартість перевищує норму активів для відповідного розміру домогосподарства. Якщо активи перевищують 4000 франків на особу (160 тис. 973 грн) або 10 000 франків на сім'ю (402 тис. 433 грн) – їх потрібно буде продати. І йдеться не лише про автомобілі, а й про коштовності.
Якщо біженці відмовляться це робити, вартість майна буде врахована при розрахунку виплат.
Латвія: вчіть мову!
Підтримку біженців з України продовжено до 30 червня 2023 року. Для офіційно працевлаштованих українців постала нова вимога – знати державну мову. Це положення латвійської влади набуде чинності з 1 січня 2024 року.
Румунія: гроші дадуть не всім
Держава вирішила скоротити розмір допомоги нашим біженцям, але йдеться лише про непрацевлаштованих людей. Сьогодні будь-який громадянин України може отримати у Румунії близько 435 доларів соціальної допомоги. Але найближчим часом влада має намір видавати цю суму на всю сім'ю, і то за умови, що дорослі – працевлаштовані, а діти ходять до школи.
Франція: українців продовжать інтегрувати
Нині у Франції проживає близько 100 000 біженців із України, серед них – 20 тис. школярів. Днями в уряді Франції повідомили, що готові перейти до наступного етапу інтеграції українців – надання постійного житла, допомоги у працевлаштуванні та вивченні мови. Для цього українці можуть продовжити статус тимчасового захисту або претендувати на отримання довгострокової візи, ПМП чи громадянства. І тому є кілька умов: працевлаштування виходячи з трудового договору; відкриття своєї справи; дозвіл для студентів на навчання; придбання нерухомості; участь у програмі постійного проживання для пенсіонерів.
