Продукти збираємо в «лігві бандерівців»: як "Чорноморська кулінарна сотня" годує військових

Ганна НЕСТЕРЕНКО

15 березня 2023 18:00 0

Продукти збираємо в «лігві бандерівців»: як

Фото: ФБ Чорноморська кулінарна сотня

«Чорноморська кулінарна сотня» із Чорноморська на Одещині воює на кулінарному фронті з 2014 року. Волонтерки дарують домашнє тепло та затишок нашим бійцям. З продуктів, придбаних на пожертвування, жінки готують сухий борщ, супи, випічку.

Після повномасштабного вторгнення обсяги роботи у кулінарок значно збільшились. Сьогодні 10 жінок-волонтерів практично весь вільний час присвячують приготуванню смачних заготовок. Є й інші волонтери – хтось продукти привезе, хтось ще якось допоможе.

Одного пакетика з нарізаними та висушеними овочами вистачає на 10 порцій борщу чи супу. У відповідь - військові записують відео з подяками за їхню працю і навіть читають вірші.

Про кулінарні будні, про те, як приготувати сухий борщ і кому пересилають ласощі, KP.UA розповіла одна із учасниць «Чорноморської кулінарної сотні» - Галина Жолобенко.

«Якщо військові просять передати борщ – ніколи не відмовляємо»

- Галино, ваша «Чорноморська кулінарна сотня» вже 9 років годує наших бійців. Які страви готуєте та хто за що відповідає?

Галина Жолобенко. Фото: Особистий архів

- Зараз нас 10 людей, усі жінки, з багатьма познайомилися у Facebook. Сім дівчат займаються сушінням продуктів, а три - випічкою.

З висушених овочів робимо заготовки для супів, борщів та чипсів. Всі продукти після сушіння упаковуємо і передаємо бійцям.

- Із вашого досвіду, що користується найбільшою популярністю серед тих, хто воює?

- Хлопчики найбільше поважають борщі та грибні супи. Готуємо суп із крупою. Намагаємось використовувати гречку: супи з іншими крупами хлопці не дуже люблять. Робимо не лише грибний суп, а й розсольник, суп із макаронами.

Нещодавно нам привезли гречані пластівці швидкого приготування. Змішали їх із сухим молоком, родзинками та цукатами. Хлопцям залишається залити цю суміш окропом. 10 хвилин – і вже можна їсти.

І, само собою, печемо пиріжки, печиво, кексики.

Коли машина їде на Бахмут – це буває раз на тиждень, – передаємо млинці з м'ясом, біляші, сосиски у тісті. Таке поштою не відправляємо: поки воно дійде...

- До речі, про тих, кого ви годуєте. Як ви визначаєте, куди та кому передати смакоту?

- У нашому місті чимало волонтерів, які їздять раз на тиждень-два на Бахмутський напрямок чи до Херсона. Передаємо продукти через них. Частину заготовок відправляємо хлопцям через волонтерів, які сітки плетуть, – то я їм завезу продукти, то вони до мене приїжджають. Також у нас є волонтерка, яка займається медикаментами. До неї приїжджають безпосередньо із гарячих точок за ліками. Нею також передаємо - хлопці просять. Крім того, відправляємо посилки.

А якщо хтось знаходить нас у Facebook і просить щось передати - ніколи не відмовляємо. Передаємо борщики, супчики та ще ласощі.

До заготівлі військово-польових супів, борщів та розсольників додається і рецепт приготування. Фото: ФБ Чорноморська кулінарна сотня

До великих обсягів повернулися після 24 лютого 2022 року

– Як давно з'явилася «Чорноморська кулінарна сотня»? Кому прийшла ця ідея?

- У 2014 році «Чорноморську кулінарну сотню» заснували Олена Каткова та Людмила Барсук, вони організували лінію харчування.

Було дуже багато волонтерів, і кожен зайнявся чимось своїм. Хтось сітками, хтось перегонкою машин, хтось робить пости та збирає кошти на тепловізори, а ми займаємося питаннями харчування.

Хотілося б робити більше, але з фінансами не дуже... Нагодувати хлопців - це те, що ми можемо зробити.

– І з 2014 року ви готуєте такі страви постійно?

– Ми готували майже весь час. Однак перед початком великої війни таких великих обсягів не було. За 2-3 роки перед повномасштабним вторгненням раз на місяць їздили до військового шпиталю до Одеси. Готували продукти і завозили військовим.

Звичайно, після 24 лютого довелося знову повернутись до великих обсягів.

- Ви готуєте у себе вдома чи десь на спільній кухні?

– Кожен робить заготовки вдома. У нас у Чорноморську є наше так зване «лігво бандерівців» – там у магазині працює наша волонтерка. Туди я приводжу свіжі овочі, а дівчатка їх забирають, чистять та сушать удома. Потім пишуть, що продукти можна забирати. Кожні три дні їжджу за їхніми заготовками. І до кінця тижня разом із сусідкою, теж волонтером, все пакуємо.

- Отже, всі продукти ви збираєте в «лігві бандерівців»...

- Так (сміється)!

3 кг пиріжків, 30 кг сосисок у тесті плюс ще 42 кг різної випічки – для поранених бійців до Одеської лікарні. Фото: ФБ Чорноморська кулінарна сотня

Військові скидають гроші на картку зі словами "Передайте нам борщу"

– Фінансові питання як вирішуєте? Гроші на продукти – це все на донати?

– Іноді нам привозять продукти. А так у нас є рахунок у Приватбанку, куди скидають кошти на покупку всього необхідного. Практично всі наші знайомі потроху донатять. На ці гроші, при необхідності, закуповуємо капусту, моркву, буряки, гриби, солоні огірки. Дивимося на свої можливості та купуємо все, що може знадобитися.

Для смаколиків окремо беремо борошно, цукор. Хтось яйця принесе... Ми завжди із простягнутою рукою.

- А хто вам донатить? Чи це поки що роблять тільки знайомі?

– І знайомі, і ті, хто бачить наші пости. Я постійно викладаю звіти, скільки і на що витрачено. Буває, й військові допомагають.

- Військові скидають гроші зі словами: "надішліть нам борщу"?

- Так (сміється).

«Чорноморську кулінарну сотню» організували ще 2014 року. Фото: надано Галиною Жолобенко.

За тиждень готуємо близько 1000 порцій

- Дуже часто можна бачити, як кулінарні волонтери висилають бійцям їсти у скляних банках – і там суворі написи «Пусті банки повернути в село таке-то» або «Після перемоги тару повернути». Ви стикаєтесь із такою проблемою?

– У нас свій підхід, банки не беремо. Раніше ми використовували вакуумні упаковки, але у нас вакуум зламався, та й вакуумні пакети дорогі - перейшли на ЗІП-пакети із застібкою. У такій упаковці продукти можуть зберігатись місяць. Втім, у нас продукція не залежується: запакували - віддали, запакували - віддали. Деколи на наші заготовки утворюється черга. Великих обсягів ми не робимо, щотижня приблизно по 100 штук.

- На скільки порцій розраховано одну упаковку сухого супу-борщу?

- Один пакет – це 10 порцій. Відповідно, на тиждень виходить близько 1000 порцій.

– Тисяча порцій за тиждень? Коли ж ви це все встигаєте? Виходить, що на приготування страв йде весь день?

- Ні, адже вранці на роботі. Присвячуємо цьому вечори, вихідні, а часом і ночі.

- І як усе встигнути?

- А куди подітися, доводиться встигати. Часом потрібно відпустити дві-три машини. Тоді і ночами печемо, і на роботі відпустку беру власним коштом. У такі дні залишаюся вдома та присвячую весь час приготуванню. Так буває нечасто, але все ж таки трапляється: потрібно всім, все і відразу.

- Поділіться технологією приготування сухих супів та борщів.

- Ми з дівчатками купуємо моркву, картопля, буряк, капусту, цибулю, кріп. Нарізаємо овочі і сушимо все вдома: купувати сушені надто дорого. Так збираємо повноцінний борщ. Вкладаємо томатну пасту в стиках та пакетик зі спеціями. Бракує тільки м'яса. Тому радимо хлопцям додавати до борщу тушонку, тоді він буде смачнючим.

– А як на фронті готують ваші сухі супи?

- Хлопці відкривають пакет із висушеними овочами, висипають вміст у гарячу воду. 20 хвилин овочі киплять – і борщ готовий!

- Тобто вашу суміш потрібно варити: це не порошок, як у магазинах.

– Ні, це не порошок. Капуста шаткується, буряк треться на тертці, все закладається в сушарки, і годин 12-14 потрібно, щоб все висушити.

Куди ж без солоденької випічки. Фото: ФБ Чорноморська кулінарна сотня

«Завдяки нашій їжі хлопці начебто вдома побували»

- Вам якось дякують за вашу допомогу? Відгуки залишають?

- Так! Хлопці надсилають нам відео, показують, як вони варять наші супи, часом читають вірші. Навіть надсилали фото снарядів, підписаних «Чорноморською кулінарною сотнею».

Хлопці кажуть, що завдяки нашій їжі вони ніби вдома побували.

Але бувають і сумні історії. Хлопці отримують посилку, а за тиждень з'ясовується, що вся ця група загинула. І єдине, що втішає в такий момент: вони хоч встигли поїсти. Звичайно, примітивно так думати, але…

Ми вкладаємо душу в ці борщі та супчики: треба хоч якось допомагати хлопцям, якийсь внесок робити. До своєї роботи завжди підходимо із позитивом.

- А ваші близькі зараз воюють?

- Мені здається, сьогодні практично у кожної людини якщо не родичі, то друзі чи знайомі воюють. І ми не є винятком. Байдуже неможливо ставитися до того, що відбувається, тим більше, коли близькі на війні.

- А про що ви мрієте?

- Про найшвидшу нашу перемогу. Це найголовніше. Решта - все другорядне. Хочеться, щоб якнайбільше наших хлопців повернулося додому.

- І на відзнаку цього, напевно, будуть приготовлені особливо смачні страви?

- Це точно!