Нові умови рибальства: «квиток» дозволить ловити понад норму
Останнім часом ми спостерігаємо суттєві зміни в регулюванні рибної ловлі - підвищення штрафів та розміру відшкодування збитків за незаконний вилов риби, нові правила любительського і спортивного рибальства, збільшення мінімальних розмірів риб, допустимих для вилову, і навіть зміна строків нерестових періодів для деяких видів риб. Все робиться заради збереження популяції риб у наших водоймах. Для цього і вигадали «рибальський квиток», який дозволить ловити понад норму за гроші, які потім йтимуть на зариблення водойм.
Право ловити рибу для себе закріплене Конституцією
Андрій Неліпа - президент ВГО «Громада рибалок України», яка є одним з ініціаторів проєкту «рибальський квиток». Тому ми поспілкувались з ним, щоб дізнатись детальніше про новацію.
- На кого його дія буде розповсюджена: любителів, спортсменів і промисловиків?
Андрій Неліпа. Фото: facebook.com/anelipa
- На любителів і спортсменів. Мова тут йде лише про любительське рибальство як вид загального водокористування на засадах спеціального використання водних біоресурсів, тобто з оплатою державі лише за "перелов" - ті обсяги вилову, які перевищують безкоштовну норму добового вилову, встановлену правилами. Звісно, в межах допустимих лімітів для такого вилову.
- Квиток буде потрібен лише для того, щоб можна було здійснювати вилов понад добову норму?
- Наразі так. Для отримання такого дозволу рибалка має бути особою ідентифікованою. У нас є Конституція, яка захищає базові права громадян, у тому числі право на долю загальних природних ресурсів. Проте є органи влади, які уповноважені управляти цими ресурсами та забезпечувати їхнє раціональне використання та відтворення. Для рекреаційного рибальства, яке здійснюється тільки для особистих потреб, а не для продажу, визначено безоплатну норму добового вилову - 3 кг на особу + 1 трофей, без якихось дозволів. Цю норму ніхто не скасовує, адже це також закріплено у Конституції – неможливо звужувати існуючі права та свободи. Проте за потреби у перевищенні даної норми влада може надати дозвіл на це – тим, хто оформив квиток, і вже не безкоштовно.
«Ціна буде народною»
- Якою буде вартість «рибальського квитка»?
- Зараз сказати точно не можу, бо його вартість ще мають порахувати за новою методикою відповідно до видів та термінів дії, але впевнений що ціна буде народною – доступною для всіх. Це в інтересах держави, адже така послуга має бути зручною і доступною, тоді цим інструментом люди будуть широко користуватися. Проте вартість має включати реальні витрати - для відтворення водних біоресурсів, наукового супроводу, вирощування мальків риби, їх вселення у водойми. Адже результатом має бути збільшення рибних запасів та покращення стану екосистем наших водойм.
- Як він виглядатиме і чи буде захищений від підробки?
- Назва «квиток» - це вже формальність. Мова йде про появу окремого розділу в єдиній системі управління рибною галуззю та персональні кабінети рибалок, після реєстрації онлайн буде можливість замовити дозвіл, вибравши види водних біоресурсів та термін дії, внести оплату в зручний спосіб. Власник такого квитка (дозволу) зможе поповнювати свій акаунт, матиме ID. Також буде можливість придбання квитків офлайн, на кшталт ваучерів, для внесення надалі до кабінету для зарахування оплати за ресурс. Потім все буде у вигляді ще одного сервісу в системі «Дія». Тут уже ніяк не підробиш, як розумієте.
- Куди будуть прямувати кошти?
- На зариблення водойм загального користування – так. На фінансування роботи органів рибохорони – ні, тому що це державна служба і фінансується державою окремо. Але також будуть йти на моніторинг стану рибних запасів, науковий супровід, проведення нових досліджень та на те, на що у держави ніколи раніше коштів не було. Ну і на інформаційну роботу з населенням, адже люди мають право знати правду та свої права.
- Які є позитивні фактори введення «рибальського квитка»?
- Перш за все, це відновлення справедливості, адже практика таких дозволів на додатковий вилов була в Україні до 2011 року. Після цього у любителів риболовлі не було законної можливості наловити собі іноді риби трохи більше для особистого споживання, не будучи порушником правил. Не можна змусити любителя риболовлі йти на ринок і купувати зайву рибу у промислових рибаків, адже ми вміємо її ловити не гірше, проте не так варварськи, не сітками - чому їм можна ловити на продаж тоннами, а нам для себе 10 кг (за оплату) не можна?
Інший позитив - це розвиток в Україні сфери рекреаційного рибальства та рибальського спорту, яка у всіх цивілізованих країнах є набагато більш сталою альтернативою виснажливому «виціжуванню» водойм загального користування сітками, даючи набагато більше доходів як людям, так і державі. Це за фактом ціла індустрія хобі та послуг, яка дає поштовх для розвитку супутніх бізнесів, яка може зрівнятися з кіноіндустрією. Водночас треба розуміти, що для любителів риболовлі це відпочинок, адже купити квиток і реально піймати – це у багатьох випадках не факт. А купувати їх будуть часто, щоб просто не зіпсувати настрій, якщо раптом буде добре клювати.
У Польщі можна зустріти рибінспектора 2-3 рази за день, а у нас - раз за 10 років
KP.UA також поспілкувалась з риболовами-спортсменами. Загалом вони також підтримують ідею «рибальського квитка», але за умови, що все буде відрегульовано, як це роблять у країнах Європи.
- На мою думку, («рибальський квиток». - Авт.) потрібний, це європейська практика. За умови, якщо гроші підуть на зариблення водойм, обладнання на березі, охорону річок та озер від браконьєрів, - каже бронзовий призер чемпіонату світу з ловлі на мормишку Ігор Новгородський.
На думку чемпіона світу з форелевої ловлі Назара Боженка, той факт, що «рибальський квиток» збільшуватиме дозволену норму вилову – це негативний момент. І є сенс вводити «рибальський квиток» не просто для легалізації перелову, а в цілому для рибалок взагалі. Так роблять у країнах Європи.
- Рибальський квиток - це те, що є звичною практикою для всіх цивілізованих країн. Він давно мав би бути і в нашій країні також. Виграти від цього мали б прості рибалки, адже за рахунок коштів за цей квиток має формуватись два фонди. Перший – на зариблення водойм. Інший – на заробітні плати працівникам рибохорони, - каже Назар Боженко.
Спортсмен приводить приклад того, як працює європейська система «рибальського квитка».
- Ми рибалили в різних країнах Європи, і квиток на день рибалки коштував 10-25 євро. Без нього ти не маєш права ловити рибу. Якщо купувати річний квиток, то сума там зовсім невелика. Тобто умовно, якщо дозвіл на день коштує 10 євро, то річний може коштувати плюс-мінус 150 євро, - каже Назар Боженко. – У підсумку, водойми регулярно зарибляються і є нагляд рибохорони. Банально у Польщі можна за день зустріти рибінспектора 2-3 рази. Штраф за лов без ліцензії високий. Тоді як у нас за всю свою риболовну практику я бачив рибінспекцію, може, 3 рази.
Рибалок-любителів ніхто ніколи не рахував
Колишній очільник рибоохоронного патруля Київщини Володимир Мухін вважає, що ідея «рибальського квитка» потребує як деталізації, так і додаткової прозорості.
Володимир Мухін. Фото: facebook.com/VladimirMukhin999
- Була пропозиція, перш ніж вводити плату за ліцензію, провести дослідження кількості риби і її запасів. Бо для промислового лову він розраховується. А рибалок-любителів на науковому рівні ніхто ніколи не рахував. Також не враховувались чинники, які негативно впливають на популяцію риби. Зокрема, такий фактор, як колосальна популяція тих же бакланів, яких лише на Київському водосховищі від 5 до 10 тисяч особин. І кожна особина їсть 2 кг риби на добу. Якщо кинути на калькулятор, це такий промисел, що браконьєри просто нервово курять у сторонці. І це не враховано. Тому держава зараз, на моє глибоке переконання, і не зможе дати обгрунтування, поки не буде досліджень, скільки цих квитків можна продати і вилучити понад добову норму риби, навіть з оплатою, - каже Володимир Мухін.
Тобто чи не буде ця плата замалою для перекриття того навантаження, яке виникне від введення в дію «рибальського квитка».
- Цю плату треба вводити. Напрямок правильний. Але для цього спочатку треба було б зробити реєстр рибалок і видавати посвідчення рибалкам на кшталт посвідчення мисливця. Спростити процедуру, все перевести у цифровий вигляд. Щоб отримати посвідчення - просто здати тест. І тоді вдалося б зробити хоча б «інвентаризацію», скільки є рибалок, - зазначає Володимир Мухін. - Сплата за ресурс має чимось обґрунтовуватись. Але у нас є дуже багато прогалин. Наприклад, у нас нараховуються збитки поштучно за кожну особину незаконно виловленої риби. А дозвіл на вилов риби надається у кілограмах.
А як у них
Вартість "риболовного квитка" у різних країнах
- Вартість риболовлі, наприклад, у польському Гданську за 1 день - 38 злотих (317 гривень). 1 рік на 1 водоймі - 210 злотих (1752 гривні). А 1 рік на всі водойми місцевості - 500 злотих (4172 гривні).
- У Німеччині, у Передній Померанії видаються так звані туристичні посвідчення на термін 28 днів за 24 євро (937 гривень).
- У Литві дозвіл на риболовлю значно дешевший, там вартість 2 діб для рибалки складає 1,4 євро (55 гривень), а річний дозвіл коштує 14 євро (546 гривень).
- А у Франції одноденний дозвіл коштує 10 євро (390 гривень), а річний - 60 євро (2343 гривні).
