Нещодавно стало відомо, що з’явився проєкт CLUST SPACES Smart Shelter, який було розроблено компанією CLUST у співпраці з Київським політехнічним інститутом ім. Ігоря Сікорського. Його мета полягає у реорганізації вже наявних в університетах укриттів, щоб перетворити їх на безпечні інноваційні освітні хаби, які працюватимуть на постійній основі і дозволять організувати безперервний освітній процес, безпечність якого в сьогоднішніх реаліях без особливих технічних рішень забезпечити фактично неможливо.
І вже є перший приклад, як це організувати і зробити максимально сучасним і комфортним не лише для навчання, але і для довготривалого перебування. Він має площу близько 600 квадратних метрів і стане свого роду візитівкою проєкту CLUST SPACES Smart Shelter.
Детальніше про цей проєкт нам розповіли керівник проєкту CLUST SPACES Smart Shelter Анастасія Войткевич і проректор з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського Віталій Пасічник.
- Коли ми почали аналізувати, у яких умовах проводяться освітні процеси, то зрозуміли, що школам і дитячим садочкам, з точки зору безпеки, надається більше уваги, і зрозуміло чому. А от в закладах вищої освіти ситуація з безпекою, саме з укриттями – доволі сумна. Так, вони є, але у дуже поганому стані, і їх мало. Їх недостатньо, щоб зробити безперервним і безпечним процес навчання, - каже керівник проєкту Анастасія Войткевич. - Ми звернулись до КПІ, тому що фаундер CLUST Руслан Тимофєєв раніше вже інвестував у створення робочого простору «Бєлка» в цьому університеті, і у нього була позитивна історія взаємодії зі студентами. Тож було відчуття, що саме з цим ком’юніті буде простіше реалізувати перший пілотний проєкт. Також ми розуміємо, що буде великий відтік кадрів через складну ситуацію з безпекою в країні, великі аутсорси вже прогнозують кризу серед джунів (спеціаліст-початківець. – Ред.). Ми ж хочемо, щоб талановита молодь залишалась в Україні.
- Поштовхом була ініціатива Руслана Тимофєєва, власника компанії CLUST, який через співробітників своєї компанії звернувся до мене і до студентів з ініціативою зробити за кошти компанії укриття. Основна була умова, що це укриття не повинне бути зачиненим, коли тривоги немає. І воно повинно бути комфортним і безпечним, і там можна знаходитись і працювати завжди - і коли безпечно, і коли небезпечно, - продовжує проректор з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського Віталій Пасічник. - Коли до мене звернулись з такою ідеєю, я сказав, що ми маємо зробити так, щоб такі укриття були не тільки у КПІ, а й по всій Україні.
Вирішили звернути увагу на приміщення Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка, а саме на підвальний архів, який має 600 квадратних метрів.
- Ми подивились, які у нас є укриття готові і атестовані ДСНС, особисто перевірили декілька з них. Тому одразу стало очевидно, що найкращий варіант – це приміщення архіву нашої науково-технічної бібліотеки. Інші укриття маленькі, і тому там недостатньо можливостей реалізувати задум. Потрібно зробити щось таке, що матиме, як кажуть наші партнери, «вау-ефект». Щоб це було захоплююче, щоб це стало прикладом для наслідування і поширення в Україні. А приміщення архіву науково-технічної бібліотеки як раз добре підходить для цього. Це сітка колон, яка може бути поділена на зони різного розміру і призначення, - це і маленькі кімнатки, і великі, і кілька спальних зон. Велика площа дає більше можливостей реалізувати всі ідеї щодо облаштування такого простору, - пояснює Віталій Пасічник.
- Це приміщення повністю відповідає критеріям, які висуває ДСНС, для того щоб було класифіковано як укриття. Звичайно, що воно велике, але, з точки зору майбутньої реалізації, воно абсолютно те, що нам потрібно, - каже Анастасія Войткевич.
Зараз вже створено робочу групу, до якої входять співробітники компанії CLUST, студенти і співробітники КПІ ім. Ігоря Сікорського, і представники державних установ. Також вже проведено тендер на вибір дизайн-студії. Над візуалізацією інноваційного укриття працюють професіонали з Peker&Partners.
- З самого початку були залучені до проєкту студенти. Це інноваційне укриття в першу чергу для них. Тут повинно бути все передбачено для викладачів, студентів і для їхніх діточок. І всі обов’язково мають бути у безпеці, і ця безпека має бути комфортною. Тож ми виробили концепцію, яким має бути це укриття. Ця ідея соціального стартапу була доволі швидко напрацьована разом з компанією CLUST. І на ХІ Фестивалі інноваційних проєктів Sikorskiy Challenge 2022 проєкт був презентований і взяв старт - це відбулось наприкінці 2022 року, - каже Віталій Пасічник.
Там і визначили назву CLUST SPACES Smart Shelter, вона означає, що простір має бути «розумним» і трансформуватися, працювати у різних режимах, мати високу ступінь автоматизації.
- Після цього компанія CLUST на конкурсі обрала архітектурне бюро Peker&Partners. Архітектори цього бюро вже мають добру славу і досвід реалізації низки цікавих архітектурних проєктів, зокрема й створення укриттів, і також вони є авторами популярного київського коворкінгу «Часопис», - пояснює Віталій Пасічник.
Що потрібно для реалізації цього проєкту не тільки у КПІ ім. Ігоря Сікорського, а і в інших закладах вищої освіти?
- Відповідь насправді дуже і дуже проста - це гроші. Проєкт, яким ми зараз займаємось, розробив Павло Пекер із компанії Peker&Partners - це одна з найкращих архітектурних студій України. І безпосередньо Павло має великий досвід роботи у воюючих країнах. Він будував і в Лівії, і в Єгипті, Іраку, і інших країнах, які стикались з війною. І свій досвід він спрямував у наш проєкт, і це дуже цінно, тому що ми користувались практиками, які застосовувались у всьому світі. І це дало нам можливість зробити проєкт високої якості, - зазначає Анастасія Войткевич. - Дизайн проєкту у нас є, і ми готові його масштабувати і ділитись ним з іншими університетами. Ми абсолютно відкриті до партнерства. Тут немає якогось бізнесу – це абсолютно соціальний проєкт. Ми насправді дуже зацікавлені у тому, щоб якомога більше університетів до цього проєкту доєдналися.
Наповнення «розумного укриття» передбачає створення простору з максимально сучасними і комфортними умовами для роботи, навчання і навіть довготривалого перебування. Задум виглядає масштабно.
- Ми хочемо бачити там робочі кімнати, ми хочемо мати зону лекцій на 100-120 місць, де можна буде провести зустріч з великою аудиторію. Але вона має трансформуватись у відокремлені робочі зони. Повинна бути обов’язково кухня, санвузли. Ігрова зона для діточок, спортивна зона, зона для відпочинку і навіть для сну. Повинно бути все, що дозволить знаходитись у цьому укритті максимально довго і з комфортом, - пояснює Віталій Пасічник. - А це і автономне опалення, і забезпечення енергією, і вентиляція. Для комфорту перебування великої кількості людей архітектори розробили систему шумопоглинання. Вимога щодо інклюзії, щоб простір був доступний і комфортний для людей з інвалідністю, все це передбачено в проєкті.
Щодо фінансування проєкту, то залучити до нього державні кошти не вдалось. Причини очевидні – зараз йде війна.
- Міністерство освіти знає про наш проєкт і всіляко підтримує, але фінансувати його воно не може, бо перед ним і без того стоять великі виклики, і бюджету на фінансування просто немає. Виділяти бюджет під такі потреби МОН не може. Тому це є питання для бізнесу і тих компаній, для яких цей проєкт несе таку ж цінність, як і для нас. Станом на сьогодні ми шукаємо партнерів, спільних інвесторів, які готові розділити з нами цей шлях. Ми свідомо не хочемо жертвувати якістю, щоб зробити його дійсно таким крутим, яким ми його собі бачимо,- підкреслює Анастасія Войткевич. - Інші університети, які хочуть розробити у себе такі проєкти, мають розуміти, що тут дійсно має бути діалог з представниками бізнесу, які готові такі потреби покрити. Я можу сказати, що до нас звертались кілька університетів з різних областей, і я бачу цю потребу. Вона існує, і це зрозуміло. Питання - чи це актуально? - не стоїть, тому що дуже актуально. Питання у тому, як це забезпечити.
Якою може бути вартість такого масштабного проєкту? І взагалі - скільки може коштувати побудова такого надсучасного укриття-коворкінгу?
- Проєкт КПІ дійсно досить вартісний, ми зараз прораховуємо кошторис з урахуванням всіх деталей, меблів, сантехніки і всього такого. І ми можемо сказати, що сьогодні це буде від 300 тисяч доларів, - зазначає Анастасія Войткевич.