Експерти про руйнування в Туреччині та будівництво в Україні: У гонитві за здешевленням ризики проігнорували
Число загиблих від землетрусу на Близькому Сході перевищило 22 тисячі. І це, на жаль, не остаточна цифра - рятувальники продовжують розбирати завали. У постраждалому регіоні Туреччини зруйновано близько 6,5 тисячі будівель.
Кадри, коли багатоповерхові будівлі, що здаються міцними, руйнуються, як карткові будиночки, жахають. Чому це стало можливим і чи надійні турецькі технології будівництва, які зараз популярні і в Україні, намагалася розібратися KP.UA.
Могли бути помилки, могли бути прорахунки
На думку віце-президента Національної спілки архітекторів України Сергія Буравченка, сила землетрусу могла перевищити ту, що розраховувалася під час будівництва.
- Але остаточні висновки має зробити слідство. Могли бути помилки, були прорахунки. Якщо згадати землетрус 1988 року у Вірменії, то, за підсумками, виявилося, що будинки у Спитаку були запроєктовані з порушенням регламентів, була економія цементу, пізніше було зроблено несанкціоновані прибудови, перебудови, що також посилили ризики, – каже архітектор.
Водночас Сергій Буравченко зазначає, що за сейсмонебезпекою Україна перебуває в набагато вигіднішому становищі, ніж Туреччина. Сейсмічно нестійкими вважаються Закарпатська, частина Одеської області та Крим.
- У Києві будівництво ведеться із розрахунків 5 балів за шкалою Ріхтера. У багатоповерхових будинках або будинках, що зводяться на спеціальних ґрунтах, може піднятися до 6 балів, а точково - і до 7. Я не можу сказати, як будували раніше, але знаю, що сьогодні Туреччина виконує усі міжнародні норми щодо сейсмічності. І ті турецькі будівельні фірми, які заходять в Україну та з якими ми працюємо, є взірцем дотримання норм. Деякі компоненти використовують навіть більш стійкі конструкції, ніж це прийнято в Європі. Потрібно також пам'ятати, що кожен будинок проходить державну чи приватну, але серйозну експертизу.
Тим часом експерт зазначає, що стара забудова українських міст становить ризики.
- Цегляні будинки «хрущовської доби» досить надійні, вони витримають навіть пряме влучення снаряда – утворюється дірка, але будинок стоїть. А ось блокові та панельні будинки справді можуть складатися. На Донеччині я був свідком, коли це відбувалося і без землетрусів. Оскільки такі будинки будувалися просто як коробки – без урахування будівництва шахт та інших підземних виробок.
Це питання халтури
Інженер-конструктор Анатолій Нечипорчук також згадує про землетрус у Спитаку та Ленінакані, оскільки працював там експертом.
- Порушення при будівництві будинків були, і це я бачив на власні очі. Думаю, таке сталося й у Туреччині – це питання халтури. Я розглядав фотографії руйнувань, зокрема, знімки з шлакоблоками, що випали. Для таких речей ми передбачаємо горизонтальне армування із кріпленням до колони. А тут на колоні я слідів кріплень не побачив.
Щодо України, то у 2004 році міжвідомча комісія, до якої входив Анатолій Нечипорчук, ухвалила нову редакцію карт сейсмічності.
- За радянськими будівельними нормами та правилами, які діяли раніше, будівництво велося з розрахунку можливих 6 балів за шкалою Ріхтера, а це не передбачало додаткових заходів посилення. Вони розпочиналися з 7 балів. Тому для Закарпаття, частини Одеської області та Криму ми зробили розрахунковими 7 балів, а в окремих районах і 8. Це було важливо з тих міркувань, що почалося зростання поверховості будинків. Для максимально допустимих 34 поверхів навіть невеликі коливання земної поверхні можуть викликати небажані наслідки.
Будинки в Вірменському Спитаку були збудовані з великою кількістю порушень - і не витримали землетрусу 1988 року. Фото: C.J. Langer. U.S. Geological Survey
Знайшли шляхи, як оминати норми
За оцінками директора Інституту геофізики НАНУ Олександра Кендзери, такої сили землетрус, як у Туреччині, в Україні може статися раз на 10 000 років. Але ніхто не знає, коли розпочався відлік, нагадує член-кореспондент Академії будівництва України, співзасновник та віце-президент Асоціації українського сейсмостійкого будівництва Костянтин Єгупов.
- Побоювання не зайві. Як мінімум для мого рідного Одеського регіону, де можливі 7 балів та вище. Ми маємо бути до цього готові. І були до цього готові – виконували науковий супровід проєктування, тісно співпрацювали з НДІ будівельних конструкцій, в Одесі працювала комплексна лабораторія сейсмостійкості та надійності будівель та споруд. Ми створили цю лабораторію 2006 року, а сім років тому її просто закрили. І приблизно в цей час нам перестали робити замовлення на науковий супровід. Знайшли шляхи, як обходити норми, щоб здешевлювати будівництво. Те саме, впевнений, сталося і в Туреччині, – каже доктор технічних наук.
Бажають будувати будинки з картону
Костянтин Єгупов згадує землетрус 1999 року в Ізміті (регіон Мармара у Туреччині). Тоді за офіційними даними загинули 17 217 людей, 43 959 було поранено, близько 600 тисяч людей залишилися без даху над головою.
- У біді звинуватили будівельників, кількох віддали під суд за те, що було порушено норми будівництва. Але всі забули ці уроки. Я 15 років говорю, а що буде, якщо таке станеться у нас? Відмахуються – нічого не буде. Це жахливо, коли на перше місце ставиться прибуток! Я багато разів був у Туреччині і знаю, що там сучасні, правильні будівельні норми, їхній професор Аттіла Ансал є незмінним генеральним секретарем Європейської асоціації сейсмостійкого будівництва. Але в результаті ми бачимо, що в гонитві за здешевленням ризики були проігноровані.
Експерт зауважує, що втрати під час землетрусів залежать від двох факторів. Перший – це рівень сейсмостійкості, другий – уразливість конструкцій.
- В Одесі високий сейсмічний ризик саме через другий чинник. Землетрус 7 балів – це не катастрофа-катастрофа. Правильно збудовані будинки підуть тріщинами, які можна залатати. Тотальних обвалень не буде. Наші забудовники запевняють, що основна небезпека для Одеси – це старий житловий фонд, а в новобудовах все надійно. Нічого подібного! Тому що має бути контроль, а його немає. Бо будинки хочуть будувати, образно кажучи, із картону. Я не можу говорити про всі будинки, але значна частина має ризики.
В Одесі забудовники дуже полюбили ділянки біля моря, де ґрунт сам по собі не дуже стійкий. Фото: УНІАН
Навіть візуально ненадійно
Фахівець звертає увагу ще й на той момент, що найактивніше Одеса та область забудовуються на «ласих» ділянках – по урвищах біля моря.
- Найнебезпечніше місце в Одесі – це Гагарінське плато. Там із дому в дім можна за руку вітатись. Якщо трапиться катастрофа, станеться ефект доміно. Коли бізнесмени можуть впливати на чиновників, втрачається державний контроль, і це може призвести до найтяжчих наслідків. Те саме в Туреччині, та й в інших країнах. Мій колега на Кіпрі займається будівництвом готелів. Він також каже, що все спрямоване на здешевлення, махають рукою на жорсткі європейські норми. Корупція перемагає безпеку.
Щодо турецьких технологій, то тут Костянтин Єгупов досить критичний.
– Зараз у нас користується великою популярністю турецький безригельний каркас – це колони та перекриття. Навіть візуально він не справляє враження надійної споруди. Несуча конструкція за типом етажерки. Такі можна використовувати, але мають бути ядра жорсткості, потужні діафрагми. Тобто елементи, які можуть витримати сильний поштовх. А це гроші, які не хочуть витрачати. У Туреччині для будинків з безригельного каркасу обмежена висотність, а у нас виганяють 32 поверхи, - підсумовує Костянтин Єгупов.
До цього додамо, що за активної участі вченого у 2008 році в Одесі було створено сейсмостанцію для вивчення рівня небезпеки у регіоні. Наразі вона знаходиться в Одеському морському університеті, де Костянтин Єгупов завідує кафедрою. Але вже півтора місяці не працює через відсутність світла та інтернету.
Тим часом
За прогнозами геофізиків, потужний землетрус загрожує Стамбулу, де мешкають близько 15 мільйонів людей. Це може статися найближчими роками і навіть рік. За орієнтовними розрахунками, магнітуда підземного удару буде не менше 7,4 за шкалою Ріхтера.
Ще у 2006 році керівник Палати планування житлової забудови Стамбула Ахмет Тургут зробив заяву про те, що близько 90% мешканців району Мармурового моря живуть у будинках, які не є сейсмічно стійкими. "Передусім це стосується Стамбула", - підкреслив він.
З того часу місто продовжувало активно забудовуватися з великою щільністю. В середньому на одного мешканця Стамбула припадає 1 квадратний метр відкритого простору. Якщо при землетрусі всі люди вибіжуть на вулицю, трапиться величезне стовпотворіння, їм не буде де розміститися.
