12 червня
Завантажити ще

Українські голубоводи: Годували птахів між обстрілами, та все одно багато загинуло

Українські голубоводи: Годували птахів між обстрілами, та все одно багато загинуло
Фото: facebook.com/ Юра Матохнюк

З книжок та фільмів ми пам’ятаємо, як раніше чоловіки захоплювались голубами. На подвір’ях навіть багатоповерхівок стояли спеціальні будиночки-голуб’ятні. З роками це захоплення перестало бути масовим, але фанати голубів залишились, і їх досить багато. І жили вони своїм цікавим життям  – ярмарки, виставки, навіть змагання були, продавали та розводили рідкісні породи. Та війна поламала всі плани.

У когось загинули десятки птахів, а у когось - весь виводок голуб’ят. Зараз у голубоводів непрості часи, але вони не втрачають оптимізму, вірять, що все обов’язково налагодиться, і продовжують займатися своєю улюбленою справою.

Як прожили голубоводи цей рік – дізнавалась KP.UA.

Коти і собаки поїли голубів

Олександр Вальковський через війну втратив близько 250 голубів. Скрін youtube.com/@sashavalkovsky618

Олександр Вальковський через війну втратив близько 250 голубів. Скрін youtube.com/@sashavalkovsky618

Олександр Вальковський живе у селі Шевченково, між Миколаєвом та Херсоном. До початку війни він тримав більше трьох сотень голубів. Зараз від величезної голуб’ятні лишилось лише до п’ятидесяти пташок. Причиною масової загибелі птахів стали російські обстріли.

- Війна нас трясонула. Я вивіз лише пар 7-8 голубів, у Вознесенськ, там батьки мої були. А тут залишилось у мене все - і голуби, і кури. Було 22 породи курей, голуби, фазани, перепілки, папуг 4 види. Через війну довелось залишити дім. Родину я вивіз у Івано-Франківську область, а сам став займатись волонтерством. І заїжджав додому, дивився, - каже Олександр Вальковський.

За голубами лишив приглядати свого сусіда.

- Певний час було нічого, нормально. А потім - пара прильотів, і повибивало вікна у голуб’ятнях. Ну і оскільки війна, люди повиїжджали, село пусте. Собаки і коти… свою справу зробили. Нижню голуб’ятню коти вичистили взагалі. Курей порозривало. Два приходи було на хоздвір, то кури валялись по всьому городу. П’ятнадцятирічна робота пішла нанівець.

Олександр каже, що сусід виявився трішки безвідповідальним. Адже навіть коли вікна розбило, то загибелі голубів можна було уникнути.

- Я не засмучуюсь, бо у мне є друзі і товариші, які мені дали голубів. І є товариш, який тримає очаківську лінію, то я думаю, ми витримаємо і за пару років надолужимо втрачене, - каже чоловік.

Олександр розвивав породу миколаївських високопольотних голубів – це знаменита українська порода, що має унікальну форму польоту.

- В мене було десь за 300 голубів. Залишилось приблизно 50. Були такі обстріли, що вони через стрес з яєць злазили, і загинули голуб’ята.

Через стрес голуби злазили з яєць і голуб’ята не могли вилупитись. Фото: facebook.com/ Юра Матохнюк

Через стрес голуби злазили з яєць і голуб’ята не могли вилупитись. Фото: facebook.com/ Юра Матохнюк

Хижі птахи мігрували у більш спокійні місця

34-річний Олексій Роскошний з міста Охтирка Сумської області займається голубами з 7 років. Тримає дві породи голубів – кінгів і миколаївських високопольотних. В нього близько сотні голів, а ще займається рекламою виставок голубів, щоб люди про них дізнавались.

На початку повномасштабного вторгнення в Охтирці відбувались запеклі бої. Олексій згадує про той період.

- Під час бойових дій ми не вилазили з погріба місяць, але до голубів треба було йти, все-таки живі, треба годувати. Добре, що зерно було заготовлено. Ловили момент між обстрілами. Через вибухи голуби вставали з яєць, переставали годувати голуб’ят. Перший виводок - самий найкращий, весняний, - пропав весь, - каже Олексій Роскошний.

Ще, за словами чоловіка, через війну до них прилетіли хижаки.

- Хижа птиця мігрувала від бойових дій в більш спокійну місцевість, і тепер ті, хто займається гоном голубів, просто не можуть їх ганяти, бо шуліки вбивають все на світі. Особисто у мене шуліка забрав за місяць 15 голубів, - каже чоловік.

Так виглядають бакінські бойні  голуби. Фото: facebook.com/ Юра Матохнюк

Так виглядають бакінські бойні голуби. Фото: facebook.com/ Юра Матохнюк

Стало менше виставок і ярмарків, майже немає змагань

В іншому ж особливо нічого не змінилось. Зерно навіть дешевше, ніж минулого року, бо зменшився ринок збуту. Так що птиці вистачає корму.

- З негативного – дуже мало виставок. На них в основному продаж птиці відбувався. А зараз її багато розплодили, а дівати тепер нікуди, - відмічає голубовод.

Подібна ситуація і в інших місцях, де бойових дій фактично не було або були у малій кількості.

Юрій Матохнюк каже, що зменшалась кількість ярмарок та змагань. Фото: facebook.com/ Юра Матохнюк

Юрій Матохнюк каже, що зменшалась кількість ярмарок та змагань. Фото: facebook.com/ Юра Матохнюк

- Щодо виставок і ярмарок можу сказати, їх кількість сильно зменшилася. Зараз під час війни, якщо навіть і організують ту виставку, то приїжджаєш, а вона в половину, а іноді і в половину половини менша за ті, що були раніше, - зітхає голубовод з Вінничини Юрій Махотнюк. - До війни ярмарки і виставки були масштабні, не залежно від того, у якій області проводились, було на ній по 300-400 чоловік. А нещодавно, у Жмеринці проходила ярмарка голубів. До війни там була доволі непогана ярмарка, величенька. Зараз же її майже не було. Приїхало декілька десятків людей - і все на тому. І то годину-півтори постояли і поїхали, бо ходили там і всім підряд роздавали повістки.

Гірше стала ситуація і зі змаганнями - на цей рік планувались змагання серед бойно-ігрових голубів, але в зв’язку з війною вони відмінені. Це могли бути перші в Україні змагання серед бойної птиці.

- В основному були змагання серед гоночних голубів. Але через війну є теж проблеми. То палива не було, щоб машини заправити. То можливості немає зробити кілометраж хороший. Бо спортивні голуби летять від 1000 км, а потім вертають. Тобто, грубо кажучи, якихось 500-600 км зробити ще можна. І на тому все, - додає Юрій Махотнюк.

Складніше зараз і з тим, щоб дістати птицю. До війни її можна було нормально без всяких проблем привезти із-за кордону.

- Раніше перевізниками через автобуси передавали голубів. Зараз же перевізники відмовляються – голубів ніхто не хоче брати. Навіть по Україні передати у друге місто непросто. А до війни нормально брали і перевозили – їхало 5-6 автобусів, то один якщо не візьме, другий - візьме. А зараз майже неможливо знайти того, хто погодиться. Але ті голубоводи, хто бажає купити хорошу птицю, приїжджають додому і купують тут, - пояснює наш співрозмовник.

Втім, голубоводи, як і всі ми, сподіваються, що все знову буде добре після перемоги.

- Війна розбила нам всі плани. Очікували ми від цього сезону багато хорошого, були дуже хороші пари, а у підсумку нічого немає. Тепер працюватимемо на відновлення, - підсумовує Олександр Вальковський.

Голубоводи вірять, що зможуть відродити популяції. Фото: facebook.com/ Юра Матохнюк​

Голубоводи вірять, що зможуть відродити популяції. Фото: facebook.com/ Юра Матохнюк​

Новини по темі: голуби Птахи хобі