Рекордні «плюси», які накрили Україну у новорічно-різдвяні свята, відступають дуже неохоче. Якщо центр країни зараз підморозило (хоч чергове потепління й очікується вже до середини січня), то на заході України здебільшого по-весняному світить сонце та тримається тепло.
Люди радіють і жартують: «природа на нашому боці, не замерзнемо, незважаючи на обстріл!» - а ось екологи все більше хмуряться, адже навесні це обов'язково відобразиться на тваринах, птахах та рослинах.
Така теплинь, коли на календарі - розпал зими і за ведмежим графіком має бути глибокий сон, розбудила клишоногих. Сьогодні лише північно-східними схилами Карпат блукають 27 бурих ведмедів. Деякі з них так і не змогли впасти в сплячку через тепло, деякі вже прокинулися.
Це ведмеді-шатуни – найнебезпечніші для людини. Шатуни - тому що їх мов би «хитає» з боку в бік. І хоча вони пасивніші - обмін речовин у них уповільнений, зате агресивніші через голод і неможливість добути їжу.
– Вони відчувають, що зима затягнеться, і їм ще треба буде лягати у сплячку, – зазначає KP.UA заступник директора з наукової роботи НВП «Сколівські Бескиди» Василь Приндак. – Такі ведмеді агресивні, бо хочуть ще запастись їжею, щоб комфортно перезимувати.
А ще, щоб здобути їжу, шатун може піти в села. Фахівці вважають це неминучим.
– Вони почали активно рухатися і потребують їжі – а з їжею зараз погано, – пояснює еколог Ігор Антахович. – Тому однозначно підуть до людей – шукати смітники, відходи. Тварина не зовсім адекватна у такому стані, тому жителям гірських районів потрібно триматися подалі від тих місць, де можуть перебувати ведмеді.
У такі теплі зими, за словами заступника директора НВП «Сколівські Бескиди» Василя Приндака, вони завжди спостерігають більшу кількість ведмедів, які спускаються до сіл.
Кому ще не пощастило у плані харчування через аномальну зиму – так це вовкам. Ні, їхня їжа залишилася в лісі, але зазвичай вона ледве пробиралася крізь кучугури, зрештою зустрівши в одному з них свою смерть. Косулі, лані і олені, які раніше ледве тікали від хижака, борсаючись у глибоких кучугурах, раптово перетворилися на важкодосяжні мішені – тепер вони, граючись, тікають від вовків високогірними галявинами, вистеленими свіжою травою. І у них їжі – достатньо, і її не треба виколупувати з-під снігу чи спускатися ближче до людей, сподіваючись, що там, унизу, хоч щось розмерзлось.
- Ми бачимо, наскільки вовкам складно дістати їжу - на фотопастках видно зграю з п'яти-шести вовків, яка долає величезні відстані, перш ніж когось спіймають, - зазначає Василь Приндак. – Це стосується як вовків, так і рисей. У глибокому снігу для них це було легке завдання. А зараз копитні жвавіші. Вони сильні з осені і переміщаються верхів'ями, пасуться на полонинах.
Аномальна зима вплинула на поведінку всіх диких тварин, і не лише їх. Її помітили і птахи, і рослини. Але коли прийде похолодання, все повернеться на свої кола. Ведмеді підуть у сплячку, вовкам легше буде наздозаганяти копитних. А ті почнуть тікати пастись вниз по схилах – якщо в горах усе засипле снігом.
Весна, що настала посеред зими, порадувала птахів. Крилаті, наприклад, качки та гуси, а також фазанові радісно облиняли і почали обходжувати самок – готуються розмножуватися. Щоправда, такі позаурочні залицяння, за словами еколога Ігоря Антаховича, ні до чого доброго не приведуть. Пташенят все одно "поставити на крило" не вийде - скоро похолодає, і всі ці процеси зупиняться, а на друге планове розмноження, у квітні, у них вже не вистачить сил - запас гормонів підточило зимове потепління. Це означає, що навесні молодняку буде дуже мало.
Також тепло розбудило змій, які відкопалися зі своїх зимових схронів та поповзли за здобиччю. І замерзли – мертвих змій бачили в кількох місцях. За словами Ігоря Антаховича, це ті, хто неглибоко закопався в залишки органіки, тож прогрілися під час потепління і прокинулися.
Позаурочна весна вплинула і на рослини, а наслідки будуть пізніше – відсутність урожаю деяких видів. Отже, декому з мешканців карпатських гір і лісів доведеться шукати іншого харчування чи голодувати.
Плодові дерева типу яблунь чи вишень сприйняли тепло не так серйозно – бруньки випустили, але не почали цвісти. А ось ліщина почала, чому б і ні – вона і навесні першою зацвітає. Погано, що в неї є лише одна спроба на рік, на відміну від інших рослин.
– Ліщина викинула «сережки», і на південних схилах вона вже навіть цвіте, – зазначає Ігор Антахович. - А комах-запилювачів, бджіл – не має. Перший нормальний обліт бджоли починають у березні, і вони якраз харчуються нектаром та пилком ліщини, а зараз це не збіглося за термінами. Хоча місцями бджоли літали, але лише день чи два. І бджоли даремно витратили сили, і ліщина вже перецвіте до того періоду, коли має цвісти в основному.
За словами Ігоря Антаховича, у ліщини лише один запас бруньок на сезон, і він їх уже використав.
– Тому горіхів не буде або їх буде дуже мало, – зазначає Ігор Антахович. – Від цього постраждають тварини, які ними харчуються – білки та інші гризуни.
Ну а люди вкотре отетеріють від цін - тепер на лісовий горіх.
Загалом, таке аномальне тепло, особливо довге, не сприяє подвійній чи потрійній врожайності, збільшенню популяції птахів чи тварин. І на фауну, і на флору тепла зима погано впливає. Вже зараз лісами блукають злі голодні ведмеді, а навесні очікуються проблеми з розмноженням у птахів та харчуванням у певних груп тварин.