Орнітолог: Птахи страждають від відключень світла не менше, ніж люди
Мовчазними жертвами війни, що знищує все живе, на жаль, є і природа, і її мешканці.
За даними Державної екологічної інспекції України, понад два мільйони квадратних метрів землі завалено залишками боєприпасів, близько 200 тисяч квадратних метрів ґрунту забруднено небезпечними речовинами. Нафтопродукти, що згоріли під час обстрілів, забруднюють повітря, а на відновлення спалених 23 тисяч гектарів лісу знадобиться не менше 10 років.
Про те, як позначаються на птахах страшні «побічні ефекти» війни, про особливості нинішнього міграційного сезону пернатих ми поговорили з кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником Дніпровсько-Орельського природного заповідника, орнітологом Олександром Пономаренком.
Наслідки отруєння ґрунту та води виявляться протягом року
Орнітолог Олександр Пономаренко. Фото: особистий архів.
- Олександре Леонідовичу, чим руйнівна дія війни на навколишнє середовище загрожує птахам?
- Якщо говорити про забруднення ґрунту, під удар потрапляють птахи, що харчуються з його поверхні. Це насамперед гороб'ячі – дрозди, вівсянки, коноплянки, різноманітні в'юркові. Це вранові – ворони, граки, сойки, сороки, галки.
Що відбувається: болванки від снарядів, вага яких може бути і 30, і 70 кг, складаються з легованих сталей з домішками ванадію, нікелю, марганцю - те, що в екології називається важкими металами. І все це потрапляє в ґрунт, накопичуючись у високих концентраціях.
- Птахам, які живуть на водоймищах, теж стає небезпечно харчуватися?
- Так, тут відбувається те ж, що і з ґрунтом, отруюється поживне середовище для качок, гусей, гагар, чапель – вони отримуватимуть свою частку важких металів.
Якщо снаряд впав у воду, окислюється та забруднюється водне середовище, утворюється високий вміст важких металів. Після бомбардувань на переправах та біля водойм на дні лежать купи цього «добра», яке починає іржавіти, окислюватися і у вигляді солей та оксидів переходити у воду. Причому розкладання боєприпасів сильно залежить від якості води: чим вона солоніша, тим інтенсивніше йде корозія. А в степовій зоні України суто прісних водойм майже й немає.
- Як швидко це отруює птахів?
- Все залежить від ударних доз та концентрації забруднюючих речовин у воді чи ґрунті. Якою вона буде, сказати складно, але зараз починається розмова про мілітарну екологію, яка займатиметься оцінкою наслідків воєнних дій на навколишнє середовище. І тут багато незрозумілого, але ми точно маємо справу із позамежними концентраціями. Потрібно враховувати і кількість опадів, що випадуть, та швидкість корозії цього металу. До того ж ворог часто використовує старі снаряди, що лежали на складах десятки років, які самі по собі потихеньку іржавіли.
У середньому негативний ефект, що впливає на птахів, проявиться протягом року, максимум – двох-трьох. Але якщо вплив важких металів досить вивчений, то з армійською органікою питання складне. Наприклад, гептил, що використовується як рідке паливо для ракет, - украй отруйна речовина, склад якої ми не знаємо, оскільки це державна таємниця.
Під час міграції і без війни гине до 60% молодняку
- Наскільки небезпечним для птахів є забруднення повітря через згорілі нафтопродукти?
– Це погано під час міграції, коли великі зграї можуть йти крізь дим пожежі. Зазвичай вони облітають і місця обстрілу, і задимлення за 5-10 кілометрів. Але коли вони змушені міняти традиційні маршрути та місця відпочинку та стоянок, це загрожує серйозними втратами молодняку.
- Він не такий розумний і спритний, як дорослі птахи?
- У всіх птахів найжорсткіший період – перший рік життя. У зимуючих у першу зиму гине до 60% молодняку, у мігруючих це зазвичай відбувається під час перельотів. Причини найрізноманітніші – напади хижаків, стрілянина людей, грози та блискавки, різні перешкоди – дроти чи будівлі, а тепер ще й війна.
Під час міграції зграю ведуть досвідчені птахи, які знають маршрут, і, змінюючи його, вони можуть потрапляти в незнайомі місця, що загрожують небезпекою передусім молодняку. Дорослі викрутяться, а цим не вистачить досвіду, тому гинуть вони ще сильніше.
- Спалені ракетами та снарядами ліси – наскільки це негативний фактор для життя пернатих?
- Ліс – це гніздова станція для птахів, тож це великі втрати для майбутніх гніздових угруповань, які прилетять навесні на свої старі місця. А більшість птахів так і робить, лише 10-15% схильні до авантюризму та готові освоювати нові території, і це завжди молодняк.
Виявивши спалений ліс, птахи будуть змушені шукати інше місце, а воно може бути ще гіршої якості. І через невдале гніздування на новому місці очікуються вагоміші втрати знов-таки серед молодняку. Все це призведе до зниження чисельності хижих птахів, дятлів, голубів, горобців – груп, які екологічно пов'язані з лісами, і ці птахи змушені будуть перебиратися в інші регіони.
Ми втратили унікальну «пташину територію» - південь України
– Осінь – час міграції птахів, хто нас уже покинув?
- Насамперед, це ті, хто харчується комахами, а при температурі +3, зрозуміло, сильно не прогодуєшся – це, наприклад, ластівки, які давно відлетіли, славки, що відносяться до співочих горобців, частина хижих птахів. Листопад – місяць міграції качок, зокрема червонокнижних, це турпани, савки, крихалі, лутки, інших водно-болотних птахів.
Цей сезон міграції може бути небезпечним для птахів. Наприклад, через територію Дніпропетровської області вони переважно йдуть транзитом, затримуючись на короткі стоянки – від'їстись та відіспатися. Але південь України, де зараз пік бойових дій, характеризується значними міграційними та зимівельними скупченнями. Там зазвичай величезна кількість качок, гусей, чапель, а через водойми, що не замерзають, вони часто залишаються там і зимувати.
Більше того, на полях Причорномор'я та Приазов'я зимує вся популяція української червонокнижної дрохви і майже вся російська. І я боюся, що цей рідкісний птах, який налічує у нас два десятки пар, буде винищений окупантами, які навряд чи мають уявлення, що таке "червонокнижний" вид, і можуть просто стріляти по зграях. Збитки можуть бути колосальними, оскільки у дрохви на цій території – кінцева зупинка, на відміну від качок, які полетять подалі від війни до Румунії, Молдови, Болгарії.
- Тобто зимові квартири птахів зараз в окупації?
- Так, клімат півдня України ближчий до середземноморського, і водно-болотні птахи залишаються там на зиму у дуже великих кількостях. Це кулики, гуси, качки, чаплі, це орлан, який прилітає на зимівлю аж зі Скандинавії під Мелітополь, до Миколаївської та Одеської областей. Усі ці птахи можуть потрапити під серйозну роздачу.
Взагалі на нашому півдні - унікальні місця скупчення птахів, що мігрують і зимують, їх туди зліталася величезна кількість і з різних територій, навіть з Сибіру. А тепер це місце втрачене через війну. Може, через 5-10 років птахи там і з'являться, але наскільки відновиться потенціал цих місць, ніхто не знає.
- Місця зупинок у процесі міграції так само можуть виявитися непридатними через війну?
- Так, більшість птахів мігрують не одним ривком, а із зупинками – відпочити, поїсти. У цей час вони їдять «як не в себе», дрібні особини з'їдають до 100% своєї маси, великі – до 20-30%. Швиденько поїли, одразу вдень поспали і рвонули далі. Але якщо вони бачать, що із звичайним місцем щось не так, то навіть не приземляються. Починають шалено шарахатися на всі боки, поки ватажки не приймуть рішення. Тому цього сезону імовірна поява птахів у тих місцях, де їх ніколи не було, зокрема, й біля населених пунктів.
Темні міста та зруйновані високі будівлі дезорієнтують перелітні зграї
- Виходить, у них зараз, як і людей – втрата домівок, спроби врятуватися та прогодуватися, необхідність звикати до нових місць?
– Саме так, навіть відключення світла у населених пунктах позначається на птахах негативно. Такі птахи, як гуси, журавлі, які часто мігрують уночі, орієнтуються у польоті на світло міст. У мирний час вулиці були освітлені цілу ніч, птахи заходили над околицею міста, звідти брали потрібний напрямок і йшли на місце відпочинку.
А цієї осені я вже чув крики журавлів та гусей у повній темряві – і це тривожний знак. Коли зграя знає напрямок і бачить один одного, вона не кричить. А от коли птахи перекрикуються, це означає, що у них негаразди з орієнтацією, вони намагаються так один одного контролювати, щоб триматися групою. І ось ці крики в нічному небі говорять про те, що зграя втомлена, вона хоче десь сісти, але не може, оскільки дезорієнтована. А це знову втрати...
До речі, це стосується не лише неосвітлених вулиць, а й розстріляних будівель у великих містах. Наприклад, зруйновану росіянами будівлю Технічного університету в Миколаєві птахи могли використовувати як орієнтир під час денного прольоту. І ось його немає – і птахи починають «блукати», не розуміючи, туди вони прилетіли чи ні. Зазвичай з далекої відстані вони бачать найвищі об'єкти і йдуть на них, а потім уже підключається купа дрібніших орієнтирів.
- Але ж птахи – наймобільніші представники фауни, їм має бути легше за інших змінювати місце існування?
– У них важливою складовою адаптивного потенціалу є звички. І коли пара десятки років гніздиться на одній і тій же ділянці, вона знає про неї все: де сховатися, де влаштувати гніздо, де годуватися. При втраті цієї ділянки їм потрібно весь процес починати з нуля: знайти нове місце, відбити конкурентів і знову його вивчати. Це неминуче призведе до того, що в перші роки продуктивність кладки буде нижчою, і, наприклад, лелеки виведуть не 4-5 пташенят, а одного-двох. Птахи здатні регулювати величину кладки в залежності від умов, і цим вони теж схожі на людей, які в лихоліття не дуже охоче народжують дітей.
І як усе буде наступної весни, коли вони повернуться, – залежить від ступеня пошкодження біотопів. Звісно, лісові птахи не повернуться до згорілого лісу. Але туди можуть оселитися птахи, що живуть на відкритих просторах, тобто ми ще сильно змінимо видовий склад. А от якщо в заливному лузі впаде кілька снарядів, але гніздо лелеки вціліє, він повернеться до нього. Так чи інакше, чисельність певних видів упаде. А якщо і навесні стрілятимуть, ми втратимо другий гніздовий сезон.
- Хто в особливій групі ризику?
- Усі види, що мешкають на сході та півдні країни. Водно-болотні птахи, червонокнижні, наприклад, тювик - хижий птах сімейства яструбиних. Він гніздився на Луганщині, і, можливо, що фауна України вже втратила цей вид.
Найбільш уразливою групою є пастушкові птахи, значна частина яких мігрує пішки – мандрують очеретами уздовж води. Звісно, міграція у них вкрай повільна, і вони зимують на півдні України. І що буде з ними, коли багато річок у зоні бойових дій? А якщо й дістануться півдня, то там узимку, мабуть, буде воєнне пекло, і вижити буде нелегко.
- Чим ми напередодні зими можемо допомогти хоча б птахам, які мешкають поруч? Час будувати годівниці?
– Вони зараз можуть підтягнутися до населених пунктів, де немає обстрілів. Крім того, у містах взимку вища температура, у великих – на 3-5 градусів. А для птахів це означає менші енерговтрати. Активно приходять у холоди ближче до людей хижаки – яструб, боривітер.
Поки ґрунт ще чистий, птахи самі знаходять корм, головне, їх не турбувати. А до морозу та снігу запасти насіння соняшника, проса, вівса, ягід горобини та калини, несолоного сала – весь традиційний набір для годівниць.
