Як у регіонах готуються до холодів: альтернативи центральному опаленню
Поки що погода благоволіє українцям – температура повітря дозволяє не цокотіти зубами від холоду ні на вулиці, ні в квартирах. Більш-менш комфортні +11…+16 градусів – це не -6, які були у жовтні 2014 року у Луганську, та не -9 – тоді ж у Чернігові. Тому влада країни має час підготуватися до зимових холодів.
«Не повертайтеся з-за кордону до весни»
У нас поки що виходить трохи заощадити на опаленні та електриці, облаштувати пункти обігріву (на випадок морозів у період відключення електроенергії) в будинках. Та й керівники країни закликають економити, утеплюватись чи… їхати і поки що не повертатися.
- Проситиму не повертатися до весни, нам треба пережити зиму, - звернулася віце-прем'єр-міністр України Ірина Верещук до українців, які тимчасово живуть за кордоном. – На жаль, мережі не витримають, ви бачите, що робить Росія. Не треба цього робити (повертатися). Якщо є можливість залишатися, краще поки що перезимувати за кордоном.
Ключова фраза - "поки є можливість". А є вона не у всіх.
У самій Україні влада міст і сіл уже прикидає, як пройти зиму з мінімальними збитками – насамперед для людей.
Євросоюз обіцяв виділити 175 млн євро для підтримки ВПО та українських біженців у Молдові, а також допомогти з розгортанням притулків для українців на час зими.
- Майбутня зима, ймовірно, принесе Україні серйозні виклики, і ми маємо бути готовими до них. Засобами наших програм rescEU тимчасові притулки будуть негайно розгорнуті у трьох різних регіонах України: Рівненській та Харківській областях, а також у Бучанському районі Києва, – повідомив єврокомісар із кризового регулювання ЄС Янез Ленарчич.
За його словами, йдеться про розгортання 500, 600 та 550 пунктів, обладнаних ліжками та обігрівачами, у цих областях відповідно. У кожному пункті зможуть зігрітися до п'яти осіб одночасно.
На це піде одна частина обіцяних грошей ЄС, інша піде на забезпечення людей житлом, придатним для проживання взимку. Щоправда, як саме це відбуватиметься, у ЄС поки що не пояснили. Найімовірніше, це будуть пункти із резерву приміщень для надзвичайних ситуацій, обладнані душовими, туалетами, базовими наборами туалетного приладдя та спальними місцями, а також місцями для харчування. Єврокомісія закупила тисячі ліжок, які можна використовувати у центрах тимчасового розміщення біженців чи ВПО. Тут людей розмістять тимчасово, допоки не стане доступним постійне житло.
Пункти обігріву обіцяють зробити більш комфортними, ніж ті, які ставили раніше. Фото: Прес-служба ДСНС України/УНІАН
У Харкові попросять евакуюватися
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив, що у разі повторення ударів по енергетичній інфраструктурі міста тут готують пункти обігріву не лише у вигляді наметів та зупинок-укриттів, а й у місцевих школах та клубах. У Харкові з'являться не менше 20 обладнаних обігрівачами закритих зупинок громадського транспорту та 40 наметів. За словами градоначальника, ще одними пунктами обігріву можуть стати станції Харківського метрополітену. У всіх цих процесах владі міста допомагають міжнародні партнери та благодійні організації.
Також у Харкові вже запаслися не лише наметами, а й грубками-буржуйками – влада запевняє, що готова до найнеприємнішого розвитку зимових подій.
- Якщо буде масовий удар (по всій тепловій інфраструктурі), і ми протягом двох днів не зможемо відновити теплопостачання, ми зливатимемо воду (із системи теплопостачання будинків), консервуватимемо будинки, а людям буде запропоновано евакуацію. На ті два дні, доки проводитиметься робота, у нас закуплені намети, буржуйки, печі для того, щоб люди могли приготувати їжу, розігріти її. Також – дизель-генератори, щоб могли зарядити телефони та якісь інші пристрої. Якщо не буде можливості відновити, тоді буде оголошено план евакуації районів чи будинків, – пояснив директор департаменту ЖКГ та ПЕК Харківської обласної військової адміністрації Сергій Магдисюк.
Про підготовку рапортував і губернатор Харківщини Олег Синєгубов у ефірі національних телеканалів.
- Ми працюємо у двох напрямках. Перший – евакуація. Ми розуміємо, до чого нам готуватися з огляду на обстріл критичної інфраструктури. Другий – навіть якщо інфраструктура постраждає, то за низьких температур ми повинні забезпечити і пункти обігріву, і функціонування, наприклад, медичних закладів. Наразі закриваємо потреби у генераторах та спальних мішках для пунктів обігріву у Харкові та в містах області, - розповів Синегубов.
Через постійні обстріли, розбиті вікна в Харкові знову склити не поспішають. Фото: ТГ-канал Х
Зігріють бібліотеки та школи
Готується до зими та Вінниця – тут пункти обігріву планують відкрити на базі підліткових центрів VinSmart. Зараз туди завозять обігрівачі та генератори. Також як «будинки тепла» розглядаються і приміщення десяти міських бібліотек.
В Івано-Франківську та області пункти обігріву будуть створені на базі навчальних закладів. Йде перевірка стану електромереж, закупівля генераторів. Як наголосив глава міста Руслан Марцінків, все це робиться на випадок проблем і з електрикою, і з газом.
У центрах «ЯМаріуполь», які відкрилися у 13 містах України, дітей переселенців (віком до 14 років) забезпечать теплим одягом.
Жителям прифронтового Угледара на Донеччині волонтери роздали буржуйки та плівку для вікон. У місті залишилося близько 1000 чоловік, тут уже немає ні води, ні світла, ні газу. Угледарці заготовляють дрова, але обстріли не дають їм відійти далеко від укриттів.
Є надія, що вони отримають допомогу від уряду України, адже нещодавно було виділено понад півмільярда гривень на придбання та безкоштовну роздачу дров населенню восьми областей країни. Йдеться про громади у Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Харківській, Сумській, Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях. Про це говорив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Саме в цих регіонах значний ризик повторного пошкодження інфраструктури через бойові дії. Тому склали порядок розподілу та доставки дров. До справи підключилася й «Укрзалізниця», яка обіцяла виготовити 6000 мобільних металевих печей (буржуйок) та додатково заготовити 6000 куб. метрів дров для Херсонщини.
Мер Львова Андрій Садовий особисто перевіряє буржуйки, закуплені для обігріву міста. Фото: facebook.com/andriy.sadovyi
Тернопіль перевіряє щитові
На заході України висловлюють справедливі побоювання, що стара електропроводка в будинках може не витримати стрибка споживання в холодну пору року. У Тернополі місцева влада бере участь у заміні електрощитових у багатоквартирних будинках ОСББ. Особлива увага приділяється щиткам та загальнобудинковій електропроводці, збільшенню потужності та заміні силових кабелів. Щоправда, половину робіт із заміни старого на нове доводиться оплачувати самим власникам житла, а віддавати кілька тисяч гривень готові не всі учасники ОСББ.
Крім того, влада Тернополя закупила генератори та інші альтернативні джерела енергії. Місто зараз намагається зациклити всі котельні в одну мережу, щоб у разі аварії на одній котельні її могла підстрахувати інша, доставивши воду і тепло туди, куди знадобиться. У будь-якому разі влада міста обіцяє, що будуть відключення та обмеження використання електроенергії, а у разі непередбачених ситуацій лікарні та дитячі садки переведуть на резервні джерела, школи ж, швидше за все, закриють.
